Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №639/10014/25 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/10014/25

Провадження № 2/639/98/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Чубенко О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Дерев`янченка Я.Ю. з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд розірвати шлюб.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 16 вересня 2015 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, про що зроблено актовий запис № 635.

В шлюбі у сторін народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом із матір`ю. Спору, щодо визначення місця мешкання дитини не має. Усі обов`язки, щодо утримання дитини позивач виконує та зобов`язується виконувати.

Спору щодо спільного майна, яке було придбано нами під час шлюбу, не має.

Спільне життя не склалося, оскільки після спливу певного часу після укладання шлюбу, та спільного мешкання сторони з`ясували, що у мають різні характери та погляди на спільне життя, побут, та відсутні особисті відносини один до одного. З кінця 2022 року мешкають окремо, спільне господарство не ведуть, не мають спільних інтересів, шлюбні відносини відсутні.

Заперечую проти збереження шлюбу, та вважаю що примирення неможливе. Строк для примирення прошсив не надавати. Подальше збереження шлюбу не приведе до злагоди, а лише загострить напружені стосунки між сторонами та погіршить відношення один до одного.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання.

28 січня 2026 року через канцелярію суду пердставником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Хоміч Артемом Анатолійовичем подано зустрічну позовну заява про стягнення аліментів. Просить суд:

Прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 у межах справи №639/10014/25 до спільного розгляду з первісним позовом відповідача.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня винесення рішенні і до повноліття дитини.

Стягувати з ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_4 щомісячно по 3000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) грн. з метою покриття частини додаткових витрат на реабілітацію та розвиток неповнолітньої доньки, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що викликані особливими обставинами.

Ухвалою суду від 29 січня 2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину – повернуто заявнику.

Роз`яснено ОСОБА_2 , що повернення зустрічно позовної заяви не перешкоджає зверненню із позовом до суду в загальному порядку.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Матеріали справи містять заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, судові витрати залишити за позивачем.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій позові вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу, просила строк на примирення не надавати.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом було встановлено, що 16 вересня 2015 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №635, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим повторно 19.12.2025 року серії НОМЕР_1 (а.с. 35).

Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із матір`ю (а.с. 10, 16).

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Спільне життя сторін не склалося, сторони не підтримують сімейно шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не живуть однією сім`єю.

Суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача по справі, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач в своїй заяві просила суд залишити шлюбне прізвище.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 113, 133, 141, 247, 265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 16 вересня 2015 року у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №635.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 02.02.2026.

Суддя С.О. Рубіжний