Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №301/3312/25 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/3312/25

2-а/301/3/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2026 р.

Іршавський районний суд

Закарпатської області

в складі:

головуючого - судді Золотар М.М.

при секретарі - Симканич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Посилається на те, що 07 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №495/1 та цього ж дня винесено постанову №495/1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності відповідач зазначив нібито неоновлення мною військово-облікових даних з 2010 року.

Зазначені висновки не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені без належного з`ясування реального стану речей.

Після набрання чинності новими вимогами законодавства щодо уточнення військово-облікових даних позивач виконав обов`язок у встановлений строк шляхом використання офіційного електронного сервісу «Резерв+». 16 липня 2024 року його військово-облікові дані були успішно оновлені, про що міститься відповідне системне повідомлення. Відтак, з цієї дати військово-облікові відомості є актуалізованими в інформаційних ресурсах військового обліку та можуть бути перевірені уповноваженими органами.

Таким чином, станом на дату складання протоколу та винесення постанови 07 липня 2025 року обов`язок був виконаний більш ніж за рік до цього. Жодних дій або бездіяльності, які могли б свідчити про порушення з його боку на той момент, не існувало.

Незважаючи на це, відповідач не перевірив наявні у нього технічні можливості доступу до державних реєстрів та формально послався на твердження про нібито «неоновлення з 2010 року», не з`ясував чи виконано обов`язок після зміни правового регулювання. Фактично притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується не на реальних даних, а на припущеннях та формальному підході до розгляду питання.

Крім того, під час складання протоколу не було конкретизовано, які саме персональні або військово-облікові дані не оновлені, у чому саме полягає протиправна поведінка та які фактичні дії або бездіяльність інкримінуються. Протокол має загальний, шаблонний характер і не містить індивідуалізованого опису події.

Постанова про накладення адміністративного стягнення була винесена без всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, без аналізу фактичних даних та без урахування того, що військово-облікові відомості щодо мене були оновлені та перебували в актуальному стані задовго до дати складення протоколу.

Копія постанови не вручалася, з її змістом не був ознайомлений, підпису під протоколом або постановою не ставив. Про дату, час і місце розгляду справи не повідомляли, участі в розгляді справи не брав.

Фактично про існування зазначеної постанови дізнався лише 19 листопада 2025 року після блокування моїх банківських рахунків у межах виконавчого провадження.

У зв`язку з тим, що копія постанови не вручалася, про її існування не був повідомлений належним чином, а інформацію про притягнення до адміністративної відповідальності отримав лише після застосування заходів примусового виконання, строк звернення до суду з даним адміністративним позовом був пропущений не з його вини. З огляду на це одночасно з поданням даного позову подано окрему заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до суду.

Після того, як ОСОБА_1 стало відомо про існування постанови звернувся до відповідача з письмовими заявами з вимогою надати копії протоколу, постанови та матеріалів справи, однак жодної відповіді не отримав.

У зв`язку з цим 23 грудня 2025 року був змушений звернутися до Іршавського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом, у якому, зокрема, просив суд витребувати у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 25 грудня 2025 року провадження у справі було відкрито, а відповідача зобов`язано надати суду відповідні докази та матеріали справи.

Лише після втручання суду та відкриття судового провадження відповідач надав до матеріалів справи копію постанови, протокол про адміністративне правопорушення, а також так званий «акт про відмову від підпису», складений посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначений акт було оформлено без його участі, без фактичного пред`явлення протоколу та постанови для підписання, без роз`яснення прав, передбачених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також без надання можливості ознайомитися зі змістом відповідних процесуальних документів.

Таким чином, вказаний акт не може вважатися належним і допустимим доказом відмови від підпису, оскільки він складений односторонньо посадовими особами відповідача та не підтверджує факту належного вручення протоколу і постанови або забезпечення реалізації права на захист.

Станом на теперішній час позивачу надано відстрочку від призову під час мобілізації, що відображено у електронному військово-обліковому документі та міститься у державному реєстрі. Зазначена обставина додатково підтверджує, що на даний час правовий статус визначений, а військово-облікові відомості є актуальними та обліковуються у встановленому порядку.

Таким чином, постанова №495/1 від 07.07.2025 року прийнята з істотними та взаємопов`язаними порушеннями вимог законодавства та норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, які у своїй сукупності унеможливлюють визнання такого рішення законним та обґрунтованим.

Предметом оскарження у даній справі є постанова №495/1 від 07.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином, для притягнення особи до відповідальності має бути встановлена подія правопорушення, вина особи та причинно-наслідковий зв`язок між діями та порушенням.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та забезпечення законності.

Частинами першою та другою статті 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, який оформлюється у двох примірниках, один з яких обов`язково вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, під розписку.

Відповідно до частин 2-4 статті 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, та особою, яка притягається до відповідальності. У разі відмови від підпису в протоколі робиться відповідний запис. Особі має бути роз`яснено її права, передбачені статтею 268 КУпАП, про що також робиться відмітка у протоколі.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна конкретна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність правопорушення та вина особи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на орган, який веде провадження.

Відповідно до статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис встановлених обставин, нормативне обґрунтування та прийняте рішення.

Частиною першою статті 268 КУпАП гарантується право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою при розгляді справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися правовою допомогою. Розгляд справи за відсутності особи допускається лише за умови її належного повідомлення.

Статтею 65 Конституції України встановлено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни та дотримання законів про військовий обов`язок.

Правове регулювання військового обов`язку здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», стаття 1 якого визначає складові військового обов`язку, зокрема дотримання правил військового обліку.

Абзацом другим частини десятої статті 1 цього Закону передбачено обов`язок громадян уточнити персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності відповідними нормативними актами, у тому числі через електронний кабінет (Резерв+).

Аналогічні вимоги містяться в абзаці сьомому частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», а також у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року затверджено Порядок організації та ведення військового обліку, який визначає повноваження уповноважених органів у сфері військового обліку та порядок їх реалізації.

Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають можливість самостійно перевіряти актуальність військово-облікових даних у відповідних державних реєстрах та інформаційних системах військового обліку, а отже відповідач мав об`єктивну можливість перевірити факт оновлення персональних (військово-облікових) даних 16.07.2024 року та врахувати цю обставину при прийнятті рішення.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно частини 3 цієї статті - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі -Інструкція).

Згідно п.3 Розділу II Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Розділу II Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Згідно зі змістом постанови №495/1 від 07.07.2025 року відповідач дійшов висновку про наявність у діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.

Разом з тим постанова №495/1 від 07.07.2025 року прийнята з порушенням вимог статті 38 КУпАП. Так, відповідно до ч.7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Окрім порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, відповідачем також не дотримано встановленої законодавством процедури перевірки військово-облікових документів та уточнення персональних даних військовозобов`язаних, що унеможливлює встановлення події адміністративного правопорушення та свідчить про відсутність у моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі Порядок № 560).

Пунктом 34 Порядку № 560 визначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Відповідно до п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, для застосування ч.7 ст.38 КУпАП відповідач був зобов`язаний встановити дату виявлення правопорушення та/або дату його вчинення і обґрунтувати дотримання строків притягнення до відповідальності. Проте відповідачем не встановлено та не обґрунтовано дату виявлення адміністративного правопорушення, не перевірено дотримання граничних строків притягнення до адміністративної відповідальності, а постанова винесена поза межами строків, установлених законом.

Крім того, під час складання протоколу та розгляду справи не було забезпечено дотримання вимог статті 268 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 фактично позбавлено можливості реалізувати право на захист, він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не брав участі у її розгляді, не надавав пояснень, не подавав доказів, не заявляв клопотань та не мав можливості скористатися правовою допомогою. Копії процесуальних документів не вручалися, що виключало можливість своєчасного реагування та захисту своїх прав.

Окремо зазначаю, що персональні (військово-облікові) дані були оновлені 16.07.2024 року, тобто обов`язок щодо їх уточнення було виконано у встановлений законодавством спосіб та строк. Твердження відповідача, викладені в оскаржуваній постанові, про нібито неоновлення військово-облікових даних з 2010 року є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи. Незважаючи на факт оновлення даних 16.07.2024 року, у постанові не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність події адміністративного правопорушення після цієї дати, не конкретизовано, які саме військово-облікові або персональні дані не були оновлені, а також не визначено, у чому саме полягає протиправність поведінки.

За таких обставин у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, оскільки не встановлено ані події правопорушення, ані протиправної поведінки, ані вини, ані причинно-наслідкового зв`язку між моїми діями та порушенням порядку військового обліку.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З наведеного випливає, що постанова №495/1 від 07.07.2025 року прийнята з істотними, системними та взаємопов`язаними порушеннями вимог законодавства. Відповідачем не забезпечено дотримання мого права на захист, гарантованого статтею 268 КУпАП, адміністративне стягнення застосовано з порушенням строків, визначених частиною сьомою статті 38 КУпАП, а також без встановлення події адміністративного правопорушення та без доведення вини. У зв`язку з цим постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі — закриттю.

Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з`явився, а подав заяву, якою позов підтримав, просив його задовольнити, а справу розглянути в його відсутності.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомив, тому суд на підстав ч. 3 ст. 268 КАС України розглянув справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 07.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було винесено постанову №495/1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 17000 гривень відносно позивача ОСОБА_3 ( а. с. 32).

Відповідно до постанови ОСОБА_1 «07» липня 2025 року самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнені військово-облікових даних. При перевірці військово-облікових документів та ЄДРВ АС «ОБЕРІГ» працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2010 року після строкової служби, також було виявлено що 2010 року не оновлював облікові дані. Таким чином порушив правила військового обліку у визначені у статті 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» чим здійснив порушення вимог Постанови KМУ № 1487 п. 8) «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документів що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Як вбачається із оскаржуваної постанови ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2010 року після строкової служби, також було виявлено що 2010 року не оновлював облікові дані.

Однак вказане спростовується військово-обліковим документом сформованим за допомогою електронного кабінету військовозобов`язаного через застосунок «Резерв +», де зазначено, що ОСОБА_1 , як військовозобов`язаний, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Іршава), а дані уточнено вчасно 22.10.2024 року ( а. с. 66).

В оскаржуваній постанові чітко не зазначено, які конкретно військово-облікові дані він не оновив, у зв`язку з чим порушив вимоги Постанови КМУ № 1487 п.8 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не зазначено доказів, які би були оцінені посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 та на підставі яких можливо було б зробити висновок про наявність або відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Також, при прийнятті оскаржуваної постанови не враховано положення примітки до ст. 210 КУпАП, згідно з якою положення цієї статті не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних останніх шляхом інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателем яких є державні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч. ч. 5, 8, 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені і не могли бути одержані ним самостійно шляхом електронної інформаційної взаємодії. Не надано доказів, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання його персональних відомостей в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.

Крім цього, працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 склав відносно нього постанову, не повідомивши про дату, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим він не міг давати пояснення, заявити клопотання, зокрема про залучення захисника, не були дослідженні докази та взагалі не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За таких обставин суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, тому такі підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 297 КАС України, суд, ст. ст. 9, 251, 252, 258, 268, 280 КУпАП, суд,-

Р І Ш И В:

Поновити пропущений строк для оскарження постанови №495/1 від 07.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Визнати протиправною та скасувати постанову №495/1 від 07.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий: М. М. Золотар