Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №470/1083/25 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/47/26

Справа № 470/1083/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 26 січня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства "ТаскомБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2025 року представник позивача звернувся до суду з відповідним позовом в якому зазначив, що 30 березня 2023 року між АТ "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №19679328_Restruct, за умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 63 804,21 грн. строком на 60 місяців.

Оскільки відповідачка не виконує зобов`язання за кредитним договором станом на 26.11.2025 року виникла заборгованість в загальному розмірі 48 790 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 17 334,56 грн; заборгованості по комісії - 31 455,44 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 48 790 грн та понесені судові витрати.

Представник позивача Лаврів В.П. в судове засідання не з`явився, справу просив розглядати за його відсутності, про що зазначив у прохальній частині позовної заяви.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи убачається, що 30 березня 2023 року між АТ "ТаскомБанк та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір №19679328_Restruct про надання кредиту на "Врегулювання кредитної заборгованості". Відповідно до умов даного кредитного договору відповідачу було надано кредит у сумі 63804,21 грн, строком на 60 місяців з 30.03.2023 року по 30.03.2028 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки 0,001%, яка нараховується щоденно на суму залишку заборгованості за кредитом на кінець кожного дня та сплачується позичальником щомісячно в складі ануїтетних платежів у строки згідно з умовами кредитного договору.

Пунктом 1.10 заяви-договору сторони погодили, що банк зобов`язується надати позичальнику споживчий кредит «Врегулювання кредитної заборгованості», а позичальник повернути кредит, сплатити проценти і інші платежі на умовах заяви-договору. Кредит надається з метою рефінансування заборгованості позичальника в АТ «ТаскомБанк» у сумі 63 804,21 грн шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ТаскомБанк». Заяви-договору розміри процентів та комісій залишаються незмінними.

Відповідно до п.1.11 Договору цією заявою - договором позичальник доручив банку проведення дебетового переказу коштів для погашення заборгованості за кредитним договором №5935716650 від 11.11.2021 року в сумі 63804.21 грн, з поточного рахунку НОМЕР_1 відкритого в АТ "ТаскомБанк" на рахунок НОМЕР_2 в АТ "ТаскомБанк".

За п.1.12 заяви - договору сторони домовились, що сума комісії за надання кредиту (за її наявності до тарифів/умов договору) сплачується позичальником до Банку за рахунок суми кредитних коштів визначених Заявою - договором.

Укладанням заяви-договору позичальник:

2.1 підтверджує, що банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію, згідно ЗУ "Про захист прав споживачів" та ЗУ "Про споживче кредитування", позичальник засвідчує, що перед укладанням заяви-договору був ознайомлений з інформацією, необхідною для отримання кредиту та прийняття усвідомленого рішення.Підпунктом 2.3. підтверджує, що має право на отримання інформації про кредиту в разі особистого звернення за місцезнаходженням відділенням банку в якому відкрито рахунок позичальника; має право відмовитися від одержання кредиту в повному обсязі до дня видачі кредиту; має право протягом 14 календарних днів з дня укладення цієї заяви-договору відмовитися від заяви-договору без пояснення причин , у тому числі в разі отриманням позичальником грошових коштів.

2.5. погоджується з тим, що зобов`язаний повертати кредит щомісячно у строки відповідно до графіку платежів, що містяться у додатку №1 до цієї заяви-договору, що є невід`ємною її частиною (а.с.20-27).

Крім цього, того ж дня відповідач власноручним підписом підписала Графік з обчислення платежів загальної вартості кредиту для споживача та реальної % ставки за Заявою - договором про споживчий кредит, який є Додатком № 1 до заяви - договору про надання споживчого кредиту №19679328 _Restruct та Паспорт споживчого кредиту за продуктом "Врегулювання кредитної заборгованості" ( а.с.а.с.28-31).

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору складеного позивачем заборгованість відповідача станом на 26.11.2025 року становить 48790 грн та складається з 17334,56 грн - заборгованість по тілу кредиту, 31455,44 грн - заборгованість по комісії (а.с. 19).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

За приписами ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

З огляду на викладене вище, оскільки відповідач не виконала належним чином зобов`язання за кредитним договором укладеними з банком 30.03.2023 року, з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією за кредитним договором №19679328_RESTRUCT від 30.03.2023 року в розмірі 31455,44 грн, суд доходить наступного.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі,пункту 4 частини першої статті1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 194/1387/19 (провадження № № 14-44цс21).

Відповідно до п.1.4 заяви - договору про надання кредиту на "Врегулювання кредитної заборгованості" № 19679328_Restruct від 30.03.2023 року та Додатку № 1 до неї, підписаних відповідачем, встановлено комісію за обслуговування кредиту у розмірі 2,90%, що складає 1850 грн 32 коп та нараховується щомісячно.

Однак розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації , що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд доходить висновку про те, що положення кредитного договору, укладеного між відповідачем та АТ "ТаскомБанк", щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком з обчислення платежів за кредитним договором,є нікчемними.

Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 14-44цс21) та узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловленою у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Оскільки умови договору щодо обов`язку здійснення платежів по комісії є нікчемними, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку нарахованої комісії у загальному розмірі 31 455,44 грн.

Крім цього, з розрахунку заборгованості доданого позивачем та виписок по особовому рахунку убачається, що відповідачем в рахунок погашення комісії по обслуговуванню кредиту за кредитним договором №19679328 _Restruct від 30.03.2023 року за період з 10.04.2023 року по 10.08.2023 року було сплачено 9251,60 грн (а.с.19). Які відповідно до вимог статті 216 ЦК України щодо застосування наслідків нікчемного правочину мають бути зараховані на погашення іншої заборгованості відповідача за кредитним договором. З огляду на зазначене, оскільки заборгованість відповідача за кредитним договором за тілом кредиту становить 17334 грн 56 коп, то з урахуванням сплачених відповідачем 9251,60 грн, з неї підлягає стягненню на користь позивача 8082 грн 96 коп = (17334,56 – 9251,60).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 13, 258, 263-265,268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства "ТаскомБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства «ТаскомБанк» заборгованість на 26 листопада 2025 року за кредитним договором №19679328_Restruct від 30 березня 2023 року в розмірі 8082 (вісім тисяч вісімдесят дві) грн 96 коп., яка є заборгованістю за тілом кредиту.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ТаскомБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 401 (чотириста одна) грн 32 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: акціонерне товариство «ТаскомБанк» адреса місцезнаходження: індекс 01032, вул. С.Петлюри, 30 м.Київ, ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 – адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя С.Ф. Орлова

Повне заочне рішення суду складено 30 січня 2026 року.