Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №930/465/25 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №930/465/25

Суддя: Шемета Т. М.

Справа № 930/465/25

Провадження № 22-ц/801/477/2026

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.

Доповідач: Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 рокуСправа № 930/465/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»,

відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року, постановлену у складі судді Науменка С. М. у м. Немирів, дата складення повного судового рішення відповідає даті його постановлення, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 17.06.2025 року позов ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 75984514 в сумі 26 433,42 грн, з яких: 7 848 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 18 585,42 грн - заборгованість за процентами; вирішено питання розподілу судових витрат.

12.12.2025 до Немирівського районного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у спрів № 930/465/23 за позовом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до нього про стягнення заборгованості за договором позики № 75984514 від 29.07.2021.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 17.06.2025 по справі № 930/465/25, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі № 930/465/25- залишено без розгляду.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції вказав, що як убачається з матеріалів справи та зі змісту заяви про перегляд заочного рішення, оспорюване рішення було отримане ОСОБА_1 07.11.2025, однак до суду із заявою про його перегляд відповідач звернувся лише 12.12.2025, тобто поза межами строку, визначеного ч. 3 ст. 284 ЦПК України. Заявляючи клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, відповідач не навів жодної причини пропуску такого строку відповідно до вимог ч. 4 ст. 284 ЦПК, зокрема не зазначив підстав, які б обґрунтовували пропуск строку в період з 08.12.2025 по 12.12.2025.

Не погодившись з такою ухвалою суду, 20.12.2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не врахував, що він не брав участі в розгляді справи та йому про неї не було відомо, оскільки він проходив службу в ЗСУ, про що надав суду відповідні докази, які той до уваги не взяв. Після ознайомлення зі справою 07.11.2025 року він подав заяву про перегляд заочного рішення 25.11.2025 року, яка йому була повернена судом ухвалою від 28.11.2025 року, після чого він в найкоротший термін усунув причини повернення заяви і знову звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Відтак суд безпідставно відмовив йому у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишив її без розгляду.

В наданий апеляційним судом строк відзив від інших учасників справи не надходив.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Так, по справі встановлено наступне:

-заочним рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 17.06.2025 року позов ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 75984514 в сумі 26 433,42 грн, з яких: 7 848 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 18 585,42 грн - заборгованість за процентами; вирішено питання розподілу судових витрат (а.с.79-80);

- повістки про виклик відповідача ОСОБА_1 поверталися із відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою, на війні» (а.с.69-70, 76-77). Направлене на адресу відповідача заочне рішення також повернулося неврученим з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою, служить» (а. с. 82-83);

- 07.11.2025 року відповідач ознайомився з матеріалами справи (а.с.97);

- 20.11.2025 року за матеріалами справи ознайомився адвокат Швеця С. В., призначений йому за дорученням центру БВПД (а.с.98, 119);

- 25.11.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення та надав ряд додатків на підтвердження своєї позиції, в тому числі і про перебування на службі в ЗСУ, лікування (а. с.100-119);

- ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 28.11.2025 року подану ОСОБА_1 заяву повернуто (заява не була підписана) (а.с.121).Докази отримання ОСОБА_1 цієї ухвали матеріали справи не містять;

- 12.12.2025 року ОСОБА_1 повторно подав заяву про перегляд заочного рішення додатками та в якій також просив поновити йому строк на подання такої заяви (а. с. 124 - 152)

- ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 17.06.2025 по справі № 930/465/25, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі № 930/465/25 залишено без розгляду (а. с. 153).

Позиція апеляційного суду

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. (стаття 284 ЦПК України).

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

«- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення».

Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено, що «надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.».

В справі що розглядається судові повістки про виклик відповідача до суду поверталися з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою, на війні (а.с.69-70, 76-77), а направлена на адресу відповідача копія заочного рішення повернулася неврученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою, служить» (а. с. 82-83), відтак матеріали справи не місять доказів належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи, прийняте судове рішення та не свідчить про відмову сторони від одержання документів, надісланих судом.

Суд першої інстанції залишив поза увагою, що повернення копії заочного рішення з вказівкою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою, служить» не є доказом вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи відповідно до статті 272 ЦПК України, тому за відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Не дав оцінки суд і тій обставині, що після ознайомлення з матеріалами справи 07.11.2025 року відповідач вперше подав заяву про перегляд заочного рішення 25.11.2025 року, тобто з дотриманням строків, передбачених процесуальним законом, яка була повернена через відсутність підпису, однак в додатках містила пакет документів, які стосувалися особи заявника ОСОБА_1 .

Вдруге ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення 12.12.2025 року, тобто в найкоротший термін після її повернення судом 28.11.2025 року, причому слід зазначити, що доказів вручення судового рішення: ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 28.11.2025 року матеріали справи не містять.

Відтак, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд припустився надмірного формалізму та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд заочного

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновок суду першої інстанції, обґрунтовано вказують на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції за вказаних підстав підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 4 частини 1 статті 379 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 02.02.2026 року.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. Ю. Береговий

О. С. Панасюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua