Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №738/1749/25 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1749/25

№ провадження 1-кп/738/23/2026

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2025 року за №12025270360000178 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Макошине Менського (нині – Корюківського) району Чернігівської області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, непрацюючого, судимого вироком Менського районного суду Чернігівської від 12 грудня 2025 року за частиною четвертою статті 185 КК України

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 та ч.4 ст. 185 КК України, -

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_3 ,

учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

потерпілої – ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Поряд з цим, 16 травня 2025 року близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану в Україні, реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою таємного викрадення чужого майна прибув до господарства за адресою: АДРЕСА_3 , через незамкнену хвіртку, проник на територію подвір`я господарства за вказаною адресою, після чого через незамкнені двері проник до приміщення гаражу, звідки умисно, таємно, переслідуючи корисливий мотив та з метою особистого збагачення, викрав зварювальний напівавтоматичний апарат марки «ТЕХ.АС» моделі «ТА-МІG 240», вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/125/8809-ТВ від 25 червня 2025 року складає 4163,53 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду не вищевказану суму.

Окрім того, повторно ОСОБА_2 09 червня 2025 року близько 03 години 00 хвилин, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прибув до господарства за адресою: АДРЕСА_4 , діючи з прямим умислом, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом відкриття незамкненої вхідної хвіртки, проник до вищевказаного господарства, звідки без відома та всупереч волі власника, з-під ганку, із застосуванням фізичної сили рук, заволодів належним ОСОБА_6 мотоциклом марки Forte FT125-FA, 2020 року випуску, без державної реєстрації, перемістивши його, шляхом котіння, за територію господарства, та в подальшому перевіз в багажнику автомобіля до господарства за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, незаконно заволодів вище вказаним мотоциклом, завдавши потерпілій ОСОБА_6 відповідно до висновку експерта від 06 серпня 2025 року №СЕ-19/125-25/8265-АВ, матеріальну шкоду на суму 17944,46 грн.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачать відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за частиною четвертою статті 185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене в умовах воєнного стану; за частиною другою статті 289 КК України – як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище.

Позиції сторін кримінального провадження.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті від 07 серпня 2025 року.

За змістом обвинувального акту, який підтримала прокурор, сторона обвинувачення вважає установленим те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України.

Під час виступу у судових дебатах прокурор просила визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, зазначила, що обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, під час судового розгляду не встановлено, та просила призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі за ч.4 ст. 185 КК України на строк 5 років, за ч.2 ст. 289 КК України на строк 5 років 6 місяців, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_2 остаточне покарання 5 (п`ять) років 6 місяців позбавлення волі, вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2025 року виконувати самостійно.

Захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_2 правову кваліфікацію дій обвинуваченого не оспорювали.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінальних правопорушень за пред`явленими обвинуваченнями визнав, просив суворо не карати.

Захисник ОСОБА_5 при вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання просив врахувати обставини, які пом`якшують покарання, призначити мінімальне покарання, передбачене санкціями ч.4 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК України, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що під час вирішення питання про призначення обвинуваченому покарання поклалася на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засіданні не прибув, подав до суду заяву про судовий розгляд кримінального провадження без його участі.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України.

Показання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, надав показання щодо обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, зазначив, що точної дати та часу не пам`ятає, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння, при цьому не заперечував, що в ніч з 08 на 09 червня 2025 року він попросив ОСОБА_9 автомобілем підвезти його у село Синявку, де мав намір незаконно заволодіти мотоциклом. Про свої наміри ОСОБА_10 нічого не розповідав. Знаходячись у селі Синявка, показав ОСОБА_11 куди саме його підвезти та попросив почекати. Через незамкнену хвіртку проник на подвір`я потерпілої ОСОБА_12 , звідки викотив на вулицю мотоцикл, який стояв біля будинку під ганком, намагався його завезти, але не вийшло, бо не було пального. Докотив мотоцикл до автомобіля, де його чекав ОСОБА_13 , та попросив допомогти завантажити мотоцикл у автомобіль. ОСОБА_13 повідомив, що мотоцикл взяв у родичів. З ОСОБА_10 завантажили мотоцикл у автомобіль, приїхали у селище Макошине, мотоцикл він закотив на подвір`я господарства, де проживав на той час, а сам пішов до ОСОБА_14 , щоб попросити бензину, але ОСОБА_15 йому відмовив. Коли знайшов бензин, катався на мотоциклі по селищу, потім звернувся до ОСОБА_9 з проханням допомогти продати мотоцикл. ОСОБА_16 дав йому номер телефону чоловіка на ім`я ОСОБА_17 , з яким він зв`язався та домовився про зустріч у селищі Макошине поряд зі школою. Під час зустрічі ОСОБА_17 оглянув мотоцикл, але відмовився його купляти, оскільки не зійшлися з ним по ціні. В цей день, ввечері, під час вживання алкогольних напоїв, між ним та ОСОБА_18 виникла сварка, під час якої ОСОБА_19 кидав мотоцикл на асфальт, внаслідок чого виникли механічні пошкодження, а потім ОСОБА_20 зателефонував у поліцію та повідомив про крадіжку мотоциклу. Після цього він поїхав до річки та у чагарниках сховав мотоцикл, а коли до нього приїхали працівники поліції, то він зізнався і показав місце, де сховав мотоцикл.

В подальшому ОСОБА_2 змінив свої показання, не заперечуючи свою причетність та винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, показав, що незаконне заволодіння мотоциклом він вчинив за попередньою змовою з іншою особою. До цього він раніше ніколи не бував у селі Синявка і не знав потерпілу ОСОБА_6 .. Разом з іншою особою вони проникли на подвір`я господарства потерпілої ОСОБА_6 , звідки викотили мотоцикл, по черзі котили його до автомобіля, який залишили за кілометр від господарства потерпілої, завантажили його у автомобіль та перевезли у селище Макошине. Мотоцикл вивантажили на подвір`ї господарства за місцем його проживання та вирішили його продати. Не він, а інша особа, домовлялася з приводу продажу мотоциклу. Під час досудового розслідування працівники поліції вмовили взяти всю вину на себе, пообіцявши за це йому умовний термін покарання.

Показання потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_6 під час судового розгляду показала, що мотоцикл вона придбала у магазині у 2020 році, користувалися мотоциклом вона та її чоловік. Мотоцикл постійно стояв біля будинку під ганком. 09 червня 2025 року зранку чоловік виявив, що мотоцикл зник. Спочатку самостійно з чоловіком шукали мотоцикл, а потім звернулися до поліції. Працівники поліції знайшли та повернули їй мотоцикл, але він пошкоджений, не придатний до експлуатації. Обвинувачений обіцяв відшкодувати шкоду, просив почекати, але так нічого і не відшкодував. Вважає, що обвинувачений під час вчинення кримінального правопорушення був не один, раніше вона його ніколи не бачила у селі Синявка, його примусили взяти всю вину на себе, під час особистого спілкування з обвинуваченим, він повідомляв їй інші обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема про його вчинення за попередньою змовою з іншою особою. Також зазначила про те, що у вчиненні кримінального правопорушення підозрює таксиста із селища Макошине, послугами якого неодноразово користувалися вона та її чоловік, а саме ОСОБА_9 .

Показання свідків.

Свідок ОСОБА_19 під час судового розгляду показав, що точної дати та часу не пам`ятає, але не заперечує, що червні місяці 2025 року, точної дати не пам`ятає, зранку, приблизно о 06-00 годині, до нього прийшов ОСОБА_21 , просив дати бензину, розповів, що купив мотоцикл, він відмовив. Цього ж дня бачив як ОСОБА_21 катався на мотоциклі по селищу. Потім ОСОБА_21 зізнався йому, що він викрав цей мотоцикл з ОСОБА_22 . Йому також відомо, що ОСОБА_16 шукав покупця, щоб продати цей мотоцикл. Цього ж дня ввечері, під час розпивання спиртних напоїв він посварився з ОСОБА_23 , після чого зателефонував у поліцію та повідомив про викрадення мотоциклу. Також ОСОБА_21 йому розповідав про те, що працівники поліції примусили ОСОБА_23 сказали, що нібито він сам викрав мотоцикл.

Свідок ОСОБА_24 під час судового розгляду показав, що у червні 2025 року, точної дати не пам`ятає, він прокинувся зранку та побачив пропущені дзвінки від ОСОБА_2 , зателефонував йому, ОСОБА_23 просив у нього бензину. Пізніше ОСОБА_19 повідомив йому, що ОСОБА_21 купив собі мотоцикл і вони пішли до нього подивитися цей мотоцикл. Під час спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_18 та ОСОБА_25 , останній зізнався, що мотоцикл він викрав. Бачив, як ОСОБА_21 катався цього дня на мотоциклі. Ввечері вони з ОСОБА_18 знову пішли до ОСОБА_2 , бачили там таксиста ОСОБА_13 . В подальшому між ОСОБА_18 та ОСОБА_25 виникла сварка, під час якої ОСОБА_19 зателефонував у поліцію та повідомив про викрадення мотоциклу.

