Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №126/621/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 126/621/25

Провадження № 22-ц/801/97/2026

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 рокуСправа № 126/621/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),

суддів Копаничук С.Г., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Ю.О.,

розглянув (в режимі відеоконференції) у відкритому судовому засіданні справу № 126/621/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Бершадської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 6.10.2025, ухвалене у складі судді Рудь О. Г. в приміщенні суду в м. Бершадь, -

в с т а н о в и в :

19.03.2025 ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Бершадської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, в якому просив : встановити факт самостійного виховання та утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась спільна дитина - донька ОСОБА_3 ..

4.07.2023 Бершадським районним судом Вінницької області по справі № 126/897/23 ухвалено рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

14.02.2024 Бершадським районним судом Вінницької області по справі № 126/992/23 ухвалено рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та залишення малолітньої дитини на вихованні батька в АДРЕСА_1 .

Мати дитини з народження не приймає участі у вихованні доньки, всім займається батько. Він самостійно виховує та утримує дитину. Мати тільки сплачує аліменти, котрі встановлені за рішенням суду та проживає за кордоном. Мати не бере участі у вихованні та навчанні дитини, зборах, шкільних заходах, тощо, всім займається батько. Також, дочка за необхідністю відвідує лікаря, має належне медичне обслуговування та допомогу. Позивач має у приватній власності будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідно до рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 14.02.2024 по справі № 126/992/23 визначено місце проживання доньки за даною адресою.

Відповідно до актів обстеження житлових умов, умови проживання дитини ОСОБА_3 2017 року народження за адресою: АДРЕСА_1 , задовільні, базові потреби дитини забезпечуються. Оскільки дитина проживає з позивачем, який займається її вихованням, піклується про неї, забезпечує всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку доньки, тому вважає, що на даний час визнання самостійного виховання та утримання доньки батьком буде відповідати інтересам дитини й позитивно сприятиме її фізичному та психологічному розвитку.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 6.10.2025 в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх № 12806 від 13.11.2025), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить : (1) скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги; (2) стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1816,80 грн.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем доведено позовні вимоги, відповідач проживає за кордоном, вихованням дитини займатись бажання не має, проживати з нею не бажає; не надано оцінки тому, що відповідач ОСОБА_2 позов визнала.

24.11.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 13212) ІНФОРМАЦІЯ_7, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

26.01.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшла заява (вх № 1107/26-вх) ІНФОРМАЦІЯ_7 про розгляд справи за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_7, в задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні представник Служба у справах дітей Бершадської міської ради Лелюк В.І. при розгляді апеляційної скарги поклалася на розсуд суду. Суду пояснила, що підтримує наявний у справі висновок органу опіки та піклування, яким не встановлено та не підтверджено доцільності встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 доньки ОСОБА_4 .

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28.01.2026 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_5 про участь в розгляді справи в режимі відеоконференції. На відеозв`язок із власних технічних засобів представник позивача не вийшла.

Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції (частина п`ята статті 212 ЦПК України).

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша, четверта статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини:

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження, зареєстроване Виконавчим комітетом Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області, актовий запис № 13, серія НОМЕР_1 від 15.03.2023. Донька записана за вимогами статі 126 СК України та у свідоцтві про її народження батьками вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а. с. 8/.

4.07.2023 Бершадським районним судом Вінницької області по справі № 126/897/23 ухвалено рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття /а. с. 14-15/.

Відповідно до виписки - руху коштів по картці MONOBANK від 31.01.2025 відповідач 7.01.2025 о 09 год. 55 хв. сплатила аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1000 євро, що підтверджується копією виписки /а. с. 17/.

14.02.2024 Бершадським районним судом Вінницької області по справі № 126/992/23 ухвалено рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та залишено на вихованні батька в АДРЕСА_1 /а. с. 18-20/.

Устянським ліцеєм БМР надано довідку № 09 від 30.01.2025, відповідно до якої мати проживає за кордоном, не бере участі у вихованні та навчанні дитини, зборах, шкільних заходах, тощо, всім займається батько. Дитина охайна, доглянута /а. с. 21/.

