Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №204/7659/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/7659/25

Провадження № 2-о/204/34/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю заявниці ОСОБА_1

за участю представника заявниці ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

17 липня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, у якій вона просила встановити факт постійного проживання з спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначила, що спадкодавець ОСОБА_3 з 17 січня 2012 року перебував на обліку в міському центрі соціальної допомоги як бездомна особа та не мав постійного місця проживання. З 2014 року заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу за місцем проживання заявниці за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, 27 серпня 2014 року ОСОБА_3 було знято з обліку в міському центрі соціальної допомоги як бездомну особу. У 2023 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 офіційно зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 5,9271 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області. За життя ОСОБА_3 розпорядився своїм майном, склавши заповіт на користь ОСОБА_4 , який посвідчено 31 жовтня 2023 року державним нотаріусом Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори. 3 липня 2025 року заявниця звернулась до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Проте, постановою державного нотаріуса Матвієнко В.Г. від 3 липня 2025 року, було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме видачі на ім`я заявниці свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що залишилось після смерті чоловіка, у зв`язку з пропущенням нею строку для подачі заяви про прийняття спадщини, так як нею не надано доказів постійного проживання разом зі спадкодавцем станом на час відкриття спадщини. У зв`язку з цим, у заявниці виникла необхідність у встановленні факту постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, в судовому порядку. Тому, вона вимушена звернутись до суду з даною заявою.

У судовому засіданні заявниця підтримала свою заяву, просила задовольнити її та встановити факт спільного постійного проживання.

Представник заявниці у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, та просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, проте 10 вересня 2025 року надав до суду письмові пояснення, в яких просив прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства та проводити розгляд справи без участі представника Дніпровської міської ради.

Вислухавши заявницю, її представника, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що 10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, актовий запис № 548, серія НОМЕР_1 , виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі південного міжрегіонального управління.

31 жовтня 2023 року ОСОБА_3 було складено заповіт, зареєстрованим в реєстрі за № 2-590, в якому зазначено наступне, що на випадок смерті усе належне майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, а також ті майнові права та обов`язки, що належатимуть ОСОБА_3 , в тому числі належну земельну ділянку кадастровий номер 1220787700-01-019-0067, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, заповідаються ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 9 жовтня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління, актовий запис № 2934.

Як вбачається з копії спадкової справи № 193/2025, 16 квітня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась до третьої Дніпровської нотаріальної контори із заявою за № 478, про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. 3 липня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась з повторною заявою № 723.

3 липня 2025 року державним нотаріусом Другої дніпровської державної нотаріальної контори виконуючої обов`язки державного нотаріуса Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г., було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, у зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Оскільки заявниця вважає, що вона фактично прийняла спадщину, та не пропустила строк, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час його смерті, вона звернулася до суду з заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 був взятий на облік до відділення щодо надання послуг бездомним громадянам та особам з низьким рівнем доходів при Міському центрі соціальної допомоги. Данні відомості підтверджуються посвідченням про взяття на облік № 72, на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданий міським центром соціальної допомоги 17 січня 2012 року. Крім того, відповідно до листа Міського центру соціальної допомоги від 9 липня 2025 року № 218, ОСОБА_3 , дійсно перебував на обліку, як бездомна особа з 17 січня 2012 року по 27 серпня 2014 року.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом як подружжя за адресою АДРЕСА_1 , з 2014 року.

Також, згідно з відповіддю Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 7» від 07.07.2025 року № 568, медична допомога ОСОБА_3 надавалась на підставі укладеної декларації з лікарем КНП «ДЦПМСД № 7» ДМР, яка, у зв`язку зі смертю останнього, на даний час анульована. В медичній документації, що зберіглась, вказані дві адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом із чоловіком ОСОБА_3 , з 2014 року по день його смерті, за адресою АДРЕСА_1 . Від встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті, залежить реалізація заявниці своїх спадкових прав за законом.

В даному випадку, визначені ч. 3 ст. 1268 ЦК України обставини, підтверджуються належними та допустимими доказами, які вказують на те, що заявниця проживала на день смерті разом з ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1 проживала разом зі спадкодовецем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 1216-1218, 1223, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 75) про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська