Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №334/7291/21 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 02.02.2026

Справа № 334/7291/21

Провадження № 1-кп/334/106/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні у м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів, Запорізької області, громадянина України, сякий має неповну середню освіту, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- 21.08.2018 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі;

- 25.01.2019 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

- 25.11.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі;

- 25.06.2020 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання виді 6 років позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України відбув покарання повністю;

- 30.11.2022 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

- 20.02.2025 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 25.03.2025 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

-24.07.2025 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2020 приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні тамбуру біля кв. АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, із приміщення тамбура, який розташований біля вищезазначеної квартири, таємно викрав майно, а саме: велосипед «Winner Panther», у корпусі синього кольору, вартість якого становить 3 500 грн 00 коп., та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім цього, 31.07.2020 приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, знаходячись на Правобережному пляжі, який розташований біля вул. Гребельна у м. Запоріжжі, шляхом обману, під вигаданим приводом проїхатися, заволодів велосипедом «Titan ХС 2417», вартістю 4177 грн 66 коп., який перебував у користуванні малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким раніше знайомий не був.

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел до кінця.

В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_5 завдав ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 4177 грн 66 коп.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.02.2021 року, приблизно о 22 годині 50 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу зупинки громадського транспорту «Металургів», яка розташовується за адресою: місто Запоріжжя проспект Соборний, будинок 177, помітив раніше йому незнайомого ОСОБА_9 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, де у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення, майна яке належить ОСОБА_9 .

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 попросив у потерпілого ОСОБА_9 скористатися належним йому на праві власності мобільним телефоном «Хіаоmі Redmi Note 7 /64 GB» в корпусі синього кольору, вартістю 3000 грн 00 коп., однак отримавши відмову потерпілого, не зупинився на досягнутому, після чого, відкрито, із застосуванням м`язової сили рук, шляхом ривку, відкрито викрав мобільний телефон із рук ОСОБА_9 , та зник з викраденим майном, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому збиток на зазначену суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Крім цього, 01.03.2021 року, приблизно о 13 годині 35 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку №2 по вулиці Південне шосе у місті Запоріжжя, помітив раніше невідомого йому малолітнього ОСОБА_10 , після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна, яке малолітній мав при собі.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 підійшов до малолітнього ОСОБА_10 та повідомив, що йому потрібно віддати мобільний телефон, на що отримав відмову.

Далі, не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_5 , із застосуванням м`язової сили рук, розвернув малолітнього ОСОБА_10 до себе спиною, та відкрито викрав з його портфелю мобільний телефон «Samsung А10», в корпусі чорного кольору, вартістю 2279 грн 33 коп., який на праві власності належить ОСОБА_11 , після чого зник з місця вчиненого кримінального правопорушення з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_11 матеріальний збиток на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, надав пояснення, що наразі не пам`ятає подробиць вчинених кримінальних правопорушень, оскільки пройшло більше шести років, проте впевнений, що в обвинувальному акті обставини вчинення кримінальних правопорушень викладені правильно, відповідно до обставин вчинення кримінальних правопорушень. Просив суворо його не карати, пояснив, що наразі відбуває покарання за іншим вироком, стан здоров`я в нього погіршився, пересувається на костилях.

Потерпілі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. 12.11.2024 року потерпіла ОСОБА_11 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. 01.03.2024 року потерпілий ОСОБА_9 подав заяву про розгляд справи за його відсутності,

Отримавши показання обвинуваченого, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши правові наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, які визнаються усіма учасниками судового провадження.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст. 337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за епізодом від 24.07.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за епізодом від 31.07.2020 року за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за епізодом 27.02.2021 року за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за епізодом 01.03.2021 року за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Пом`якшуючих покарання обставин відносно ОСОБА_5 не встановлено, обтяжуючих покарання обставин відносно ОСОБА_5 не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей.

ОСОБА_5 був неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, останнього разу 24.07.2025 року Деснянським районним судом м. Києва.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи викладене та дані щодо особи обвинуваченого, який немає соціальних зв`язків, характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі, межах санкції статей та остаточно призначити покарання, з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувавши при цьому, принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Цивільний позов відсутній.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи №10-1208 від 16.09.2020 розмір витрат складає 653,80 грн, експертизи № 10-1157 від 16.09.2020 року - 653,80 грн, експертизи №СЕ-19/108-214689-ТВ від 21.04.2021 - 490,35 грн, експертизи №СЕ-19/108-20/480-ТВ від 24.12.2020 - 490, 35 грн, а всього - 2288,30 грн.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373-374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання :

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.07.2025 року, остаточно призначивши покарання у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 27.06.2025 року, за вироком Деснянського районного суду м. Києва.

Речові докази: мобільний телефон «Хіаоmі Redmi Note 7 /64 GB» в корпусі синього кольору, який зберігається у камері схову Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 2288 грн 30 коп.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя: ОСОБА_1