Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №182/6851/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6851/25

Провадження № 2/0182/2956/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

02.02.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

23.10.2025 року позивачка звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на час навчання повнолітньої дитини.

Свої вимоги мотивує тим, що вона з 09.06.2007 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони припинили жити разом і вести спільне господарство. Син залишився проживати з матір`ю та перебуває на її утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досяг повноліття, однак він продовжує навчання на третьому курсі Відокремленого структурного підрозділу «Нікопольський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», форма навчання – денна, бюджетна, період навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 року. На період навчання він потребує матеріальної допомоги батька. ОСОБА_2 проходить військову службу в лавах ЗСУ по мобілізації, отримує стабільний дохід, інших аліментних зобов`язань немає, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина на період його навчання, але в добровільному порядку аліменти не сплачує.

Враховуючи викладене вище, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на період навчання їх повнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до припинення навчання, тобто до 30.06.2027 року.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 року відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву (а.с.14-15).

До позову долучено заяву позивача про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає (а.с.2).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення на адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштовий конверт (а.с.20), який повернувся на адресу суду, як не вручений, за відсутністю адресата за вказаною адресою. Своїм правом на підготовку відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.

17.11.2025 року третя особа ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.16).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, оскільки відсутні заперечення позивача щодо заочного розгляду справи.

Розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.4). Батьками в свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Подружжя ОСОБА_5 припинили шлюбні стосунки та стали проживати окремо, син ОСОБА_4 залишився проживати з матір`ю і перебуває на її утриманні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досяг повноліття. Але він продовжує навчання на третьому курсі Відокремленого структурного підрозділу «Нікопольський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», форма навчання – денна, бюджетна, період навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 року , що підтверджується довідкою №617 від 09.10.2025 рок, наданою в.о. директора коледжу Володимиром Рубановим (а.с. 5).

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що їй важко самостійно забезпечити всі потреби сина, оскільки він навчається на денній формі, а тому не має змоги працювати, тоді як відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України (далі – СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатись після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку який перевищує 18 років, але є меншим за 23 роки; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 продовжує навчання на денній формі, не має змоги працевлаштуватись, та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги батька, суд приходить до висновку, що існують правові підстави для задоволення позову. Крім того, обставин, які б вказували на неможливість відповідача надавати таку допомогу судом не встановлено, ним самим не зазначено, а отже суд погоджується із заявленим позивачкою в позові розміром аліментів. При цьому суд зазначає, що визначення такого розміру аліментів передбачене вимогами чинного законодавства для забезпечення поліпшення майнового становища дитини, а законні права та інтереси відповідача не порушуються та не погіршують його матеріальне становище, оскільки він є працездатним та має стабільний дохід.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти стягуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до п.1.ч.1 ст.430 ЦПК України стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 182, 199, 200 СК України, ст.ст. 10-13,76-81,141,258,263,265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на період навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, починаючи з 23.10.2025 року і до закінчення навчання, а саме до 30.06.2027 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 331, 20 (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.

Суддя: О. В. Рунчева