Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №480/1665/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року Справа № 480/1665/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/1665/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-1, в/ч НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач-2, в/ч НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1;

- зобов`язати відповідача-1 скасувати пункт наказу № 3-рс від 10.01.2024 щодо призначення позивача на посаду навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 та направити повідомлення про скасування відвовідачу-2 й відповідачу-3;

- зобов`язати відповідача-3 взяти на військовий облік позивача та виключити з військового обліку за станом здоров`я згідно зі свідоцтвом про хворобу;

- зобов`язати відповідача-3 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача шляхом внесення даних про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та виключення з військового обліку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що у період з 03.06.2022 по 08.02.2024 проходив військову службу по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді оператора групи зв`язку. Під час проходження служби, незважаючи на постійне перебування на лікуванні, про що свідчать відповідні медичні документи, наказом № 3-рс від 10.01.2024, позивача було направлено до в/ч НОМЕР_2 для проходження служби на посаді навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, втім, фактично до списків особового складу згаданої військової частини зарахований не був.

З метою скасування наказу № 3-рс від 10.01.2024 в частині призначення ОСОБА_1 на посаду навідника, останнім 24.02.2024 було подано відповідне клопотання, яке залишилось без відповіді та задоволення. Залишений був без відповіді та задоволення і рапорт позивача від 15.10.2024 про скасування наказу про призначення на посаду навідника.

Крім того, у зв`язку з прийняттям рішення Регіональною ВЛК про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, 03.06.2024 ОСОБА_1 звертався з рапортом до відповідача-1 у якому вказував про результати проходження ВЛК, проте будь-якої відповіді за результатом його розгляду не отримував.

Ухвалою суду від 04.03.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/1665/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Не погоджуючись з позовними вимогами, в/ч НОМЕР_1 у відзиві зазначила, що дійсно, відповідно до пункту 58 § 2 наказу № 3-РС від 10.01.2024, ОСОБА_1 було призначено на посаду навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону НОМЕР_3 окремої танкової бригади (військова частина НОМЕР_2 )

Проте, наказом командуючого військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 282-РС від 16.12.2024 (пункт 35 § 4) згаданий пункт наказу про призначення позивача на посаду навідника було скасовано, як нереалізований, з огляду на його невиконання та неприбуття до нового місця служби.

Відповідач-1 зауважив на тому, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою, оскаржуваний наказ вже був скасований, як нереалізований.

На переконання в/ч НОМЕР_1 , оскільки на момент прийняття оскаржуваного наказу 10.01.2024, рішення щодо непридатності позивача до військової служби прийнято не було, підстави для звільнення з військової служби за станом здоров`я не виникали, наказ № 3-РС від 10.01.2024 є правомірним.

Не погоджуючись з позовними вимогами, ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві зазначив, що на момент звернення до суду, ОСОБА_1 у встановлений законом спосіб з військової служби звільнений не був, має статус військовослужбовця та знятий з військового обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з призовом на військову службу за мобілізацією.

З огляду на зазначене, відповідач-3 вважає, що передбачені законодавством правові підстави для взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних відсутні.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 зауважив на тому, що позивач не обґрунтував порушення своїх прав та свобод діями чи бездіяльністю відповідачів, як того імперативно вимагає спеціальне законодавство з приводу військового обліку, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі – Закон № 2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2232-ХІІ, правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Окрім Закону № 2232-ХІІ, порядок проходження військової служби врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008. (далі – Положення № 1153)

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначенні підстави для прийняття рішення відповідним командиром про переміщення або перебування військовослужбовця у розпорядженні.

Пунктом 82 Положення № 1153 передбачено підстави призначення військовослужбовців на вищі посади (підпункт 1), на рівнозначні посади (підпункт 2), нижчі (підпункт 3) та у зв`язку з настанням інших обставин (підпункти 4, 5, 6, 7, 8, 9).

Поряд з цим, Положення № 1153 містить розділ XIV, яким визначено особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов`язку в запасі в особливий період.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 257 розділу XIV Положення № 1153, для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

За змістом пункту 112 Положення № 1153, військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами. Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:

неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;

потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв`язку із службовою необхідністю та за станом здоров`я на нове місце військової служби без його згоди.

Зміст вказаних норм, дає підстави дійти висновку про те, що Положення № 1153 містить як загальні вимоги щодо проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, так і спеціальні вимоги для проходження військової служби в особливий період.

Так, пунктом 82 розділу IV Положення № 1153 передбачено загальні вимоги щодо призначення військовослужбовців на посади. В той же час особливості проходження військової служби в особливий період врегульовані розділом XIV Положення № 1153, в тому числі пунктом 257, норми якого є спеціальними по відношенню до приписів пункту 82.

Згідно з пунктом 257 розділу IV Положення № 1153, призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади задля доукомплектування Збройних Сил України в особливий період, здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 Положення № 1153.

У справі що розглядається, судом встановлено, що підставою для призначення ОСОБА_1 на посаду навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону НОМЕР_3 окремої танкової бригади, слугували приписи пунктів 82, 112 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та необхідність доукомплектування Збройних Сил України під час дії воєнного стану.

У зв`язку з неприбуттям позивача до нового місця служби, пунктом 35 § 4 наказу № 282-РС від 16.12.2024, наказ про його призначення було скасовано як нереалізований.

За таких обставин, суд робить висновок про відповідність пункту 58 § 2 наказу № 3-РС від 10.01.2024 критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність протиправної бездіяльності відповідача-1 та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, посилання ОСОБА_1 на непридатність до військової служби про що свідчать свідоцтво про хворобу № 177 від 30.04.2024 та виписка № 2046 від 01.05.2024, суд не приймає до уваги, оскільки ця обставина виникла після прийняття наказу 3-РС від 10.01.2024 та призначення позивача на посаду навідника механізованого відділення.

Позовні вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 вчинити дії, суд також вважає такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. (частина друга статті 33)

Згідно з частиною п`ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

які відповідно до статті 14 цього Закону взяті на військовий облік;

які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;

які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;

які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням на базову військову службу;

2) на військовий облік військовозобов`язаних:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;

жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону;

3) на військовий облік резервістів:

які зараховані до військового оперативного резерву;

які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;

резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-ХІІ, зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:

1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України):

які досягли 25-річного віку;

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання;

які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які пройшли базову загальновійськову підготовку;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров`я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня;

які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;

які направлені на альтернативну (невійськову) службу;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

2) з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

які зараховані до військового оперативного резерву;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

3) з військового обліку резервістів:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту;

які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Згідно з частиною шостою статті 37 Закону № 2232-ХІІ, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

На виконання пункту 233 Положення № 1153, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Згідно з пунктом 234 Положення № 1153, перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення.

Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби.

Пунктом 240 Положення № 1153 передбачено, що військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров`я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров`я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом.

Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово- лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров`я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

Абзацом 4 пункту 241 Положення № 1153 визначено, що накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Відповідно до абзацу 1 пункту 242 Положення № 1153, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.

Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Як встановлено судом під час розгляду справи, до призначення на посаду навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону НОМЕР_3 окремої танкової бригади згідно з наказом № 3-РС від 10.01.2024, ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді оператора групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Враховуючи скасування наказу про призначення позивача на посаду навідника, останній мав повернутися для проходження служби на посаді оператора групи зв`язку та, у зв`язку із визнанням непридатним до проходження військової служби, зобов`язаний був звернутися з рапортом про звільнення до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Втім, ОСОБА_1 після прийняття військово-лікарською комісією постанови № 869 від 30.04.2024 про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, заходів направлених на подання рапорту про звільнення з військової служби не вживав, наказ про його звільнення з посади оператора групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_5 не приймався.

За таких обставин, суд робить висновок про те, що позивач перебуває у статусі військовослужбовця, у зв`язку з чим, до моменту прийняття наказу про його звільнення з військової служби за станом здоров`я, підстави як для взяття на військовий облік, так і для виключення з обліку, відсутні.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначає, що правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” № 1951-VIII від 16.03.2017. (далі – Закон № 1951-VIII)

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку. (стаття 2 Закону № 1951-VIII)

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII)

За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону № 1951-VIII)

Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII)

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про перебування на військовому обліку, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 із заявами до ІНФОРМАЦІЯ_5 про внесення інформації щодо придатності до військової служби, не звертався, відомості щодо прийнятого військово-лікарською комісією рішення, відповідачу-3 не надавав.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про зобов`язання відповідача-3 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик