Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №153/1977/25 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"02" лютого 2026 р. Справа153/1977/25

Провадження3/153/928/25-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №679418 від 24.11.2025, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що 07 листопада 2025 року, близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи в Ямпільському будинку дитячої творчості, що по вул.Свободи, 130 в м.Ямпіль, вчинила дрібне хуліганство, а саме: висловлювалася образливими словами на адресу неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що 07.11.2025 між ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_3 був конфлікт. Коли вона підійшла до них, то сказала ОСОБА_2 , що її не «красить розпускати плітки». Вона не ображала ОСОБА_2 , а лише зробила їй зауваження, щоб вона не розповсюджувала плітки. Жодних образ або нецензурних слів вона не вживала відносно ОСОБА_2

26.01.2026 в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_2 в присутності законного представника - матері ОСОБА_4 , пояснила, що 07.11.2025 вона була в будинку творчості в м. Ямпіль на танцювальному гуртку. Там вона з подругами обговорювала те, як ОСОБА_3 напередодні побив ОСОБА_5 . Почувши дану розмову, ОСОБА_3 розповів про це своїй матері ОСОБА_1 . Під час тренування ОСОБА_3 знімав їх на телефон. Після тренування до неї підійшла ОСОБА_1 і почала її ображати та сказала, що вона розповсюджує неправдиві чутки про її сім`ю. Потім їй почав погрожувати ОСОБА_3 , після чого їй стало погано.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серія ВАД №679418 від 24.11.2025; копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.11.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; копію паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , а також заслухавши особисті пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дані ними в судових засіданнях, вважаю не доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Так, санкція ст.173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження вчинення правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.

В матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази того що ОСОБА_1 07 листопада 2025 року, близько 18 години 18 хвилин в Ямпільському будинку творчості, що по вул.Свободи, 130 в м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, вчинила дрібне хуліганство, а саме: висловлювалася образливими словами на адресу неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

Наявний в матеріалах справи протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.11.2025 є недостатнім для прийняття рішення про вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, оскільки він містить лише інформацію про те, що ОСОБА_4 звернулася з заявою до поліції, в якій просить прийняти міри до ОСОБА_6 та її неповнолітнього сина ОСОБА_7 , які 07.11.2025 близько 18 години 00 хвилин, висловлювалися на адресу її малолітньої доньки ОСОБА_2 словами образливої та нецензурної лексики.

Крім цього, сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

У своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Будь-яких інших доказів, зокрема пояснень свідків, аудіо/відеофіксація тощо, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не допускається.

Відтак, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не доведено

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не доведено, а тому провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.173, 221, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець