Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №308/11757/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11757/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання - Майор Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 подану в особі представника ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «РВС БАНК», треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про заборону відчуження на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «РВС БАНК», треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про заборону відчуження на нерухоме майно.

Мотивуючи свої позовні вимоги, представник позивача вказує на те, що 29 січня 2007 р. ОСОБА_3 (Позичальник) уклав із АКБ «ТАС Комерцбанк» (Кредитор) кредитний договір №0601/0107/88-003, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) євро, а Позичальник зобов`язався повернути кредит у термін до 27 січня 2017 р., сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12% (дванадцять відсотків) річних у терміни і на умовах, визначених Кредитним Договором, сплатити пеню і штраф у випадках, передбачених договором (кредитний договір відсутній; втрачений).

На забезпечення виконання основного зобов`язання за вищенаведеним кредитним Договором, 30.01.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець), як майновим поручителем ОСОБА_3 , було укладено Договір іпотеки № 0601/0107/88-003-2-1, який посвідчений Приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О.А. 30 січня 2007 року, реєстр. № 328. Відповідно до п. 2 цього Іпотечного Договору, Іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: трикімнатна квартира під номером АДРЕСА_1 .

Представник позивача зазначає, що у зв`язку із посвідченням даного договору, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О.А. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону на нерухоме майно відносно об`єкта обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , номер РПВН: 17572433, реєстраційний номер обтяження № 4421694, зареєстрований: 30.01.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Селехман О.А., а також та запис про іпотеку, реєстраційний номер обтяження № 4421756, зареєстрований: 30.01.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Селехман О.А.

Зазначає, що станом на сьогоднішній день, зобов`язання за кредитним договором виконані у повному обсязі.

Представник зазначає, що кредитор або його правонаступник також не пред`являв жодних вимог до позичальника та іпотекодавця як майнового поручителя. При цьому, юридична особа Іпотекодержателя - АКБ «ТАС-Комерцбанк» була припинена, що позбавило заявників можливості для звернення до Банку за отриманням довідки про відсутність заборгованості за кредитом і подальшим зняттям обтяжень (заборон) та іпотеки з квартири, а тому, ОСОБА_1 звернулась до Національного банку України із заявою щодо передавання пакету документів для виведення з реєстру обтяжень (заборон) та іпотек заставного майна за кредитним договором, укладеним ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк». Національний банк України повідомив, що АТ "РВС БАНК" є правонаступником та рекомендував звернутися для вирішення порушеного питання до даного Банку.

Вказує, що 27.05.2025 р. через відділення АТ "РВС БАНК" у м. Ужгород Ковач Шандор Арпадович звернувся із письмовою заявою на ім`я в.о. голови правління АТ "РВС БАНК", якою просив зняти арешт із нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , або видати довідку про відсутність заборгованості по кредиту згідно іпотечного договору №0601/0107/88-003 від 29 січня 2007 р. (0601/0107/88-003-2-1). У відповідь своїм листом від 29.07.2025 р. АТ "РВС БАНК" фактично відмовив заявнику у задоволенні вищенаведеної заяві у зв`язку з тим, що у банку відсутні права кредитодавця за Кредитним договором, укладеним між ОСОБА_3 , та відповідно права іпотекодержателя за Іпотечним договором, укладеним на забезпечення його виконання.

Представник зазначає, що згідно Статуту АТ «РВС БАНК» та вищенаведеної відповіді вбачається, що ПАТ «Омега Банк» (колишній правонаступник АКБ «ТАС Комерцбанк») був припинений 18.11.2019 року, а його правонаступник АТ «РВС БАНК» у порядку правонаступництва права вимоги за Кредитним договором, укладеним між ОСОБА_3 та АКБ «ТАС Комерцбанк» та договором(ами), укладеними на забезпечення виконання основного зобов`язання, не отримував.

Водночас, через ліквідацію Банку позивач не може отримати підтвердження про погашення кредиту та зняти обтяження і іпотеку на нерухоме майно. За цих обставин, вважають існування обтяжень речових прав та іпотеки щодо нерухомого майна - безпідставними та такими, що порушує охоронювані законом майнові права власника квартири на розпорядження цим майном, а тому змушений звернутись до суду із позовною заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку.

З посиланням на викладене представник позивача просить суд : встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки № 0601/0107/88-003-2-1 від 30.01.2007 року, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , як майновим поручителем ОСОБА_3 , що посвідчений Приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А., 30 січня 2007 року, реєстр. № 328; Скасувати запис про заборону на нерухоме майно відносно об`єкта обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , номер РПВН: 17572433, реєстраційний номер обтяження № 4421694, зареєстрований: 30.01.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Селехман О.А. та запис про іпотеку, реєстраційний номер обтяження № 4421756, зареєстрований: 30.01.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Селехман О.А.

12.09.2025 року від третьої особи представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення.

Зазначено, що процедуру ліквідації ПАТ "ОМЕГА БАНК" завершено, а банк ліквідовано без правонаступництва, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ "ОМЕГА БАНК" припинено, а відповідно і повноваження Уповноваженої особи, які були делеговані Фондом гарантування також припинено.

До завершення ліквідації неплатоспроможного банку Фонд зобов`язаний забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України.

Національний банк України зобов`язаний прийняти документи неплатоспроможного банку на зберігання по мірі їх подання Фондом.

Звертає увагу суду, що іпотечний договір був укладений саме з ПАТ «ОМЕГА БАНК» (правонаступник АКБ «ТАС-Комерцбанк», ПАТ «СВЕДБАНК»). Фонд гарантування не був стороною вказаних правочинів.

Зазначено, що відповідно до даних, наявних у розпорядженні Фонду, повідомляють, що зобов`язання ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 0601/0107/88-003 від 29.01.2007 перед ПАТ «ОМЕГА БАНК» були виконані в повному обсязі до дати запровадження тимчасової адміністрації, яка була розпочата 03.03.2015.

Враховуючи викладене просять суд врахувати викладені пояснення Фонду гарантування та прийняти законне й обґрунтоване рішення у справі.

26.09.2025 року від представника відповідача Акціонерного товариства «РВС БАНК» надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких АТ «РВС БАНК» вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «РВС БАНК» необґрунтованими та такими, що суперечать чинним нормам матеріального та процесуального права.

Зазначено, що згідно п. 7 Акту № 1/07/2015-А-3 приймання-передачі перехідному банку ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» активів та зобов`язань неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» від 03.07.2015 року, Неплатоспроможний банк передає, а Перехідний банк, як правонаступник, приймає на себе зобов`язання Неплатоспроможного банку, перелік яких визначено, зокрема, у Реєстрі зобов`язань фізичних осіб (Додаток № 7 до цього Акту).

Як вбачається з Додатку № 7 до Акту № 1/07/2015-А-3 від 03.07.2015 року, Неплатоспроможний банк не передав, а Перехідний банк у порядку правонаступництва не прийняв права кредитора за Кредитним договором №0601/0107/88-003, укладеним 29 січня 2007 р. між ОСОБА_3 (Позичальник) та АКБ «ТАС-Комерцбанк» (Кредитор), та договорами укладеними на забезпечення виконання зобов`язання, зокрема, за договором іпотеки № 0601/0107/88-003-2-1 від 30.01.2007 року, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , як майновим поручителем ОСОБА_3 посвідчений Приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О.А. 30 січня 2007 року, реєстр. №328 запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав: від 30.01.2007 року № 4421756, та запис про обтяження: № 4421694 від 30.01.2007 року - заборона на нерухоме майно, у вигляді квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованої Приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального Селехманом О.А.

Вказує, що АТ «РВС БАНК» набуло від ПАТ «Омега Банк» права лише за переданим йому майном (активами) та обов`язки лише за переданими зобов`язанням. Всі інші права та обов`язки залишились в ПАТ «Омега Банк».

Згідно відомостей Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 18.11.2019 року здійснено державну реєстрацію припинення ПАТ «Омега Банк».

Матеріали позовної заяви містять інформацію (в т.ч. доказів), що кредитну справу (кредитний договір) позичальника ОСОБА_3 не передано на зберігання до Національного банку України, як архівну, або відступлення права вимоги за Кредитним договором від 29.01.2007 року, укладеним між АКБ «ТАС Комерцбанк» та ОСОБА_3 , до третьої особи.

Відповідач зазначає, що у справі за заявою про встановлення факту припинення іпотеки, поданою на загальних підставах у порядку позовного провадження, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто належний відповідач, на підставі аналогії закону також підлягає застосуванню ч. 7 ст. 294 ЦПК України, згідно з якою при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Зазначене зумовлено тим, що покладення судових витрат у зв`язку з розглядом такої заяви на неналежного відповідача, який при встановленні цього факту в порядку окремого провадження як заінтересована особа такі витрати не відшкодовує, суперечить закону. (аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 13.06.2024 року у справі № 333/8899/21).

З посиланням на викладене просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «РВС БАНК» про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про заборону відчуження на нерухоме майно - відмовити.

25.09.2025 року від третьої особи представника Національного банку України надійшли письмові пояснення.

Зазаначено, що згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України «Про Національний банк України» та частиною третьою статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк не відповідає за зобов?язаннями банків, а банки не відповідають за зобов?язаннями Національного банку, якщо інше не передбачено законом або договором.

Обставина повного припинення зобов`язань за кредитним договором має бути доведена в розрізі кожного зобов`язання позичальника.

Отже, у даній справі необхідно встановити факт повного виконання позичальниками зобов`язань за кредитним договором від 29.01.2007 №0601/0107/88-003 або наявності інших передбачених законом підстав для припинення іпотек, які мають значення для правильного вирішення спору.

Ураховуючи вищевикладене, оскільки спір між позивачем та відповідачем не стосується прав та обов?язків Національного банку, а чинним законодавством України не уповноважено Національний банк, як орган державної влади, за власним переконанням підтримувати або виступати проти будь-якої зі сторін цивільно-правового спору, керуючись статтями 43,181 ЦПК України, Національний банк просить суд долучити письмові пояснення Національного банку України до матеріалів справи N? 308/11757/25 та врахувати викладені в них доводи під час її розгляду.

Виклад позицій сторін по справі:

Позивач та його представник в призначене судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Згідно прохальної частини позовної заяви, представник просив суд проводити розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача Акціонерного товариства «РВС БАНК» в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно поданих додаткових пояснень просили суд розглянути справу без їх участі.

Третя особа ОСОБА_3 в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа Національний банк України в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно поданих письмових пояснень просили суд розглянути справу без їх участі.

Третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надіслали до суду письмові пояснення.

Заяви, клопотання.

27.08.2025 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

09.09.2025 року представником третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подано заяву про вступ у справу представника.

12.09.25025 року представником третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подано письмові пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

19.09.25025 року представником третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подано заяву про виконання ухвали суду.

25.09.2025 року представником третьої особи Національний банк України подано письмові пояснення щодо позовної заяви.

26.09.2025 року представником відповідача АТ «РВС БАНК» подано додаткові пояснення у справі.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

25.08.2025 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду позовну заяву залишено без руху.

04.09.2025 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

03.10.2025 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з влас-ної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Фактичні обставини справи встановлені судом:

Судом встановлено, що 30.01.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем за виконання ОСОБА_3 , зобов`язань передбачених кредитним договором №0601/0107/88-003 від 29.01.2007 р. було укладено іпотечний договір №0601/0107/88-003-2-1, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А. за №328.

Згідно п.2 іпотечного договору №0601/0107/88-003-2-1 від 30.01.2007 року вбачається, що на забезпечення виконання Основного зобов`язання, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: трикімнатна квартира під номером АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 428437490 від 25.05.2025 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 32, 17.01.2002, приватний нотаріус Єгер Н.Д.

На дану квартиру накладено обтяження: Реєстраційний номер обтяження: 4421756, Тип обтяження: іпотека; Зареєстровано: 30.01.2007 12:08:48 реєстратором: Приватний нотаріус Селехман О.А., 88000, Закарпатська обл., Ужгородський р., м. Ужгород, вул. Собранецька, 8-4, (031-26)-1-56-18, 050-691-98-84; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Підстава обтяження: іпотечний договір , 328, 30.01.2007, Селехман О.А. , Об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , номер РПВН: 17572433.

Судом встановлено, що згідно відповіді НБУ 09.09.2020 року №14-0004/49083, вбачається, що АТ "РВС БАНК" є правонаступником ПАТ "РВС БАНК", яке було правонаступником активів уключаючи права за договорами забезпечення) та обов?язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов?язаннями ПАТ «ОМЕГА БАНК» (неплатоспроможного банку).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , 27.05.2025 року звернувся до АТ "РВС БАНК" з заявою про зняття арешту з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що згідно відповіді АТ "РВС БАНК" від 29.07.2025 року №25/50/2025 вбачається, що з Актів приймання-передачі, Неплатоспроможний банк не передав, а Перехідний банк не приймав у порядку правонаступництва права вимоги за Кредитним договором, укладеним між ОСОБА_3 та АТ «СВЕДБАНК», та договором(ами), укладеними на забезпечення виконання основного зобов`язання. АТ «РВС БАНК» набув від ПАТ «Омега Банк» всіх прав лише за переданим йому майном (активами) та обов?язків лише за переданими зобов?язанням. Всі інші права обов?язки залишились в ПАТ «Омега Банк». Згідно відомостей з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 18.11.2019 року здійснено державну реєстрацію припинення ПАТ «Омега Банк». У зв`язку з вищенаведеним у АТ "РВС БАНК" відсутні права кредитодавця за кредитним договором укладеним між ОСОБА_3 та відповідно право іпотеко держателя за іпотечним договором, укладеним на забезпечення його виконання.

Судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12.08.2025 року, яка набрала законної сили було відмовлено у відкритті окремого провадження по справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подану в особі представника ОСОБА_2 , заінтересовані особи Акціонерне товариство «РВС БАНК», приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про заборону відчуження на нерухоме майно.

Судом встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ПАТ «ОМЕГА БАНК» код ЄДРПОУ 19356840 припинив свою діяльність. Дата запису: 18.11.2019, номер запису:10691110101027941, підстава: рішення щодо припинення.

Нормативно-правове регулювання:

Так, частиною 4 статті 263 ЦПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з висновків Верховного суду що викладені у постанові від 23 липня 2025 року по справі № 210/1532/23, (провадження № 61-16036св24).

Так, розглядаючи аналогічну справу Верховний суд виснував, за змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання в повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що після сплати боржником перед банком боргу у повному обсязі, кредитний договір припиняється у зв`язку з виконанням боржником зобов`язання за кредитним договором, а отже, і припиняється дія всіх забезпечувальних договорів.

Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/26402/20 (провадження № 61-12159св21), постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19).

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 8 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20 (провадження № 61-11106св21) зроблено такий висновок: «у справі, що переглядається: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що зобов`язання за кредитним договором припинилося у зв`язку з припиненням без правонаступників юридичної особи - позикодавця, а тому є припиненою й іпотека. Вважала нотаріуса належним відповідачем за такими вимогами, оскільки лише нотаріус має повноваження зняти заборону на відчуження іпотечного майна; суди не звернули увагу, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як у добровільному, так і за примусовому порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання; з урахуванням установлених обставин у цій справі, положень статті 609 ЦК України, ліквідації юридичної особи позикодавця (ПАТ КБ «Західінкомбанк») за кредитним договором від 26 грудня 2006 року № 261206/2203-271, укладеним між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2, існують підстави для висновку про припинення зобов`язань за кредитним договором, та внаслідок цього припинення права іпотеки за договором іпотеки від 26 грудня 2006 року № 271, який укладений між ПАТ КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1.

У свою чергу касаційний суд зауважив, що належним відповідачем за вимогами про визнання іпотеки припиненою, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку є ПАТ «Західінкомбанк», щодо якого 03 травня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника юридичної особи. Проте запис про реєстрацію обтяження не скасований, адже повідомлення про припинення іпотеки у порядку статті 74 Закону України «Про нотаріат» не подано. Наявність такого запису порушує право власника предмета іпотеки.

Тлумачення частини першої статті 8 ЦК України свідчить, що законодавець визначив порядок усунення прогалин у приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя - рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо; умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (статті 1, 9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акта цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Верховний суд також вказав, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатує, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

…за таких обставин та з урахуванням наявних підстав вважати іпотеку припиненою, суд вважає за можливе встановити факт припинення іпотеки та скасувати запис про заборону на нерухоме майно відносно об`єкта обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , номер РПВН: 17572433, реєстраційний номер обтяження № 4421694, зареєстрований: 30.01.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Селехман О.А., а також та запис про іпотеку, реєстраційний номер обтяження № 4421756, зареєстрований: 30.01.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Селехман О.А.

Суд акцентує увагу, що це рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування заборони відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку».

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21 (провадження № 61-6732св23).

Також суд зазначає, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України, частини четверта, шоста статті 294 ЦПК України).

ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.

У даній справі, що розлядається, встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про заборону відчуження на нерухоме майно, накладеної приватним нотаріусом, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження щодо квартири - предмета застави (іпотеки), виконаного приватним нотаріусом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що зобов`язання за кредитним договором припинено внаслідок належного виконання, тому і застава (іпотека) квартири є припиненою.

Суд зауважує, що відповідачем за цим позовом сторона позивача визначила Акціонерного товариства «РВС БАНК», мотивуючи тим, що первинний кредитор припинив свою діяльність.

З пояснень що надані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що процедуру ліквідації ПАТ "ОМЕГА БАНК" завершено, а банк ліквідовано без правонаступництва.

Окремо було зазначено, що іпотечний договір був укладений саме з ПАТ «ОМЕГА БАНК» (правонаступник АКБ «ТАС-Комерцбанк», ПАТ «СВЕДБАНК»), та відповідно до даних, наявних у розпорядженні Фонду, вбачається що зобов`язання ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 0601/0107/88-003 від 29.01.2007 перед ПАТ «ОМЕГА БАНК» були виконані в повному обсязі до дати запровадження тимчасової адміністрації, яка була розпочата 03.03.2015.

Водночас поза розумним сумнівом той факт, що запис про реєстрацію обтяження, здійснений на підставі іпотечного договору, не скасований, адже повідомлення про припинення іпотеки у порядку статті 74 Закону України «Про нотаріат» банком не подано. Наявність такого запису порушує право власника предмета застави (іпотеки).

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави вважати іпотеку припиненою, оскільки позичальник виконав свої зобов`язання за кредитним договором.

Факт зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна не оспорюється.

Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування відповідних обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Суд застосовує аналогію закону й аналогію права тоді, коли, на переконання суду, певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого є прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Відсутність у процесуальних кодексах положень про аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11, провадження № 14-31цс21).

Отже, за встановлених у цій справі обставин та з урахуванням наявних підстав вважати іпотеку припиненою, зважаючи на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 12.08.2025 року, яка набрала законної сили, якою було відмовлено у відкритті провадження за правилами окремого провадження, суд вважає за можливе встановити факт припинення застави (іпотеки).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що ПАТ «ОМЕГА БАНК» код ЄДРПОУ 19356840 припинив свою діяльність, а відтак «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем у зв`язку з припиненням юридичної особи внаслідок ліквідації, беручи до уваги висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 333/8899/21 від 13.06.2024 року, № 295/7291/20 від 13.09.2023 року, № 210/1532/23 від 23.07.2025 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про заборону відчуження на нерухоме майно підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргу ментів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо розподілу судових витрат

У справі за заявою про встановлення факту припинення іпотеки, поданою на загальних підставах у порядку позовного провадження, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто належний відповідач, на підставі аналогії закону також підлягає застосуванню частина сьома статті 294 ЦПК України, згідно з якою при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Зазначене зумовлено тим, що покладення судових витрат у зв`язку з розглядом такої заяви на неналежного відповідача, який при встановленні цього факту в порядку окремого провадження як заінтересована особа такі витрати не відшкодовує, суперечить закону (див. постанову Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21, провадження № 61-6732св23).

З урахуванням наведеного відсутні підстави для розподілу судових витрат, а саме стягнення судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 21.01.2026 року, дата складання повного судового рішення - 30.01.2026 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення -30.01.2026 року.

Керуючись, ст.ст. 2, 13, 82, 141, 142, 178, 255, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 593, 598, 599, 609 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 подану в особі представника Ганга Д.Г. до Акціонерного товариства «РВС БАНК», треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про заборону відчуження на нерухоме майно- задовольнити.

Встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки № 0601/0107/88-003-2-1 від 30.01.2007 року, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , як майновим поручителем ОСОБА_3 , що посвідчений Приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом Олександром Анатолійовичем 30 січня 2007 року, реєстр. № 328.

Скасувати запис про заборону відчуження на нерухоме майно квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , номер РПВН: 17572433, реєстраційний номер обтяження № 4421694, зареєстрований: 30.01.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Селехман О.А. та запис про іпотеку, реєстраційний номер обтяження № 4421756, зареєстрований: 30.01.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Селехман О.А.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

Відповідач -Акціонерного товариства «РВС БАНК» (місце знаходження: м. Київ, вул. Прорізна, 6 ЄДРПОУ 39849797);

Третя особа: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 );

Третя особа: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович (місце знаходження: 88000, Ужгородський р., м. Ужгород, вул. Собранецька, 8-4);

Третя особа: Національний банк України (місце знаходження: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок, 9);

Третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місце знаходження: 04053, Україна, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок, 17 ЄДРПОУ 21708016).

Дата складання повного тексту судового рішення -30.01.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца