Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №133/190/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/190/25

Провадження № 33/801/136/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач: Медяний В. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Медяного В.М., при секретарі судового засідання Лісовій Д.С. та за участю захисниці Петренко К.Л. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями захисниці Петренко Катерини Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Оскаржуваною постановою визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також ухвалено стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави.

Судом установлено, що ОСОБА_1 10.01.2025 о 15 год. 50 хв. на а/д М21 242 км, с. Махнівка, керував т/з «Мітсубіші Паджеро», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Дparep Alcotest 7510 ARLM 0361, результат позитивний - 0,49%. Велась безперервна відеофіксація на портативні відереєстратори № 476008, 476858, 476017, чим порушив вимоги п. 2.9 "а". ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Не погодившись із ухваленим рішенням, захисниця Петренко К.Л. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.12.2025 та закрити провадження у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що з долученим до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення диском із відеозаписами з портативних відеореєстраторів 476008, 476858, 476017, неможливо ознайомитись, оскільки він не відкривається.

Суд першої інстанції не врахував, що складання та проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 проводилося неналежним суб`єктом без виклику працівників ВСП.

Посилається на пункт 5 статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року (ратифікована у 1974), а також на Конвенцію про дорожній рух від 08.11.1968 , яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, зазначає, що у всіх інших ситуаціях, де відсутні вищезазначені спеціальні положення максимальний рівень алкоголю в крові не повинен перевищувати 0,50 грам чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. А з перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.

До того ж, газоаналізатор "Драгер" за технічною документацією є приладом з визначеною похибкою, яка дорівнює 0,04 проміле. Відповідно за умови застосування міжнародних норм та похибки результат в 0,49 проміле може визнаватись допустимою нормою. Тому в ситуації з ОСОБА_1 , у якого за результатами вимірювання виявлено показник в 0,49 проміле, мають також діяти пріоритетні приписи міжнародно правових актів при визначенні допустимого вмісту алкоголю в крові у водія, де мінімальна норма закріплена в 0,5 проміле, оскільки такі акти мають пріоритет над національним законодавством

Також звертає увагу на те, що закінчився строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст. 38 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 217503 від 10.01.2025 ).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Захисниця Петренко К.Л. у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, не заперечувала щодо проведення судового розгляду у відсутність ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення захисниці Петренко К.Л., яка просила задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №217503 від 10.01.2025, який складений у відповідності до вимог закону; направленням на огляд водія з метою встановлення алкогольного сп`яніння від 10.01.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результат огляду - 0,49 %; рапортом поліцейського від 10.01.2025.

Вказані докази отримані з дотриманням установленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій та його результатів ОСОБА_1 та його захисницею.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів справи диск із відеозаписом подій не відтворюється, то вони є слушними. Разом з тим, вказані доводи не нівелюють докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, ані ОСОБА_1 , ані його захисниця не заперечують факт керування транспортним засобом першим та проходження огляду на стан сп`яніння.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 як водія-військовослужбовця має проводитись співробітниками ВСП відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, що, на думку захисниці, обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.1, 2 ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Тобто, положення ст.266-1КУпАП стосуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП або під час виконання ними невідкладних бойових завдань.

Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.

Апеляційним судом відхиляються посилання захисниці на норми міжнародного права при визначенні допустимого вмісту алкоголю в крові у водія, де мінімальна норма закріплена в 0,5 проміле, оскільки Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю менші за 0,25 мг у видихаємому повітрі що й має місце в Україні де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 проміле

Також апеляційним судом відхиляються доводи про те, що на момент розгляду справи в закінчився перебіг строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Строки накладення адміністративного стягнення, визначені ст. 38 КУпАП.

За загальним правилом, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті (ч. 2 ст. 38 КУпАП).

В окремих випадках, законодавець передбачив, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення (ч. 6 ст. 38 КУпАП).

Тобто, у цьому випадку ст. 130 КУпАП є спеціальною нормою, і за наявності в діях особи ознак вказаного адміністративного правопорушення, строк накладення стягнення слід рахувати з дня його вчинення.

Отже, на момент постановлення рішення Козятинським міськрайонним судом Вінницької області строки накладення адміністративного стягнення не закінчилися.

Зрештою, інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно і об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.

Стягнення призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП та у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків. Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння, пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

З огляду на наведене, підстав для скасування постанови та задоволення апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисниці Петренко Катерини Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Медяний