Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №133/3258/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/3258/25

Провадження № 33/801/156/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дем`янова Ж. М.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

02 лютого 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати постанову та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Одночасно ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що є військовослужбовцем, який з серпня 2025 року проходить службу у військовій частині Збройних Сил України. У період після винесення постанови він перебував у місці дислокації підрозділу в умовах особливого періоду та не мав фізичної можливості отримати копію постанови, зв?язатися із судом або надіслати апеляційну скаргу. Про існування постанови дізнався після повернення з зони службових завдань 14 жовтня 2025 року, тому відповідно до ст. 294 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини просить строк на апеляційне оскарження поновити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наведенні підстави для поновлення строку, апеляційний суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, з огляду на таке.

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено порядок та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особи, визначені ст.294 КУпАП, розпоряджаються на власний розсуд в межах процесуального закону.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин.

Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Як убачається з матеріалів судового провадження, постанова суду першої інстанції винесена 22 вересня 2025 року. Відтак, ураховуючи положення ст. 294 КУпАП, десятим днем оскарження постанови являється 01 жовтня 2025 року.

Вперше апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 14 жовтня 2025 року, у якій також ставив питання про поновлення строку.

Постановою Вінницького апеляційного суд від 28 жовтня 2025 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 було відмовлено, апеляційну скаргу повернуто.

Вдруге із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 19 листопада 2025 року також через засоби поштового зв`язку.

Постановою Вінницького апеляційного суд від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд послався на те, що зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на їх подання, є ідентичними, будь-яких інших підстав не наведено.

Втретє із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 29 грудня 2025 року.

Постановою Вінницького апеляційного суд від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд послався на те, що зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на їх подання, є ідентичними, будь-яких інших підстав не наведено.

У четвертий раз із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 26 січня 2026 року.

Однак, як убачається зі змісту апеляційної скарги, зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на її подання, є ідентичними тим, які були в попередніх апеляційних скаргах, інших поважних причин наведено не було.

У постанові від 28 жовтня 2025 року та від 27 листопада 2025 року апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 не додав до апеляційної скарги доказів про те, що він є діючим військовослужбовцем та у період з 22 вересня по 14 жовтня 2025 року перебував у відряджені, тому зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не є поважними. Натомість, звертаючись із апеляційною скаргою втретє, ОСОБА_1 долучив лише ксерокопію військового квитка, однак не долучив доказів про те, що у період з 22 вересня по 14 жовтня 2025 року він перебував у відряджені. До поданої апеляційної скарги від 26 січня 2026 року ОСОБА_1 також не долучив інших підтверджуючих документів, зокрема, про те, що у період з 22 вересня по 14 жовтня 2025 року він перебував у відряджені.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні будь-які доводи та докази, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року. Водночас повторне подання апеляційної скарги з метою перегляду судового рішення, що набрало законної сили, та ухвалення нового рішення у справі суперечить принципу правової визначеності та остаточності судового рішення (res judicata) (п. 1 ст. 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п. 51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). За таких обставин у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови слід відмовити.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити, а апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук