Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №601/224/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/224/26

Провадження № 1-кп/601/132/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026216010000021 від 17 січня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не депутата, з середньою освітою, солдат - водій-кранівник відділення обладнання пунктів управління взводу обладнання пунктів управління інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

встановив:

14.01.2026 близько 23:00 год. у ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку, що по АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник конфлікт із ОСОБА_4 .. Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_3 , виник протиправний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ..

Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, у вище вказаний час та вказаному місці, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, бажаючи настання суспільно-неоезпечних наслідків, сидячи на стільці кулаком правої руки наніс ОСОБА_4 один удар в ліве око.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження, у вигляді садна лівої брови, крововилив у білкову оболонку лівого ока та синця його повік, що поширюється на виличну ділянку. Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкоджені.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Просить визнати ОСОБА_3 винним за ч.1 ст. 125 КК України та призначити міру покарання – у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку за ч.1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкоджені, повністю доведена.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог статті 65, 66, 67 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, винуватість у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, обставини, які обтяжують покарання – немає, та вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає, що даний вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Керуючись статтями 302, 374, 382, 394, 395 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: