Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №500/5436/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №500/5436/25

Суддя: Юзьків Микола Іванович

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5436/25

02 лютого 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД БУС" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД БУС" (далі – позивач), в інтересах якого діє адвокат Череватий Петро Миколайович, звернулося до суду із позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – відповідач) у якій просить ухвалити рішення про визнання протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №81155 від 09.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач у заявах по суті справи вказує, що оскаржуваною постановою №81155 до нього застосовано адміністративно - господарський штраф в сумі 17 000,00 грн. Підставою для застосування даного штрафу був акт перевірки від 25.07.2025р. № ОАР 059960, згідно якого під час перевірки виявлено порушення вимог ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме при перевезені пасажирів легковим автомобілем на замовлення на момент перевірки водій не надав свідоцтва про реєстрацію ТЗ, посвідчення водія, копію договору із замовником послуг, також відсутній протокол перевірки технічного стану ТЗ.

Позивач зауважує, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу. Вказує, що не був автомобільним перевізником, не надавав послуг з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення, а зазначений у акті автомобіль станом на 25.07.2025 за усною домовленістю перебував в особистому користуванні фізичної особи, яка не перебуває у трудових відносинах із позивачем.

Відповідач у заявах по суті справи позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Тернопільській області на підставі направлення на рейдову перевірку № 002210 від 18.07.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) в м. Тернопіль по вул. Торговиця, 7, АС-1. При проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), 25.07.2025 перевірено транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з не надано водієм, особу водія також не встановлено (водій відмовився надати копії свідоцтва реєстрації транспортного засобу та посвідчення водія). Власником вище згаданого транспортного засобу є ТОВ "ГОЛД БУС" (позивач). Вказаним транспортним засобом здійснювалися перевезення пасажирів.

Під час перевірки встановлено, що водій не надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, копію договору з замовником транспортних послуг, а також був відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.

Зазначені порушення зафіксовані в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ОАР 059960 від 25.07.2025. також в акті зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 39 цього Закону.

Також зазначає, що виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення особи до відповідальності за виявлене порушення відбувається саме на момент проведення рейдової перевірки на основі пред`явлених водієм документів. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених профільними нормативно-правовими актами.

Тому, основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 08.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 09.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Тернопільській області на підставі направлення на рейдову перевірку №002210 від 18.07.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) в м. Тернопіль по вул. Торговиця, 7, АС-1.

При проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), 25.07.2025 перевірено транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ н.з. НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ОАР 059960 від 25.07.2025.

В акті зафіксовано порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за які передбачено абз.3 ч.1 ст. 60 цього Закону, а саме:

водій не надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, копію договору з замовником транспортних послуг;

відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.

Також в акті зазначено, що водій від ознайомлення, пояснень і від підпису відмовився.

Факт відмови водія надати інспектору документи, необхідні для проведення перевірки підтверджуються також відеозаписом перевірки.

На відео також видно, що на момент початку перевірки належний позивачу транспортний засіб MERCEDES-BENZ, н.з. НОМЕР_1 , був припаркований за адресою: м. Тернопіль, по вул. Торговиця, 7, АС-1 у визначеному місці для стоянки (зупинки) транспортних засобів, а пасажири завантажують сумки в цей транспортний засіб (1-13 сек.). Інспектор запитує в пасажирки куди вона їде (43 сек.), на що остання відповідає: «В Копичинці» (57 сек.).

Як слідує з інформації про ліцензіата з системи «Шлях» ТОВ «ГОЛД БУС» видано ліцензію від 05.04.2024 №188, відповідно до якої товариство має право здійснювати такі пасажирські перевезення автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 : внутрішні перевезення пасажирів на таксі; внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

На підставі акту перевірки № ОАР 059960 від 25.07.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову №81155 від 09.09.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТзОВ "ГОЛД БУС" у розмірі 17 000,00 грн за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Мотивувальна частина

Предметом оскарження у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №81155 від 09.09.2025. Отже, в цій справі суд має надати оцінку оскаржуваній постанові, оцінивши її на предмет відповідності принципу верховенству права та критеріїв законності рішень суб`єктів владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III та інші нормативно-правові акти в редакції, чинній на час здійснення перевірки транспортного засобу позивача).

Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Судом встановлено, що позивач ТОВ "ГОЛД БУС" є автомобільним перевізником, оскільки йому видано ліцензію від 05.04.2024 №188, відповідно до якої товариство має право здійснювати такі пасажирські перевезення автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 : внутрішні перевезення пасажирів на таксі; внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

Стаття 39 Закону № 2344-ІІІ передбачає перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Так, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення (частина перша статті 39 вказаного Закону).

Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України (частина дев`ята статті 39 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ установлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, передбачених статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 39 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), пунктами 20, 21 якого визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У справі, що розглядається, за наслідком проведеної перевірки належного позивачу транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ н.з. НОМЕР_1 , результати якої зафіксовано в акті № ОАР 059960 від 25.07.2025, контролюючим органом встановлено, що водій даного транспортного засобу відмовився надати інспекторові документи, визначені статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, що також підтверджується відеозаписом перевірки наданим відповідачем.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважував, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Така позиція є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії, зокрема і у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 520/4486/23.

Оскільки в ході проведення перевірки належного позивачу транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ н.з. НОМЕР_1 водій відмовився надати інспекторові документи, визначені статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, то вказане свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, і що факт передачі автомобіля в користування може бути підтверджено наявністю відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та не вимагає від особи додатково оформляти будь-які інші документи.

При цьому, в силу приписів частини першої та четвертої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази надають суду учасники справи.

Однак, на обґрунтування своїх доводів того, що за усною домовленістю автомобіль марки MERSEDES-BENZ н.з. НОМЕР_1 перебував в особистому користуванні фізичної особи, яка не перебуває у трудових відносинах із ТзОВ "ГОЛД БУС", позивачем не надано будь-яких доказів.

Натомість, судом встановлено, що на вимогу інспектора водій вказаного транспортного засобу відмовився надати документи, необхідні для проведення перевірки, зокрема і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Суд наголошує, що саме на перевізника, яким є позивач, в силу приписів статей 34, 39 Закону №2344-III покладено обов`язок із забезпечення водія усіма необхідними документами, а на водія щодо пред`явлення таких документів для перевірки, тому, відсутність у водія під час перевезення пасажирів передбачених законом документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Відтак, суд вважає, що у відповідача були наявні підстави для застосовування до позивача адміністративно-господарського штрафу згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Водночас, під час розгляду цієї справи у суді позивачем не доведено того, що застосування до нього адміністративно-господарського штрафу є безпідставним, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є правомірною та прийнятою із дотримання критеріїв законності рішення, що визначені частиною другою статті 2 КАС України.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД БУС" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 02 лютого 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД БУС" (місцезнаходження: вул. Центральна, 12,с. Зелене (Борщівський),Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48773, код ЄДРПОУ 44976282);

відповідач:

- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46027, код ЄДРПОУ 39816845).

Головуючий суддя Юзьків М.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua