Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №734/5291/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 734/5291/25 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М.

Провадження № 33/4823/167/26

Категорія - – ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Хайтова П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Хайтова П.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 28 листопада 2025 року, о 09 год 34 хв, на 98 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, в с. Кіпті, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна білість обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Хайтов П.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що оскаржувана постанова була винесена за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також за відсутності захисника, при наявності клопотання про відкладення розгляду справи, що є прямим та грубим порушенням права на захист, принципу змагальності сторін і вимог ст.268 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 поспішав на службу та був обмежений у часі, він не мав об`єктивної можливості негайно прямувати до запропонованого поліцейськими медичного закладу, адже запізнення на службу для військовослужбовця є неприпустимим і може тягнути дисциплінарну відповідальність. Апелянт вказує, що після прибуття до м. Чернігова, ОСОБА_1 того ж дня, самостійно, з власної ініціативи, звернувся до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» з метою проходження огляду у лікаря-нарколога та за результатами огляду у нього ознак наркотичного чи будь-якого іншого сп`яніння не виявлено, стан тверезий.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у закладі охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 525917 від 28.11.2025, ОСОБА_1 , 28 листопада 2025 року, о 09 год 34 хв, на 98 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, в с. Кіпті, керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна білість обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5).

Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та спілкування з водієм, виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, так як у нього були звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, про що йому було повідомлено. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, водій погодився, проте в подальшому відмовився. При цьому, працівник поліції роз`яснив водію наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та його права й обов`язки. Після цього поліцейський склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП, який оголосив останньому.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Апелянт наголошує, що у поліцейських не було підстав вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, посилаючись на відсутність у водія ознак такого сп`яніння.

Водночас, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.4 названої Інструкції.

Поліцейські, з огляду на виявлення передбачених п. 4 Розділу І Інструкції ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , що підтверджується як змістом протоколу, так і даними з відеофайлів, мали підстави пропонувати останньому пройти огляд.

Більше того, поліцейський фактично виявляє ознаки стану наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак наркотичного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані наркотичного сп`яніння.

Згідно з п.12 вказаної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними у п. 4 розділу І цієї ж Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як убачається з матеріалів справи, працівники поліції діяли відповідно до вимог закону та після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння запропонували останньому пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, проте він відмовився.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 поспішав на службу та був обмежений у часі, тому не пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що на запитання поліцейського «Куди їдете?» водій відповів «додому», при цьому нічого не вказував, що поспішає на службу.

Апеляційний суд також не може взяти до уваги надану виписку № 983 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.11.2025, складену лікарем КНП «ЧОПНЛ» ОСОБА_3 , в якій зазначено, що ОСОБА_1 був тверезий, ознак сп`яніння не виявлено 28.11.2025 о 12 год. 20 хв., оскільки вказаний огляд проведений не у відповідності до вимог ч.4 ст.266 КУпАП. Даний результат було отримано ОСОБА_1 на підставі його самозвернення, без присутності працівників поліції, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, протокол відносно ОСОБА_1 складено працівниками поліції за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що є самостійним складом правопорушення у відповідності до положень ч.1 ст.130 КУпАП.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП, оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника, на думку апеляційного суду, є слушними.

Як убачається з матеріалів справи, вона була розглянута місцевим судом у відсутності ОСОБА_1 та його захисника при наявності клопотання захисника про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю часу для реалізації права на захист. Розглянувши справу за даних обставин, суддя допустив порушення гарантованих ст.268 КУпАП прав ОСОБА_1 , що є порушенням вимог закону.

Однак, апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови місцевого суду.

Так, право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, бути присутнім під час розгляду справи в суді було поновлене апеляційним судом.

ОСОБА_1 та його захисник належним чином викликані в судове засідання до апеляційного суду, де надали детальні пояснення по суті справи та докази на підтвердження своїх доводів. Крім того, інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляв кваліфікований юрист - адвокат Хайтов П.В.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Хайтова П.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний