Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №686/2234/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2234/26

Провадження № 3/686/940/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.26

26 січня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Синьогір`я Ягодненського району Магаданської області російської федерації, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні одну малолітню дитину та одну неповнолітню дитину, працюючої головним спеціалістом Управління з питань ветеранської політики Хмельницької РДА Хмельницької області,

за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Поліцейським СДОП ВП Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №137012 від 15.01.2025 р.

За цим протоколом ОСОБА_1 фактично ставиться у вину те, що вона 21 грудня 2025 року, близько 20 год. 40 хв., перебуваючи в громадському місці – у коридорі загального користування будинку АДРЕСА_3 , вчинила шарпанину із ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було кваліфіковано за ст.173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, просила закрити провадження в справі та пояснила, що у вказані в протоколі день, час та місці вона дрібне хуліганство не вчиняла, ОСОБА_2 не шарпала, не порушувала і не мала наміру порушувати громадський порядок і спокій громадян. Повідомила ОСОБА_1 й про те, що близько 20 год. 40 хв. 21 грудня 2025 року, вона, прямуючи на кухню по воду для дитини, у коридорі загального користування будинку АДРЕСА_3 , зустріла сусідку по блоку у гуртожитку - ОСОБА_2 , яка прибирала у вказаному коридорі та з якою у неї протягом тривалого часу існують неприязні відносини, відбувались конфліктні ситуації, через що ОСОБА_1 із чоловіком ініціювали питання переселення ОСОБА_2 у іншу кімнату гуртожитку, однак остання переселятись відмовилась, тому вони й надалі живуть по сусідству не розмовляючи між собою. Проходячи мовчки повз ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не помітила, чи наступила остання на віник-швабру, яким прибирала ОСОБА_2 , однак не виключає той факт, що могла випадково, через відсутність проходу, зачепити вказаний віник, яким у подальшому ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вдарила, а вона у відповідь хотіла ОСОБА_2 відштовхнути, однак відразу підбіг чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та став між жінками, окрім того, ОСОБА_1 відчула, що хтось її вхопив за волосся, однак хто саме, вона не бачила, оскільки була повернута спиною як до сусідки, так і до чоловіка, який також міг, розбороняючи, її потягнути за волосся. Надалі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 викликали працівників поліції, які в подальшому склали відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 , будучи допитаною у суді, підтвердила факт відсутності добросусідських відносин із ОСОБА_1 та її чоловіком, які хочуть її виселення з кімнати гуртожитку та з якими вона не спілкується, в той час як ОСОБА_1 її постійно провокує на конфліктні ситуації. Повідомила ОСОБА_2 й про те, що у вказані в протоколі час та місці вона, перебуваючи у коридорі гуртожитку за адресою її проживання, мила підлогу шваброю (пластиковим віником), в цей же час у коридор зі своєї кімнати вийшла ОСОБА_1 , яка, порівнявшись із ОСОБА_2 , на думку останньої умисно, наступила ногою на вказаний віник, тому ОСОБА_2 відштовхнула сусідку в плече, а оскільки ОСОБА_1 розвернулась та пішла в напрямку ОСОБА_2 , вона, щоб захиститись, штовхнула ОСОБА_1 вказаним віником і в цей же момент підбіг її чоловік – ОСОБА_3 , який став між ними, стримуючи їх. Враховуючи, що ОСОБА_1 , наступаючи на віник, який у подальшому зламався, спровокувала конфлікт, ймовірно мала намір побитись із ОСОБА_2 , тому остання викликала працівників поліції, які, відібравши у неї письмові пояснення та заяву, склали два протоколи про адміністративні правопорушення, у тому числі й відносно ОСОБА_1 , яка під час вищеозначеної події не встигла добігти до ОСОБА_2 , не била її та не шарпала, оскільки між ними відразу розташувався ОСОБА_3 .

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до ст.173 КУпАП, встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні умисні дії, що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона, а відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Так, відповідальність за ст.173 КУпАП настає за вчинення дрібного хуліганства, яким є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто, об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у самостійних альтернативних діяннях: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому, норма ст.173 КУпАП визначає, що кожна кваліфікуюча ознака повинна бути поєднана з порушенням громадського порядку і спокою громадян, а також вчинена з хуліганських мотивів. У кожному конкретному випадку це потребує з`ясування і конкретизації. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян. Його додатковим факультативним об`єктом можуть виступати здоров`я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека. Отже, навіть факт висловлювання особою нецензурною лайкою, образливого чіпляння до громадян чи інші подібні дії, без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворюють склад вказаного адміністративного правопорушення.

Так, ОСОБА_1 фактично ставиться у вину те, що вона 21 грудня 2025 року, у вищевказані час та місці, вчинила шарпанину з ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, працівником поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №137012 від 15.01.2026 р.; рапорт, складений за результатами опрацювання здійснених 21.12.2025 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлень на спецілінію служби «102», з приводу конфлікту, який мав місце в зазначений день між вказаними сусідками; заяву ОСОБА_2 від 21.12.2025 р. та її письмові пояснення від 15.01.2026 р.; заяву ОСОБА_3 від 21.12.2025 р.

У судовому засіданні було встановлено, що близько 20 год. 40 хв. 21 грудня 2025 року у коридорі загального користування, що в гуртожитку по вул.Проскурівського підпілля, 161, у м.Хмельницькому, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які протягом тривалого часу між собою перебувають у неприязних відносинах, у наслідок обмеженого простору та непорозуміння, з приводу випадково задітого ОСОБА_1 віника, яким мила підлогу ОСОБА_2 , відбулась конфліктна ситуація, під час якої ОСОБА_1 не вчиняла того діяння, яке їй інкримінується. До того ж, припущення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 умисно заважала мити підлогу та, після поштовху, розвернулась і попрямувала до неї з наміром бійки, не свідчить про вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій, зокрема шарпанини (що останній ставиться у вину), з метою порушення громадського порядку, спокою громадян та/або прояву зневаги до суспільства (як обов`язкової ознаки дрібного хуліганства, виходячи із диспозиції ст.173 КУпАП).

При цьому, будь-які належні докази, які б спростовували встановленні у судовому засіданні обставини, та, відповідно, підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 , за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, дрібного хуліганства, матеріали справи не містять, не встановлено таких і судом.

Більше того, вищеозначені пояснення ОСОБА_1 жодними об`єктивними доказами не спростовані, а навпаки підтверджуються наданими потерпілою ОСОБА_2 показаннями, про які зазначено вище, з-поміж іншого й про те, що сусідка її не штовхала та не шарпала, окрім того, не свідчать надані потерпілою показання й про те, що ОСОБА_1 21.12.2025 р. мала намір проявляти зневагу до суспільства, порушувати громадський порядок чи спокій громадян.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є чоловіком ОСОБА_1 , у своїх показаннях також підтвердив, факт існування у них з дружиною довготривалих неприязних відносин із їхньою сусідкою ОСОБА_2 . Повідомив свідок суду й про те, що 21.12.2025 р., він маючи намір піти на балкон покурити, вийшовши з кімнати у коридор гуртожитку за місцем їхнього проживання, став очевидцем того, як ОСОБА_2 штурхнула віником по нозі його дружину, яка прямувала на кухню та розвернувшись хотіла штовхнути ОСОБА_2 , тому він, знаючи про минулі конфліктні ситуації, відразу підбіг і встав між жінками, таким чином розбороняючи та стримуючи їх, сусідку він не чіпав, а вона, замахуючись віником на дружину ОСОБА_3 , вдарила цим віником його, після чого конфлікт припинився, однак жінки викликали працівників поліції. ОСОБА_3 підтвердив і те, що у його присутності ОСОБА_1 не шарпала ОСОБА_2 , а остання за волосся його дружину не тягнула, чи наступала ОСОБА_1 на віник, свідок не бачив, оскільки вийшов з кімнати в той час, коли дружина ОСОБА_2 вже минула та заходила на кухню.

Окрім того, вищеозначені пояснення ОСОБА_1 , показання потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, про які зазначено вище та які в своїй сукупності свідчать про те, у вказані в протоколі час та місці між сусідками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за вказаних вище обставин, відбувся побутовий конфлікт, в ході якого остання будь-яких хуліганських дій не вчиняла. Отже, встановленні у судовому засіданні обставини, які узгоджуються з вищеозначеними доказами, суперечать тим відомостям, які зазначені у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

З урахуванням наведеного, оскільки в ході судового розгляду не встановлено жодних належних та достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 , за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, дрібного хуліганства, тобто вчинення нею з ОСОБА_2 шарпанини, яка б порушила громадський порядок і спокій громадян, що фактично ОСОБА_1 ставиться у вину, відомості, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо вчинення такого діяння, які спростовуються дослідженими судом доказами, є недостовірними.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, після аналізу всіх доказів по справі, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів її вини не здобуто та суду не надано, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд

постановив:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити, за відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя