Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №682/2554/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2554/25

Провадження № 2/682/48/2026

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :

головуючого судді Маршал І.М.,

секретаря судових засідань Захарчук С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Славутської міської ради про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позов про зменшення розміру аліментів. Просив зменшити розмір аліментів, що стягуються із нього на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з частки від усіх видів його доходу до твердої грошової суми у розмірі 2 000 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття; встановити контроль з боку органу опіки та піклування за цільовим використанням відповідачкою коштів аліментів, що сплачуються позивачем на утримання дитини; дозволити перерахування аліментів на особистий рахунок дитини - зобов`язати відповідачку відкрити на імя ОСОБА_3 особовий рахунок у Державному ощадному банку України для зарахування аліментних коштів та надати позивачу реквізити цього рахунку; надати позивачу право перераховувати присудженні аліменти безпосередньо на зазначений рахунок дитини. На обґрунтування позову він вказав, що за судовим наказом від 08.10.2019 року з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання спільної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки з усіх видів доходу щомісячно до досягнення нею повноліття. Після 2019 року матеріальний та сімейний стан позивача істотно змінився - народилася донька ОСОБА_4 , 2021 р.н. При цьому позивач вказує, що стан здоров`я молодшої дитини є на його переконання складним та вимагає значних додаткових зусиль та кошів на її утримання, позивач несе регулярні витрати на медичне обслуговування, ліки, спеціальні дієтичні продукти та розвиток дитини. Позивач є військовослужбовцем та його дохід становить 20 000 грн., сплачуючи 5 000 грн. аліментів щомісяця на старшу доньку, позивач вимушений відривати ці кошти від потреб молодшої дитини, що може негативно впливати на стан здоровя та розвиток останньої. При цьому вказує, що відомостей про виникнення у старшої дитини ( ОСОБА_5 ) якихось особливих потреб чи додаткових витрат станом на сьогодні не має - вона здорова, перебуває на повному матеріальному забезпеченні з боку відповідачки і аліментів у розмірі 5000 грн. щомісяця наразі явно більше, на його погляд, ніж потрібно для гарантування її гармонійного розвитку з урахуванням участі другого з батьків ( відповідачки).

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином. У позовній заяві міститься клопотання про розгляд позову у відсутності сторони позивача. Також представником позивача до суду подано клопотання про розгляд позову у відсутності сторони позивача, заявлений позов підтримують.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час судового розгляду повідомлена належним чином. Відзиву до суду не подавала.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що судовим наказом судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №682/2877/19 від 08.10.2019 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки заробітку ( доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.09.2019 і до досягнення повноліття дитини.

ОСОБА_1 19.03.2021 року уклав шлюб із ОСОБА_7 ( після одруження прізвище змінено на ОСОБА_8 ) , що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.03.2021 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_9 , батьками якої є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.10.2021 року.

Згідно довідки про доходи №53/4137 від 19.09.2025 року ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу у військовій частині і його дохід складав : у березні 2025 - 21 089,18 грн., із яких стягнуто аліментів - 10 386,45 грн.; у квітні 2025 - 21 089,18 грн., із яких стягнуто аліментів - 10 386,42 грн.; у травні 2025 - 21 089,18 грн., із яких стягнуто аліментів - 7 342,70 грн.; у червні 2025 - 21 089,18 грн., із яких стягнуто аліментів - 5 193,21 грн., у липні 2025 - 21 300,19 грн., із яких стягнуто аліментів - 5 245,17 грн., у серпні 2025 - 22 126,71 грн., із яких стягнуто аліментів - 5 448,70 грн., у вересні 2025 - 22 126,71 грн., із яких стягнуто аліментів - 5 448,70 грн.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Верховний Суд України в Постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанови Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 466/4009/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 664/252/19-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 691/1497/18).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зміна розміру аліментів відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України можлива за умови зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із батьків. Тобто, ці обставини повинні виникнути у платника або одержувача аліментів після того, як обов`язок по сплаті аліментів був раніше встановлений судом.

Аналізуючи довідку про доходи позивача - суд прийшов до висновку, що у період березень-травень 2025 року із нього стягувалася заборгованість по аліментах та аліменти за поточні місяці, а у період із червня по вересень 2025 року - аліменти. При цьому дохід позивача зріс у порівнянні із березнем до вересня на 1 037,53 грн.

А отже, стороною позивача не надано доказів того, що після набрання законної сили рішенням суду про стягнення аліментів з нього, погіршилось його матеріальне становище.

Також суду не надано доказів погіршення здоров`я позивача, після набрання законної сили рішенням суду про стягнення аліментів.

Посилання позивача на зміни у його сімейному стані після набрання законної сили рішенням суду про стягнення аліментів - не створюють, за встановлених судом обставин ( народження меншої дитини), самостійної підстави для зменшення розміру аліментів на старшу дитину, оскільки при умові утримання аліментів на старшу дитину у розмірі частини не порушуються права меншої дитини на встановлений законом мінімальний рівень її утримання. До того ж, обов`язок утримувати дітей належить виконувати обом батькам, разом з тим позивачем не надано доказів того, що його дружина та мати меншої дитини ОСОБА_10 не отримує доходу.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено зміни його майнового стану( у сторону погіршення) та зміни сімейного стану ( які ставали б підставою для погіршення становища із розміром утримання для меншої дитини), на що він посилається, як на підставу свого позову.

Письмові документи щодо стану здоров`я меншої дитини позивача не є належними доказами за заявленим цивільним позовом, з огляду на що відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере їх до розгляду, оскільки такі не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що розмір стягуваних аліментів за рішенням суду не є завищеним, суд вважає, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Як слідує із наданої позивачем довідки про доходи - у період із березня 2025 по травень 2025 року він мав заборгованість зі сплати аліментів, а отже законних підстав звертатися до органу опіки та піклування для інспектування відповідачки не мав. Доказів того, що у період із червня 2025 року по вересень 2025 року він звертався до органу опіки і піклування із питань відповідного інспектування і отримав висновок про нецільове використання коштів відповідачем, суду ним не надано. З огляду на що не підлягають до задоволення і вимоги позову про встановлення контролю з боку органу опіки та піклування за цільовим використанням відповідачкою коштів аліментів, що сплачуються позивачем на утримання дитини; та дозволу перерахування аліментів на особистий рахунок дитини - із зобов`язанням відповідачки відкрити на імя ОСОБА_3 особовий рахунок у Державному ощадному банку України для зарахування аліментних коштів та надати позивачу реквізити цього рахунку; надання позивачу права перераховувати присудженні аліменти безпосередньо на зазначений рахунок дитини.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183,186, 192 СК України, ст. 10, 12, 18, 77,81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Славутської міської ради, про зменшення розміру аліментів, встановлення контролю за цільовим використанням коштів аліментів, перерахування коштів на особистий рахунок дитини, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Маршал І. М.