Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №299/6325/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №299/6325/25

Суддя: Леньо В. В.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/6325/25

Номер провадження 3/299/2599/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання за протоколом: АДРЕСА_1 згідно наявних баз даних ДПС України до адмінвідповідальності не притягався,

за ч. 1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

10.12.2025 року о 13 год. 25 хв. прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 103 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) в межах конторольованого прикордонного прикордонного району на відстані близько 100 метрів від лінії державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 який здійснив незаконний перетин державного кордону з Угорщини до України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України в пішому порядку.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Представник особи, яка притягується до адмніністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Естінко Т.Е., до суду подала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопрушення.

За змістом клопотання ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 , який проживає у прикордонному районі був затриманий прикордонниками поблизу КПП “Вилок”, коли останній повертався з Угорщини в Україну. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь які посилання або інші відомості які б вказували на те, що громадянам України заборонено перебувати у даному районі. Вказує, що ОСОБА_1 є багатодітним батьком та має відстрочку від мобілізації до завершення мобілізації (інформація з додатку Резерв + додається), що надає йому право перетину кордону у військовий час. Водночас ОСОБА_1 не мав наміру вчинення будь яких неправомірних дій. Твердження у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_3 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з Угорщини до України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Матеріали адміністративної справи не містять відомостей про наявність знаряддя для перетину державного кордону або наявності будь яких речей в зв`язку з наміром незаконного перетинання державного кордону. Тобто матеріалами адміністративної справи не доведено умислу в діях ОСОБА_1 на перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 339828 від 10.12.2025 року, протокол про адміністративне затримання від 10.12.2025 року, рапорт, схему виявлення та затримання, копію інформації з додатку Резерв + , вважаю, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП виходячи з наступного.

Згідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВРвід 17.07.97 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить:

1) об`єкт правопорушення – суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;

2) об`єктивну сторону – конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;

3) суб`єкт правопорушення – конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;

4) суб`єктивну сторону складу – ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.

Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 204-1 КУпАП України передбачено, що адміністративна відповідальність настає за Перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.

Відповідно до ст.251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З досліджених в судовому засіданні доказів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП не підтвердився, а сам правопорушник своєї вини не визнав.

Суд констатує, що сукупність зібраних у справі доказів не дозволяє з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, у справі не доведено ні події, ні складу правопорушення, про вчинення якого складено Протокол у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_4 .

Припущення про те, що ОСОБА_1 якого нібито виявлено на відстані близько 100 (сто) метрів від лінії державного кордону України, мав явну мету в порушення закону незаконно перетнув державний кордон з Угорщини в Україну поза пунктами пропуску та вчиняв з цією метою активні дії, що прямо про це свідчили, - не підтверджено достатньою сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , являється багатодітним батьком, має право на відстрочку, і на перетин державного кордону під час дії військового стану.

Дані обставини виключають таку обов`язкову ознаку суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення як умисел на вчинення правопорушення, яка в період дії воєнного стану в Україні, зумовлена забороною для виїзду чоловіків віком 18-60 років за кордон.

Із приписів ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину небуде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 247 п. 1 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 245, 247 п. 1, 251, 280, 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання за протоколом: АДРЕСА_1 , - закрити у зв`язку із відсутністю (недоведеністю) події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.

СуддяЛеньо В. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua