Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №953/9412/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/9412/25

н/п 2-а/953/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шаренко С.Л.,

за участю секретаря Реуцькій Н.В,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

26.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.08.2025 №1/1471; скасувати винесену постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.08.2025 №1/1771, якою на нього накладено штраф в розмірі 17 000 гр., а провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). 26.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 винесено постанову від 26.08.2025 №1/1771 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гр.

В описовій частині постанови зазначено- «Громадянин ОСОБА_1 . який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, в особливий період, усвідомлюючи про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу за мобілізацією, не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП чи через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово лікарську комісію для проходження медичного огляду у визначений чинним законодавством термін до 05.06.2025.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 №4235-IX пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (Відомості Верховної Ради України, 2024 р. №22. ст. 196) викладено в такій редакції:

«2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

В діях ОСОБА_4 вбачається порушення вищезазначеної вимоги та абз. 4 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» абзаца 4 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», що свідчить про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.»

Згідно пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 №4235-1Х передбачений обов`язок громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Вказує, що як вбачається із змісту тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 03.01.2019 № 02, він був визнаний придатним до військової служби і на нього не розповсюджуються вимоги Закону України від 12.02.2025 №4235-ІХ, що свідчить про порушення вимог ст. 280 КУпАП, оскільки начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 не перевірив всі фактичні обставини та виніс необґрунтовану постанову.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Судом встановлено, що 26.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_5 прийнято постанову № 1/14714 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з порушенням вимог Закону України від 12.02.2025 року №4235-ІХ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», абз.4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Фактичною підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що ним не була пройдена військово-лікарська комісія.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто, диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України від 12.02.2025 року №4235-ІХ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», абз.4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 № 4235-IX Пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 22, ст. 196) викладено в такій редакції:

"2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".

Системний аналіз цитованих норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю).

Тобто обов`язковою умовою для того, щоб стверджувати про наявність у громадянина України віком від 25 до 60 років обов`язку щодо повторного проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) є наявність у такої особи попереднього висновку ВЛК, якою особу визнано обмежено придатною до військової служби, і такий висновок повинен бути складений до 12 травня 2025 року.

За відсутності цієї обставини, проходження ВЛК регулюється абз. 2 п. 69 Постанови Кабінету міністрів України № 560 від 16.05.2024, відповідно до якого особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Згідно з п. 74 Постанови № 560 військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Відповідно до абз. 4 частини 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Системний аналіз цитованих норм дає підстави стверджувати, що громадяни України, які не були визнані обмежено придатними до військової служби до 04 травня 2024 року (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 22, ст. 196), зобов`язані пройти військово-лікарську комісію виключно на підставі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, виданого за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки та сформованого відповідно до пункту 74-1 Постанови № 560.

В оскаржуваній постанові та в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 до 04 травня 2024 року був визнаний обмежено придатним відповідним висновком ВЛК., в той же час відповідно до змісту тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 виданого 03.01.2019 Київським РВК м. Харкова на ім`я ОСОБА_1 , останній визнаний придатним до військової служби. За таких обставин, на позивача не поширюються вимоги пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 № 4235-IX, який передбачає наявність у особи обов`язку самостійно ініціювати та пройти до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Відтак ОСОБА_1 не порушив і не міг порушити вимоги цього закону, що спростовує зазначені у постанові твердження.

При цьому, порушення Позивачем обов`язку, передбаченого абз. 4 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», можливе виключно у разі не проходження ним військово-лікарської комісії у разі наявності відповідного направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, виданого за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки та сформованого відповідно до пункту 74-1 Постанови № 560.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію на підставі рішення керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки було видано направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пункту 74-1 Постанови № 560.

Таким чином, відповідач не надав доказів порушення ОСОБА_1 вимог Закону України від 12.02.2025 року №4235-ІХ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», абз.4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , шляхом скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На підставі ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211, 20 гр.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 № 1/1471 від 26.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гр. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 1211, 20 гр.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. Л. Шаренко