Дитина сторін за необхідністю відвідує лікаря, має належне медичне обслуговування та допомогу, про що свідчить Декларація укладена з лікарем-педіатром № 0001-НІ40-3110 від 31.01.2025 та довідка від педіатра 7.02.2025 /а. с. 24/.

Позивач має у приватній власності будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 306947793 /а. с. 25/.

Відповідно до довідки № 271 від 17.03.2023 малолітня донька сторін зареєстрована разом з позивачем за однією адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 26/.

Відповідно до актів обстеження житлових умов від 30.03.2023 та 05.08.2024, умови проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , задовільні, базові потреби дитини забезпечуються /а. с. 27-28, 29/.

На аркуші справи 57 знаходиться заява ОСОБА_2 , відповідно до якої вона позовні вимоги визнає та просить розглядати справу у її відсутності, оскільки вона проживає за кордоном.

29.07.2025 рішенням виконавчого комітету Бершадської міської ради № 170 вирішено затвердити висновок органу опіки та піклування щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Бершадської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Бершадської міської ради, щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що відповідно до виконавчого листа Бершадського районного суду від 04.07.2023 про стягнення аліментів суд вирішив (присудив): стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 12.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття. Разом із тим, відповідно до квитанції з Монобанк про рух коштів по картці від 31.01.2025, клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отримав від ОСОБА_6 7.01.2025 переказ у сумі 1000,00 EUR. Зі слів ОСОБА_1 , він отримує такі перекази на утримання дитини від ОСОБА_2 щоквартально. Також, з його слів, ОСОБА_7 періодично телефонує дочці ОСОБА_4 на її особистий телефон та спілкується із дочкою. Під час обстеження умов проживання 30.06.2025 з дитиною ОСОБА_4 працівниками служби у справах дітей було проведено бесіду, в ході якої з`ясовано, що вона майже щодня спілкується з мамою, часто по відеозв`язку. Зі слів дівчинки, мама цікавиться її життям, самопочуттям. На день народження надіслала 200 євро на подарунок, за які ОСОБА_4 купили спортивний велосипед. На запитання, чи хотіла б поїхати до мами в Німеччину, відповіла: так, але разом з батьком. Це свідчить про те, що дівчинка прихильна до обох батьків, однаково любить їх. Емоційний зв`язок матері з донькою присутній. Дані факти свідчать про те, що ОСОБА_2 приймає участь у вихованні та утриманні дитини. 3.07.2025 на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при Бершадській міській раді розглянуто питання «Про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 », заслухано батька та прийнято відповідне рішення, рекомендовано органу опіки та піклування надати висновок до Бершадського районного суду. Хоча мати дитини, ОСОБА_2 , перебуває за кордоном, згідно з Сімейним кодексом України вона має обов`язок і права щодо утримання і виховання доньки. При цьому вона не визнана недієздатною, не позбавлена батьківських прав, не відбуває покарання у виді позбавлення волі, не знаходиться в розшуку. Зі слів ОСОБА_1 , вони домовилися з ОСОБА_2 , як вони будуть утримувати дитину. Мати дитини має можливість спілкуватися з дитиною і брати участь у її утриманні. За таких обставин орган опіки та піклування не підтверджує факт самостійного виховання та утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а. с. 68-70/.

На аркуші справи 87 - 88 знаходяться відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо позивача.

На аркуші справи 89-91 міститься довідка форми ОК-5 ПФУ щодо ОСОБА_1 з 2002 по 2014 та форми ОК-7 з 2011 по 2016, дані про трудовий та страховий стаж; відомості про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб щодо позивача.

Відповідно до приписів частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи законних інтересів, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, яка звернулась до суду, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За відсутності між сторонами відповідного спору, суд позбавлений можливості вирішувати такі питання в судовому порядку, оскільки завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав особи.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Частина 1 ст. 315 ЦПК України визначає перелік фактів, які розглядає та встановлює суд. Факт самостійного виховання та утримання малолітньої дитини у даному переліку не міститься. Частина 2 даної статті визначає, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З посиланням на положення ст. 51 Конституції України та Сімейного Кодексу України Верховний Суд неодноразово зазначав, що заява про встановлення факту перебування дитини на утриманні одного з батьків, що подається з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не може розглядатися в порядку окремого провадження. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків виховання дитини, то дане питання не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.

Позивач звернувся до суду в порядку позовного провадження з позовом та вважав ефективним та таким, що відповідає положенням Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» обраний ний спосіб захисту про встановлення факту самостійного виховання ним доньки ОСОБА_4 .

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, позивачем не надано суду доказів, що він утримує дитину самостійно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом

з яким проживає дитина.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Тобто, закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).

Відповідно до частини першої, другої 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Отож, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

У поданій заяві позивач зазначає, що малолітня донька ОСОБА_4 на даний час проживає разом із ним та повністю перебуває на його утриманні та просить встановити даний факт.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про те, що надані позивачем докази свідчать лише про проживання дитини з ним, проте відсутні докази ухилення матері від участі від виховання та утримання дитини.

При цьому перебування матері дитини за кордоном не може бути підставою для встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком, оскільки зазначене не перешкоджає матері спілкуватися та приймати участь у вихованні та утриманні доньки.

Так, позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач сплачує аліменти на утримання доньки. З висновку органу опіки та піклування Бершадської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 отримує перекази на утримання дитини від ОСОБА_2 щоквартально; мати підтримує зв`язок з донькою, цікавиться її життям та часто спілкується з нею.

У судовому засіданні представник органу опіки та піклування пояснила, що при спілкуванні з дитиною працівниками служби було встановлено , що дівчинка прихильна до обох батьків, однаково любить їх. Емоційний зв`язок матері з донькою присутній. ОСОБА_2 приймає участь у вихованні та утриманні дитини, та саме за домовленістю між батьками знаходиться за кордоном з метою матеріального забезпечення сім`ї.

Наявна у справі довідка Устянського ліцею Бершадської міської ради № 09 від 30.01.2025 про те, що ОСОБА_2 знаходиться за кордоном та не бере участі у вихованні доньки, у відповідності до вимог ст. 78 ЦПК України є недопустимим доказом на підтвердження факту перебування особи за кордоном та не виконання матір`ю обов`язку щодо виховання доньки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивач не надав суду доказів, що в питанні виховання чи утримання малолітньої дитини, матір умисно ухиляється від виховання дитини. Відповідач приймає участь в утриманні дитини та перераховує кошти для забезпечення доньки. Також судом встановлено, що відповідач майже щодня спілкується зі своєю донькою по телефону, цікавиться її життям та здоров`ям, дарує подарунки, що свідчить про участь матері у вихованні своєї дитини. Суд у даній справі не встановив факт порушення особистих прав заявника відповідачем, які б підлягали захисту у судовому порядку в обраний ним спосіб.

Встановлення проживання дитини разом з батьком не є підставою для встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно доньки, як і відсутні докази, що свідчать про неможливість останньої виконувати свої батьківські права.

Надані позивачем докази не підтверджують факт ухилення матері від участі у вихованні та утриманні дитини, та відповідно не доводять тієї обставини, що обов`язки по вихованню та утриманню доньки здійснює одноосібно позивач.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо не врахування судом першої інстанції того факту, що відповідач визнала позовні вимоги з огляду на наступне.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина четверта статті 206 ЦПК України).

Суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши водночас обставини справи.

Відповідно до ст. 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Отже, встановивши, що підстави для задоволення позову відсутні, а сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи, а «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема, обов`язку щодо виховання та утримання дитини, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги факт визнання позову відповідачкою, зазначивши про це у рішенні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 6.10.2025у даній справі залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за позивачем.

Поновити дію рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 6.10.2025.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. Г. Копаничук

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 02.02.2026