Свідок ОСОБА_26 під час судового розгляду показав, що у червні місяці 2025 року, точної дати та часу не пам`ятає, йому зателефонували з невідомого номера та запропонували купили мотоцикл, домовилися про день та час зустріч біля школи у селищі Макошине. У визначений час він зустрівся з ОСОБА_25 та ОСОБА_22 , подивився мотоцикл, він мав механічні пошкодження, з продавцем не зійшлися по ціні, а тому відмовився йому купувати. Під час спілкування цікавився у ОСОБА_2 чи не крадений мопед, ОСОБА_21 сказав, що ні.

Свідок ОСОБА_10 під час судового розгляду показав, що він заробляє собі на життя таксуванням. ОСОБА_21 часто до нього звертався за послугами таксі. У червні 2025 року, точної дати та часу не пам`ятає, пізно ввечері, приблизно о 22-00 чи о 23-00 годині, йому зателефонував ОСОБА_21 та попросив підвезти у село Синявку, щоб погуляти там, на що він погодився. Коли приїхали у село Синявку, то ОСОБА_21 попросив підвезти до друга, показав, куди саме треба їхати, попросив його почекати, він чекав його хвилин 30 чи 40 біля якогось господарства, було темно він не розгледів. ОСОБА_23 повернувся з мопедом, сказав, що це мопед його друзів, треба спробувати його завезти, мопед не заводився, ОСОБА_23 попросив завантажити його в автомобіль, щоб перевезти у селище Макошине. Вони разом завантажили мопед в автомобіль, він відвіз ОСОБА_23 додому, дав йому літр бензину, бачив як ОСОБА_21 катався на мопеді по селищу. Потім ОСОБА_21 звернувся до нього з проханням допомогти продати цей мопед, на що він повідомив йому, що є людина, яка може купити мопед. Спочатку сам зателефонував ОСОБА_27 з приводу продажу мопеда, а потім дав номер телефону ОСОБА_23 , останній домовлявся про продаж мопеду та про зустріч з ОСОБА_17 самостійно. Під час зустрічі ОСОБА_23 з ОСОБА_28 він знаходився біля автомобіля, ОСОБА_23 та ОСОБА_17 не домовились про ціну, а тому мопед ОСОБА_23 не продав. Увечері цього ж дня йому зателефонували ОСОБА_19 та ОСОБА_24 , попросили підвезти їх у м. Чернігів, коли він приїхав за викликом, то став свідком сварки між ОСОБА_18 та ОСОБА_25 , під час якої ОСОБА_19 пошкодив мотоцикл.

Також свідок ОСОБА_10 під час судового розгляду показав, що під час слідчого експерименту впізнав господарство потерпілої ОСОБА_6 , оскільки раніше підвозив кума потерпілої. Також показав, що ОСОБА_21 заборгував йому кошти ще й за житло, яке він винаймав у нього.

Документи, висновки експертів, зібрані стороною обвинувачення.

Згідно з рапортом чергового відділення поліції №1 (м.Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, 09 червня 2025 року о 12:39 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявник ОСОБА_6 повідомила про викрадення невідомими особами з подвір`я господарства мопеда, просить направити наряд поліції (том , а.к.п.81).

09 червня 2025 року ОСОБА_6 звернулася до відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області із письмовою заявою про кримінальне правопорушення, у якій вказала про те, що в ніч з 08 на 09 травня 2025 року невстановлена особа проникла на територію подвір`я господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , звідки шляхом вільного доступу незаконно заволоділа транспортним засобом, а саме мопедом марки «Вайпер», моделі Форте, який перебував біля веранди будинку, чим спричинено їй майнову шкоду на суму близько 25000 гривень (том 1, а.к.п. 82).

09 червня 2025 року за заявою ОСОБА_6 до ЄРДР внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 289 КК України, з коротким викладом обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про що зазначено у Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12025270360000178 (том 1, а.к.п.77).

Матеріалами кримінального провадження підтверджено придбання ОСОБА_6 11 грудня 2020 року транспортного засобу – мотоциклу, моделі FORTE FT125, номер рами НОМЕР_1 , 2020 року випуску, червоного кольору (том 1, а.к.п. 94-99).

У Протоколі огляду місця події від 09 червня 2025 року та фототаблицях до нього зафіксовано проведення огляду господарства, розташованого по АДРЕСА_4 , під час якого оглянута територія даного господарства, розташовані на ній надвірні будівлі та господарські споруди, з лівої сторони від ганку, на відстані 0,7 м від стіни будинку на траві наявні сліди у вигляді пожовтіння трави та її прим`ятості, які могли ймовірно залишитись від двоколісного транспортно засобу внаслідок його тривалого там перебування; на відстані 8 м від входу на подвір`я виявлено у траві фрагменти пластику чорного кольору, ймовірно фрагмент пластику з мотоцикла, який було вилучено (том 1, а.к.п. 84-89).

Згідно з рапортом чергового відділення поліції №1 (м.Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернгівській області, 09 червня 2025 року о 21:28 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що особа, яка не назвалася, повідомила, що ОСОБА_21 , 19 років, в стані алкогольного сп`яніння, їздив на викраденому мотоциклі Форте 125, впав та лежить (том 1, а.к.п. 100).

З Протоколу огляду місця події від 10 червня 2025 року та фототаблиць до нього вбачається, що у період часу з 00 год. 05 хв. до 00 год. 47 хв. проведено огляд території урочища, розташованого на правому березі р. Десна, що на околиці с. Макошине Корюківського району Чернігівської області, під час якого у лісовому масиві виявлено транспортний засіб, мотоцикл марки Forte FT125-FA, під кермом наявна металева табличка з маркуванням: MOTORCYCLE FORTE, MODEL – FT-125, vin НОМЕР_1 , YEAR – 2020. Під час огляду зроблено змиви з гумових ручок керма, з поверхні полімерної накладки, фари, сліди папілярних узорів перенесено на таблицю №1. На узбіччі ґрунтової дороги, на відстані 65 м від місця виявлення мотоцикла, виявлено фрагмент пластика (том 1, а.к.п.101-105).

10 червня 2025 року з метою перевірки та уточнення відомостей за фактом незаконного заволодіння мотоциклом FORTE FT-125 було проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_29 , двох понятих, із застосуванням технічного засобу фіксації – відеокамери НС-V260 (том 1, а.к.п. 111-114).

Під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_29 показав, що 09 травня 2025 року зранку йому зателефонував ОСОБА_30 , він йому не відповідав. Близько 06-00 години ОСОБА_31 прийшов до нього додому та повідомив, що купив мотоцикл і попросив бензину. Він запитав у ньому, за які кошти він купив мотоцикл, на що ОСОБА_31 відповів, що викрав мотоцикл у чоловіка, з яким вживав спиртне. Він не дав ОСОБА_32 бензину, після чого той поїхав від нього. Близько 09-00 години він пішов до ОСОБА_33 додому подивитися мотоцикл. Коли прийшов, то побачив, що мотоцикл стояв у дворі поряд з будинком, це був мотоцикл червоно-чорного кольору. В той день він бачив як ОСОБА_31 їздив на мотоциклі по селищу Макошине. У вечірній час під час спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_34 між ними виник конфлікт, на ґрунті чого він зателефонував до поліції та повідомив про викрадення мотоциклу. Кирило знав про дзвінок до поліції, сів на мотоцикл та поїхав у невідомому напрямку. Під час проведення слідчого експерименту свідок показав куди саме приїжджав ОСОБА_2 до нього, де він бачив ОСОБА_2 з мотоциклом, та де саме на подвір`ї у господарстві за місцем проживання Кирила знаходився мотоцикл.

10 червня 2025 року з метою перевірки та уточнення відомостей за фактом незаконного заволодіння мотоциклом FORTE FT-125 було проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_10 , двох понятих, із застосуванням технічного засобу фіксації – відеокамери НС-V260 (том 1, а.к.п. 115-118).

Під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_10 показав, що 09 червня 2025 року близько 00-10 год йому зателефонував ОСОБА_21 та попросив відвезти у с.Синявку. Під час телефонної розмови вони домовились про ціну послуги 500 грн. Після цього він на своєму автомобілі приїхав за місцем проживання ОСОБА_33 і вони поїхали у с. Синявку. Коли приїхали у с. Синявку, ОСОБА_23 попросив зупинитися й чекати його, а сам кудись пішов. Через деякий час ОСОБА_23 повернувся з мотоциклом, попросив допомогти завантажити його у автомобіль та перевезти у селище Макошине. Вони разом завантажили у багажне відділення автомобіля мотоцикл і поїхали у с. Макошине. Мотоцикл вивантажили біля господарства, де проживає ОСОБА_35 09 червня 2025 року близько 16-00 години йому зателефонував ОСОБА_23 та попросив допомогти знайти покупця на мотоцикл. Він дав ОСОБА_23 номер телефону ОСОБА_36 , з яким ОСОБА_23 домовився зустрітися. Свідок, ОСОБА_23 та ОСОБА_17 зустрілися біля школи у селищі Макошине, оскільки ОСОБА_23 та ОСОБА_17 не зійшлися в ціні, то всі роз`їхалися. Під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_10 показав місце, де саме завантажували мотоцикл у автомобіль, дорогу по якій їхали, місце, де вивантажували мотоцикл та місце зустрічі з покупцем мотоциклу.

Під час розгляду справи у суді було відтворено відеофайли, які містяться на DVD-R диску, наданому прокурором. Відеозаписи на відтворених відеофайлах узгоджуються з відомостями, внесеними до протоколу слідчого експерименту від 10 червня 2025 року.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/125-25/8626-АВ від 07 серпня 2025 року, за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи встановлено, що вартість матеріального збитку, завдана власнику мотоцикла Forte FT125-FA, вид палива бензин, номер рами НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , об`ємом двигуна 120 см3, колір червоний, 2020 року випуску, станом на 09.06.2025 - 12868,23 грн (том 1, а.к.п. 123-161).

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/125-25/8265-АВ від 06 серпня 2025 року, за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість, з урахуванням зносу, мотоцикла Forte FT125-FA, вид палива бензин, номер рами LB412PNE4LC048374, номер двигуна НОМЕР_2 , об`ємом двигуна 120 см3, колір червоний, 2020 року випуску, станом на 08.06.2025 – 17979,55 грн; станом на 09.06.2025 - 17944,46 грн (том 1, а.к.п. 165-197).

12 червня 2025 року з метою перевірки та уточнення відомостей за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, що мало місце 09 червня 2025 року, проведено слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_2 , двох понятих, із застосуванням технічного засобу фіксації – відеокамери НС-V260 (том 1, а.к.п. 203-206).

Під час слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_2 показав, що 09 червня 2025 року близько 02-00 години він зателефонував ОСОБА_11 та попросив його відвезти до села Синявка, останній погодився. Чому саме їхали у село Синявку він ОСОБА_13 не розповідав. Коли приїхали у село Синявку, то ОСОБА_13 чекав його, а він пішов до господарства потерпілої, відкрив хвіртку, підійшов до будинку, з лівої сторони якого знаходився мотоцикл марки Forte, червоно-чорного кольору, без реєстраційного знаку. Він викотив мотоцикл на вулицю, відкотивши мотоцикл від господарства, спробував завести, але в нього не вийшло, тоді він покотив мотоцикл до автомобіля, де його чекав ОСОБА_13 , з яким завантажили мотоцикл в автомобіль в багажне відділення. В селищі Макошине ОСОБА_13 висадив його біля господарства, де він проживає, з автомобіля вивантажили мотоцикл, який закотив на подвір`я свого господарства. Він користувався вказаним мотоциклом протягом дня, а десь о 16-00 годині вирішив його продати, зателефонував ОСОБА_13 та попросив знайти покупця. ОСОБА_13 дав йому номер телефону ОСОБА_37 чи ОСОБА_17 , якому він зателефонував та домовилися з ним про зустріч, яка відбулася біля школи у селищі Макошине. Під час зустрічі з покупцем вони не зійшлися в ціні. Після цього він користувався мотоциклом, а потім сховав його у кущах біля річки ОСОБА_38 . На пропозицію слідчого підозрюваний ОСОБА_2 добровільно показав господарство у село Синявка, де було вчинено незаконне заволодіння мотоциклом; місце, де стояв мотоцикл, місце, де його чекав ОСОБА_13 ; показав господарство у селищі Макошине, де він проживав та куди перевезли з ОСОБА_13 мотоцикл із села Синявка; місце зустрічі з покупцем; місце на березі річки, де сховав мотоцикл (том 1, а.к.п.

Під час розгляду справи у суді було відтворено відеофайли, які містяться на DVD-R диску, наданому прокурором. Відеозаписи на відтворених відеофайлах узгоджуються з відомостями, внесеними до протоколу слідчого експерименту від 11 вересня 2025 року.

Постановою прокурора від 22 липня 2025 року об`єднані кримінальні провадження №12025270360000178 від 09.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та №42025272150000026 ід 23.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в одне провадження за №12025270360000178 (том 1, а.к.п. 214-215).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.

Показання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав та показав, що 16 травня 2025 року близько 22-00 чи 23-00 години знайомий ОСОБА_16 підвіз його до господарства вітчима, ОСОБА_39 , він проник у гараж, звідки викрав зварювальний апарат та віддав його ОСОБА_13 за борг. На даний час зварювальний апарат повернутий ОСОБА_7 працівниками поліції. Він просив вибачення у вітчима, але він не хоче з ним спілкуватися.

В подальшому ОСОБА_2 показав, що крадіжку зварювального апарату з гаражу свого вітчима, ОСОБА_7 , він вчинив за попередньою змовою з іншою особою.

Свідок ОСОБА_19 під час судового розгляду показав, що точної дати та часу не пам`ятає, але не заперечує, що у травні 2025 року під час спільного відпочинку з ОСОБА_25 , останній повідомив йому, що він винен ОСОБА_11 кошти за таксі. Він особисто чув розмову ОСОБА_9 з ОСОБА_25 , під час якої ОСОБА_16 вимагав повернення грошей та сказав ОСОБА_40 , щоб той пішов та щось викрав, щось говорив про зварювальний апарат. Наступного дня ОСОБА_23 розповів йому, що викрав у вітчима газозварювальний апарат.

Свідок ОСОБА_10 під час судового розгляду показав, що у травні 2025 року, точної дати та часу він не пам`ятає, на прохання ОСОБА_2 возив його у село Феськівку до дружини, по дорозі запитав, чим буде розраховуватись з ним, на що ОСОБА_21 відповів, що щось придумає. Коли повернулися у селище Макошине, то ОСОБА_21 попросив підвезти його до господарства вітчима, ОСОБА_39 , щоб взяти у нього грошей, він чекав Кирила біля господарства його вітчима, через деякий час ОСОБА_21 вийшов з господарства вітчима та сказав, що може розрахуватися з ним зварювальним апаратом, запевнив, що цей зварювальний апарат належить йому, про те, що зварювальний апарат крадений, він не знав. Через деякий час працівники поліції вилучили у нього зварювальний апарат та повідомили, що він крадений.

Документи, висновки експертів, зібрані стороною обвинувачення.

18 травня 2025 року ОСОБА_7 звернувся до відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області із заявою про зникнення зварювального апарату помаранчевого кольору з гаражу за місцем його проживання у період часу з 15 до 18 травня 2025 року (том 1, а.к.п. 222)

Згідно з рапортом помічника чергового відділення поліції №1 (м.Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, 18 травня 2025 року о 14:51 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що звернувся ОСОБА_7 , який повідомив, що протягом двох днів з гаражу викрадено газозварювальний апарат особа, просить направити наряд поліції (том 1, а.к.п. 221).

23 червня 2025 року до ЄРДР внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України, з коротким викладом обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а саме про викрадення невідомою особою зварювального апарату з приміщення гаражу, розташованого на території його господарства, про що зазначено у Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №42025272150000026 (том 1, а.к.п.216).

У Протоколі огляду місця події від 23 червня 2025 року та фототаблицях до нього зафіксовано проведення огляду господарства, розташованого по АДРЕСА_3 , з письмового дозволу власника ОСОБА_7 , під час якого оглянута територія даного господарства, розташовані на ній надвірні будівлі та господарські споруди, в тому числі гараж, під час огляду якого нічого не виявлено і не вилучено (том 1, а.к.п. 224-226).

З Протоколу огляду речей та документів від 25 червня 20205 року вбачається проведення огляду інструкції з експлуатації та гарантійний талон на зварювальний апарат «Тех АС зварювальний апарат ТА-MIG 240», які надані потерпілим ОСОБА_7 , на гарантійному талоні зазначена дата продажу 22 березня 2025 року (том 1, а.к.п. 234).

25 червня 2025 року з метою перевірки та уточнення відомостей про обставини вчинення крадіжки зварювального апарату з гаражу, в господарстві, розташованому по АДРЕСА_3 було проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_7 , двох понятих, із застосуванням технічного засобу фіксації – відеокамери НС-V260 (том 1, а.к.п. 230-233).

Під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_7 показав, що 22 березня 2025 року в магазині «Майстер Плюс», що знаходиться у м. Мена, придбав напівавтоматичнй зварювальний апарат за 4600 грн, який увесь час зберігався у гаражі, користувався ним майже щодня. У період з 15 по 18 травня 20205 року він не користувався зварювальним апаратом, а тому не відразу помітив факт крадіжки. У вчиненні крадіжки підозрює свого пасинка ОСОБА_2 , який тимчасово з березня до квітня місяця 2025 року проживав за вказаною адресою, а потім пішов жити окремо й через деякий час відбулася крадіжка. ОСОБА_2 знав як можна зайти до гаражу та про те, що гараж не замикається. Під час проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_7 показав приміщення гаражу, звідки було викрадено зварювальний апарат. Під час виявлення крадіжки всі інші речі знаходилися на своїх місцях, порядок речей в приміщенні гаражу не був порушений. Також потерпілий показав, що на момент вчинення крадіжки з вулиці Оболонська до подвір`я можливо було потрапити через хвіртку, яка з середини господарства закривалася на гачок, який був схований, а тому відкрити хвіртку могли лише особи, які знали про його наявність, а саме ОСОБА_21 знав про це.

Під час розгляду справи у суді було відтворено відеофайли, які містяться на DVD-R диску, наданому прокурором. Відеозаписи на відтворених відеофайлах узгоджуються з відомостями, внесеними до протоколу слідчого експерименту від 26 червня 2025 року.

Відповідно до заяви від 23 червня 2025 року, ОСОБА_10 добровільно видав працівникам поліції зварювальний апарат «Тех АС зварювальний апарат ТА-MIG 240» (том 1, а.к.п.237).

У Протоколі огляду речей від 25 червня 2025 року та фототаблицях до нього зафіксовано огляд добровільно виданого ОСОБА_10 зварювального апарату «Тех АС зварювальний апарат ТА-MIG 240». Присутній при цьому потерпілий ОСОБА_7 показав, що саме цей зварювальний апарат належить йому та його було викрадено із приміщення гаражу за місцем його проживання (том 1, а.к.п. 238-239).

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/125-25/8809-ТВ від 25 червня 2025 року, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість зварювального напівавтоматичного апарату марки «ТЕХ.АС» моделі «ТА-MIG 240» з урахуванням зносу, станом на період часу з 15.05.2025 по 18.05.2025 складає 4163,53 грн (том 1, а.к.п. 245-251).

03 липня 2025 року з метою перевірки та уточнення відомостей про обставини вчинення крадіжки зварювального апарату з гаражу, в господарстві, розташованому по АДРЕСА_3 було проведено слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_2 , двох понятих, із застосуванням технічного засобу фіксації – відеокамери НС-V260 (том 2, а.к.п. 2-4).

Під час слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_2 показав, що 16 травня 2025 року близько 23-00 години з метою вчинення крадіжки він прибув до господарства, розташованого за адресою: по АДРЕСА_3 , де проживає його вітчим. Йому було відомо, що в гаражі знаходиться зварювальний апарат, оскільки раніше він допомагав вітчиму по господарству. На територію господарства потрапив через незамкнену хвіртку, двері гаража також були не замкнені. Спочатку викрадений зварювальний апарат сховав на околиці вулиці Оболонська, неподалік від річки Десна, а потім віддав таксисту ОСОБА_13 з проханням допомогти продати його, про походження зварювального апарату ОСОБА_13 нічого не повідомляв. Під час слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_2 показав яким чином він потрапив на територію господарства, звідки викрав зварювальний апарат та куди саме сховав його після крадіжки.

Під час розгляду справи у суді було відтворено відеофайли, які містяться на DVD-R диску, наданому прокурором. Відеозаписи на відтворених відеофайлах узгоджуються з відомостями, внесеними до протоколу слідчого експерименту від 11 вересня 2025 року.

Сторони кримінального провадження під час судового розгляду не заявляли клопотання про визнання вищезазначених доказів недопустимими, відповідно до положень частини 3 статті 89 КПК України.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду вищезазначені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Згідно з обвинувальним актом, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення,

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Перевіряючи наявність обставин, які пом`якшують покарання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17 (провадження № 51-329км18), згідно з якою щире каяття як таке характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. При наявності щирого каяття особи не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання п.1 ч.1ст.66 КК України. Тобто, передбачені п.1 ч.1ст.66 КК України, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у справі № 759/7784/15-к у своєму рішенні від 22 березня 2018 року роз`яснив, що щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Таким чином, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Відповідно до роз`яснення Об`єднаної палати касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлених в постанові від 21.02.2021 року в справі № 481/1754/18, провадження №51-1579кмо20, безпідставно визнавати обставиною, яка пом`якшує покарання, - щире каяття, якщо вона полягає виключно у визнанні вини обвинуваченим, який жалю щодо своєї поведінки не висловив, жодних заходів для виправлення ситуації особисто не вжив.

Факт визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання, адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки.

Під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину.

Активне сприяння розкриттю злочину означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі; надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб; викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні; видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.

Однак, як встановлено під час судового розгляду поведінка обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування та судового розгляду вказувала на те, що обвинувачений у вчиненому не розкаявся, не зробив для себе відповідних висновків, не оцінив об`ємно та системно негативних наслідків своїх дій, конкретних дій, які вказували б на щире каяття, ним виконано не було, вину у вказаному кримінальному правопорушенні хоч і визнав, та його поведінка під час судового розгляду справи не свідчила про те, що він шкодує про вчинене, бажає виправити ситуацію, яка склалась, та готовий нести кримінальну відповідальність за вчинене. Не вживав будь-яких заходів щодо відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_6 , а лише обіцяв це зробити, про що зазначила у судовому засіданні потерпіла.

Відтак, суд не вбачає підстав для визнання обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, оскільки зазначені обставини не знайшли свого відображення в матеріалах кримінального провадження, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2 є сумнівним та не доведеним.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненного кримінального правопорушення.

Статті 65-73 КК є кримінально-правовими нормами, які визначають загальні засади та правила призначення покарання.

Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України є тяжкими злочинами, раніше судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря–психіатра, неодружений, має зареєстроване місце проживання, але там не проживає, за місцем проживання у селищі Макошине зарекомендував себе добре.

Згідно з досудовою доповіддю від 25 вересня 2025 року, підготовленою Корюківським районним сектором №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, про обвинуваченого ОСОБА_2 , надано висновок про високий ризик вчинення ним повторного правопорушення та про можливість виправлення без ізоляції від суспільства.

Враховуючи особу обвинуваченого – його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, соціальні зв`язки та схильності, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, наслідки, які настали від їх вчинення, відношення обвинуваченого до вчиненого і його поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, відсутність обставин, які пом`якшують та які обтяжують покарання; позицію сторони обвинувачення, потерпілих, а також використовуючи дискреційні повноваження, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише за умови ізоляції його від суспільства, та вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, у межах строків, визначених санкціями частини другої статті 289 та частини четвертої статті 185 КК України, остаточно призначивши покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, вироком Менського районного суду міста Чернігівської області від 12 грудня 2025 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 1 рік, та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вказаний вирок Менського районного суду міста Чернігівської області від 12 грудня 2025 року набрав законної сили 13 січня 2026 року.

Згідно з даним вироком, ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення 16 травня та 09 червня 2025 року, тобто до постановлення попереднього вироку Менського районного суду міста Чернігівської області від 12 грудня 2025 року.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17 (провадження № 51-3600кмо20) виснувала: якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.

У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально виконуються самостійно.

У разі встановлення судом, що кримінальні правопорушення за новим вироком були вчиненні особою до постановлення декількох попередніх вироків, за які особа засуджена до покарань, що належить відбувати реально, остаточне покарання призначається на підставі ч. 4 ст. 70 КК за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених особі покарань за новим вироком та попередніми вироками.

Відтак, вирок Менського районного суду міста Чернігівської області від 12 грудня 2025 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 2 роки, та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, необхідно виконувати самостійно.

Мотиви ухвалення рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 13 червня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , у період доби з 22-00 години до 06-00 години наступного дня до 10 серпня 2025 року, з покладанням на підозрюваного ОСОБА_2 відповідних обов`язків.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби не продовжувався, на даний час строк дії запобіжного заходу сплив, інші запобіжні заходи стосовно підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА_2 не застосовувалися, обвинувачений виконував передбачені кримінальним процесуальним кодексом України обов`язки, а тому суд також вважає можливим не застосовувати запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Мотиви ухвалення рішення щодо цивільного позову.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.

Мотиви ухвалення рішення щодо речових доказів і документів, щодо процесуальних витрат.

Речові докази:

Пластиковий уламок чорного кольору, вилучений під час огляду місця події за адресою: вул. Лесі Українки, с. Синявка Корюківського району Чернігівської області, який переданий до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області

змиви з гумових ручок керма, сліди папілярних узорів, уламок пластика, які передані до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – знищити.

мотоцикл, моделі FORTE FT125, номер рами НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , вважати таким, що повернутий законному володільцю;

інструкція з експлуатації та гарантійний талон на зварювальний апарат «Тех АС зварювальний апарат ТА-MIG 240», які приєднані до матеріалів кримінального провадження, - повернути потерпілому ОСОБА_7 ;

зварювальний напівавтоматичний апарат «Тех АС зварювальний апарат ТА-MIG 240», який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , вважати таким, що повернутий законному володільцю.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів, у розмірі 11142 (одинадцять тисяч сто сорок дві) гривні 50 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись статтями 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 КК України та частиною другою статті 289 КК України, та призначити йому покарання:

-за частиною четвертою статті 185 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

-за частиною другою статті 289 КК України – 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_2 остаточне покарання 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

Вирок Менського районного суду міста Чернігівської області від 12 грудня 2025 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю два роки, та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання на виконання цього вироку.

Речові докази:

Пластиковий уламок чорного кольору, вилучений під час огляду місця події за адресою: вул. Лесі Українки, с. Синявка Корюківського району Чернігівської області, який переданий до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – знищити;

змиви з гумових ручок керма, сліди папілярних узорів, уламок пластика, які передані до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області

мотоцикл, моделі FORTE FT125, номер рами НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , вважати таким, що повернутий законному володільцю.

інструкцію з експлуатації та гарантійний талон на зварювальний апарат «Тех АС зварювальний апарат ТА-MIG 240», які приєднані до матеріалів кримінального провадження, - повернути потерпілому ОСОБА_7 ;

зварювальний напівавтоматичний апарат «Тех АС зварювальний апарат ТА-MIG 240», який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , вважати таким, що повернутий законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів, у сумі 11142 (одинадцять тисяч сто сорок дві) гривні 50 копійок.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1