Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №732/1964/25 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/1964/25

Провадження 2-о/732/34/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

28 січня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання - Дударенко Ю. П.,

за участю:

заявниці - ОСОБА_1 ,

заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ), приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Неволько Віта Анатоліївна (адреса: АДРЕСА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військова частина НОМЕР_3 (адреса: АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ),

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить установити факт її проживання із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті, однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 25 грудня 2010 року і до моменту зникнення ОСОБА_6 безвісті 14 жовтня 2025 року.

Заява обґрунтована тим, що 09 грудня 2010 року заявниця познайомилася із ОСОБА_6 , який на той час був одружений із ОСОБА_5 . Від шлюбу в нього є неповнолітня дочка ОСОБА_4 . На момент знайомства із ОСОБА_6 заявниця в зареєстрованому шлюбі не перебувала. Після знайомства з ОСОБА_7 у заявниці виникли взаємні почуття, які почали стрімко розвиватися, у грудні 2010 року вони почали спільно проживати у будинку АДРЕСА_7 , який заявниця винаймала. Протягом грудня 2010 року ОСОБА_7 перевіз до заявниці свої речі і з кінця грудня 2010 року вони почали проживати однією сім`єю та вести спільне господарство. У 2011 році ОСОБА_6 розлучився зі своєю дружиною ОСОБА_5 . У січні 2012 року заявниця завагітніла від ОСОБА_7 та вони вирішили залишити дитину. У зв`язку з тим, що вони очікували поповнення сім`ї, разом вирішили придбати спільне житло, оскільки старші діти заявниці від попередніх шлюбів проживали разом з ними. За спільні заощадження та частину грошей ОСОБА_7 взяв позику в банку, вони придбали будинок по АДРЕСА_8 . Запозичені кошти повертали разом, ОСОБА_7 із заробітної плати, а заявниця на погашення кредиту віддала кошти, які отримала при народженні третьої дитини. Вказаний житловий будинок був придбаний на підставі двох договорів купівлі-продажу від 25.05.2012 (по частині будинку). Право власності на будинок було зареєстровано за ОСОБА_6 . Після переїзду у придбаний будинок заявниця та ОСОБА_6 продовжували проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом із старшими дітьми заявниці від попередніх шлюбів, які на той час були неповнолітніми, вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_8 , батьківство ОСОБА_7 визнав добровільно, у свідоцтві про народження сина батьком зазначений ОСОБА_6 . Протягом спільного проживання заявниця із ОСОБА_6 продовжували облаштовувати житло, купували меблі, побутову техніку, сантехніку, робили ремонт. У цей час вони мали спільний бюджет, який разом витрачали. ОСОБА_7 утримував усіх трьохдітей заявниці, не розділяючи їх. З 02.03.2018 заявниця із сином зареєстровані у придбаному будинку.

Також під час спільного проживання заявниці із ОСОБА_7 у 2020 році був придбаний на ім`я ОСОБА_6 автомобіль «Opel Omega», 1997 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , за 2800 доларів США. Оскільки заявниця не має права керування, то автомобіль зареєстрували на ОСОБА_7 .

У період спільного проживання вони постійно вели спільне господарство, разом купували продукти харчування, обробляли присадибну ділянку, город, разом відпочивали, мали спільний бюджет, придбали будинок, меблі, побутову техніку, автомобіль.

18.04.2022 через стан здоров`я заявниця звільнилася з роботи та весь свій час присвячувала сім`ї. В той час ОСОБА_7 працював один на утримував заявницю із сином.

23.06.2025 ОСОБА_9 вступив до лав ЗСУ, став на захист Батьківщини. 03.08.2025 заявниця відвідувала ОСОБА_7 в навчальному центрі «ІНФОРМАЦІЯ_12». 17.10.2025 надійшло сповіщення, що ОСОБА_6 зник безвісті 14 жовтня 2025 року під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини на західній околиці н. п. Малинівка Пологівського району Запорізької області. Наразі для заявниці виникла необхідність врегулювання питання законності її проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_8 , у зв`язку з чим вона і звертається до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою судді від 28 листопада 2025 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Заявниця ОСОБА_1 у. у судовому засіданні вимоги заяви підтримала та наполягала на задоволенні заяви. Вказала, що фактично з грудня 2010 року вона та ОСОБА_6 проживали як чоловік та дружина, але офіційно шлюб не реєстрували. Під час спільного проживання вони вели спільне господарство, робили ремонт у будинку, виховували спільного сина та двох дітей заявниці від попередніх шлюбів. ОСОБА_6 працював та забезпечував їх родину, вони жили як сім`я. Вона теж допоки працювала всі зароблені кошти вкладала в сім`ю, в придбання будинку, автомобіля.Заявниця вказала, що встановлення даного факту необхідно їй для можливості призначення її опікуном над майном ОСОБА_6 , та фактичного визнання її (заявницю) співвласником майна.

Заінтересована особа по справі ОСОБА_5 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_4 , у судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення вимог заяви.

Неповнолітня ОСОБА_4 підтримала позицію свого законного представника ОСОБА_5 і проти задоволення заяви не заперечувала.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали вимоги заяви та підтвердили, що їх син ОСОБА_9 та заявниця дійсно з грудня 2010 року проживали як одна сім`я, вели спільне господарство, у них народився спільний син, і наразі їх онук. Зазначили, що куплений автомобіль «Opel Omega», 1997 року випуску, використовувався ним і заявницею для власних потреб. ОСОБА_9 та заявниця мали спільні права та обов`язки, їх син працював та забезпечував родину, турбувався про неї.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_4 у судове засідання не з`явися, про дату, час та місце судового розгляду справи заінтересована особа повідомлена належним чином.

12.12.2025 через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_10 , в яких останній посилаючись на норми Сімейного кодексу України, Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 та Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення», зазначає, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати в сукупності всі ознаки притаманні подружжю. Таким чином предметом доказування у справах про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами прав та обов`язків, притаманних подружжю. Критеріями за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд, на думку представника заінтересованої особи, має встановити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки. Також у письмових поясненнях представник заінтересованої особи просив розглядати справу без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 60-64).

Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_3 у судове засідання не з`явися, про дату, час та місце судового розгляду справи заінтересована особа повідомлена належним чином.

22.12.2025 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення від командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_11 , в яких зазначено посилання на норми українського законодавства та на рішення Європейського суду з прав людини щодо критеріїв для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Також у додаткових поясненнях командир в/ч НОМЕР_3 просить розглянути справу за відсутності представника військової частини (а. с. 74-77).

Заінтересована особа - приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Неволько В. А. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи заінтересована особа повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі за наявними матеріалами справи (а. с. 92).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судом задоволені письмові клопотання представників заінтересованих осіб про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення заявниці, з`ясувавши позицію заінтересованих осіб, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як зазначено у ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З дослідженого в судовому засіданні витягу з Реєстру територіальної громади №2025/015349969 від 19.10.2025 установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована проживаючою з 02.03.2018 за адресою: АДРЕСА_8 (а. с. 17).

Дослідженням копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , що видане повторно, встановлено, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Городня Чернігівської області, його батьками значаться: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 (а. с. 10).

ОСОБА_8 зареєстрований проживаючим з 02.03.2018 за адресою: АДРЕСА_8 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади №2025/012808798 від 03.09.2025 (а. с. 18).

З домової книги на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 вбачається, що за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_6 з 13.07.2012; ОСОБА_1 з 02.03.2018 та ОСОБА_8 з 02.03.2018. (а. с. 13-14).

За даними трудової книжки серії НОМЕР_7 ОСОБА_1 з 01.10.1993 року по 18.04.2022 працювала на різних посадах в КНП «Городнянська ЦРЛ» (а. с. 27-28).

Згідно із договорами купівлі-продажу частки житлового будинку від 25.05.2025 та 31.05.2012, посвідченими приватним нотаріусом Городнянського районного нотаріального округу Совою В. Ф., зареєстрованими в реєстрі за №1318, №1364 відповідно, ОСОБА_6 придбав у власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_8 (по частці) (а. с. 19-25).

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 убачається, що ОСОБА_6 є власником транспортного засобу «OpelOmega», 1997 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 з 22.02.2020 (а. с. 35).

За відомостями, вказаними у трудовій книжці серії НОМЕР_9 ОСОБА_6 з 01.06.2009 по 12.05.2025 працював на різних підприємствах м. Городня (а. с. 30-31).

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 розірваний. Рішення набрало законної сили 14.03.2011. У рішенні суду зазначено, що на момент розірвання шлюбу сторони припинили шлюбні відносини та близько 4 місяців не проживають разом (а. с. 94-95).

У судовому засіданні заявниця та ОСОБА_5 як законний представник неповнолітньої ОСОБА_4 підтвердили факт, що на момент ухвалення рішення суду про розірвання шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_13 фактично у шлюбі не перебували.

Факт розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00055128746 від 03.12.2025 (а. с. 58).

З ОСОБА_6 на підставі рішення Городнянського районного суду Чернігівської області стягнуто аліменти на користь ОСОБА_12 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. с. 96-97).

ОСОБА_6 перебуває на військовій службі з 23 червня 2025 року у військовій частині НОМЕР_10 , що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_10 (а. с. 32).

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 підполковник ОСОБА_14 17.10.2025 направив на ім`я ОСОБА_3 сповіщення про те, що її син солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , водій 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 15 стрілецької роти НОМЕР_11 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 , зник безвісті 14 жовтня 2025 року під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини на західній околиці н. п. Малинівка Пологівського району Запорізької області (а. с.33).

З дослідженого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12025270460000195 від 18.10.2025 установлено, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 18.10.2025 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України по факту зникнення безвісті її сина ОСОБА_6 , який перебував в зоні проведення бойових дій, та зник безвісті 14 жовтня 2025 року під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини на західній околиці н. п. Малинівка Пологівського району Запорізької області (а. с. 34).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 показали, що заявниця та ОСОБА_6 їхні сусіди. Свідки підтвердили, що дійсно заявниця та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю з грудня 2010 року як чоловік та дружина, вели спільне господарство, обробляли присадибну ділянку, облаштовували побут, виховували спільну дитину, разом придбали житло та робили ремонт у будинку.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 показала, що є кумою заявниці та зазначила, що працювали із нею разом у лікарні. Показала, що приблизно 15 років назад заявниця зустріла ОСОБА_6 , і вони стали проживати разом однією сім`єю, потім у них народився син, вони разом його виховували, мали спільне господарство і жили як родина.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 показала, що була колегою по роботі заявниці, а з ОСОБА_6 свідок була з одного села, і тому його теж знала. Підтвердила факт проживання однією родиною заявниці та ОСОБА_20 , і вказала, що заявниця із ОСОБА_6 вели спільне господарство та у них був спільний побут.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно із вимогами ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом а таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення чинного законодавства.

З огляду на зазначені положення законодавства, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення в них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. У постанові від 3 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

У п. 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.

У постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що справи про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

Надані заявницею докази є належними, допустимими та достатніми для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю із ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу. Так, факт спільного проживання зазначених осіб підтверджений наявністю спільної реєстрації з проживаючим. Наявність спільного побуту, спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків, сімейної єдності з достатньою повнотою підтверджені свідченнями свідків.

Встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу надасть заявниці можливість на законних підставах проживати у будинку, що на праві власності належить ОСОБА_6 , та реалізувати заходи для встановлення опіки над його майном.

Встановлення заявленого факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує прав або охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки факт спільного проживання вказаних осіб знайшов своє підтвердження та був доведений належними доказами, а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 81-82, 128, 211, 223, 259, 263-265, 268, 294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Неволько Віти Анатоліївни, ІНФОРМАЦІЯ_6 , Військової частини НОМЕР_3 , задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 14.10.2025, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу у період з 25.12.2010 до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено і підписано 30.01.2026.

Інформація про сторін у справі:

Заявниця: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).

ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ).

ОСОБА_5 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ).

приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Неволько Віта Анатоліївна (адреса: вул. Троїцька, 10, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100).

ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Військова частина НОМЕР_3 (адреса: АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя А. О. Бойко