Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №461/8802/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/8802/25 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.

Провадження № 33/811/79/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Конюшин Ю.І., законних представників Бражнюк Н.П., Бражнюка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу законного представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Бражнюк Наталії Петрівни на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 04 листопада 2025 року,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді, 21 жовтня 2025 року близько 13 год. 44 хв. перебуваючи у магазині «Zara» за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, гр. ОСОБА_1 таємно викрав товар, а саме лонглслів на загальну суму 707,50 грн. без ПДВ.

Не погоджуючись з даною постановою законний представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Бражнюк Н.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що постанова винесена 04.11.2025 року, з повним текстом постанови ознайомлено 07.11.2025 року.

Окрім того зазначає, що відповідно до правил обчислення строків, відлік розпочинається із наступного дня після події, тобто відлік 10 денного строку розпочинається з 05.11.2025 року та кінцевий термін припадає на 14.11.2025 року.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду є незаконною, а висновок суду про доведеність вини є необґрунтованим, оскільки судом неповно досліджено усі докази, які містять суперечливі дані.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 жодного наміру вкрасти річ не було.

Зазначає, що ОСОБА_1 дійсно перебував в магазині та здійснював примірку кількох речей, в цей час його відволік телефон і він на автоматі, чисто випадково поклад футболку у рюкзак не придавши цьому значення.

Вказує, що ця ситуація трапилася з ОСОБА_1 вперше, жодного разу до адміністративної відповідальності не притягався.

Зазначає, що судом не було взято до уваги, що особа, яка притягається до відповідальності є неповнолітнім.

Заслухавши виступ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника – адвоката Конюшин Ю.І., законних представників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд зазначає, що відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері власності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у дрібному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 481771 від 21.10.2025 року, у якому викладена фабула вчиненого правопорушення,

-заявою менеджера операційного відділу магазину «Zara» від 21.10.2025 року;

-довідкою про вартість товару;

-письмовими поясненнях ОСОБА_4 , у який останній зазначив, що працює охоронцем в магазині «Zara». 21.10.2025 року близько 13 год. 44 хв. у магазин зайшов клієнт, взяв товар із залу та пішов з ним в приміркову кабіну. У вказаній кабіні клієнт заховав неоплачений товар в рюкзак та вийшов за межі магазину. При цьому, на виході спрацювала антикрадіжна рамка, а тому клієнт повернувся до магазину та віддав працівникам магазину футболку;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у який останній зазначив. що 21.10.2025 року близько 13 год. 40 хв. він зайшов у магазин «Zara», який знаходиться у ТЦ «Форум». У магазині він примірював декілька футболок, одну з яких поклав до рюкзака та вийшов з магазину. Коли він проходив крізь антикрадіжну рамку спрацювала сигналізація та до нього підійшов охоронець. На його вимогу він витягнув з рюкзака футболку, віддав її охоронцю та почав втікати, однак його зупинили охоронці та він повернувся до магазину, де дочекався приїзду поліції. ОСОБА_1 зазначив, що така ситуація з ним відбулась вперше та більше не повториться.

Вказані докази отримані з дотриманням установленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення апеляційний суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Водночас, накладаючи на ОСОБА_1 стягнення за ч. 1 ст. 51 КУпАП, суд першої інстанції не в повній мірі урахував дані про особу ОСОБА_1 , який є неповнолітнім та вперше притягується до адміністративної відповідальності, в суді апеляційної інстанції вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, шкоду відшкодовано, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, а також те, що вчинене правопорушення не заподіяло істотної шкоди суспільним інтересам та державі.

Окрім того, відповідно до заяви представника потерпілої юридичної особи ТОВ «Індітекс Україна» - адвоката Галкіна С.А., яка надійшла на адресу апеляційного суду, ТОВ «Індітекс Україна» матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має.

Відповідно до вимог ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Ураховуючи вищенаведене, суддя апеляційного суду вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та провадження у справі закрити.

На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити законному представнику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Бражнюк Наталії Петрівни строк апеляційного оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 04 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу законного представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Бражнюк Наталії Петрівни – задоволити частково.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 04 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП – скасувати.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, за малозначністю та оголосити йому усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Романюк М.Ф.