Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №947/24784/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 947/24784/25

Провадження № 2/148/144/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О

при секретареві Носулько К.П.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» набуло права вимоги до відповідача за зазначеними нижче підставами:

03.01.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 864152771 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач добровільно, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав ОСОБА_1 у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 7000,00 гривень.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 19/1224-01, за яким останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу№ 29/05/25-Е, за яким позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 864152771 від 03.01.2024 у загальній сумі 13830,20 грн., з яких: 8050,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5780,20 грн. - заборгованість по відсоткам.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за його користування не сплачує, у зв`язку з чим позивач вважає свої права порушеними.

Посилаючись на викладене, позивач у заявленому позові просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 13830,20 грн., витрати на професійну правничу допомогу та судові витрати по справі.

Представник позивача ТОВ «ФК "ЕЙС"» у судове засідання не з`явився, із змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, просить розглянути справу за відсутності представника, а також не заперечує проти винесення заочного рішення в разі неявки відповідача у судове засідання. Крім цього 26.01.2026 та 28.01.2026 від представника позивача за довіреністю адвоката Полякова О.В. надійшли додаткові пояснення у справі в яких представник позивача обґрунтовує нарахування відсотків по кредитному договору та перехід права вимоги за кредитним договором до позивача по договорам факторингу та обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу. Крім цього зазначив, що відповідач добровільно, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua де ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а також, номер банківської картки для перерахування коштів. Просив прийняти до уваги надані додаткові поясниння при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з`явився, від останнього 22.01.2026, 26.01.2026 та 29.01.2026 через електронний суд надійшли додаткові пояснення, відповідно яких ОСОБА_1 факт зарахування грошових коштів у розмірі 7000,00 грн. на платіжну картку, що належить йому, підтверджує. Разом з тим, вказаний у позові розмір заборгованості заперечує, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність нарахування відсотків у заявленому розмірі, а також період, за який вони нараховані. Матеріали справи не містять доказів дотримання вимог Закону України «Про споживче кредитування», зокрема щодо обмежень розміру фінансових санкцій та загальної вартості кредиту. Крім цього зазначив, що позивач не довів належним чином безперервний та законний перехід права вимоги саме до ТОВ «ФК "ЕЙС"», з урахуванням усіх договорів факторингу та реєстрів боржників. Також не погоджується з розміром заявлених судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу, вважає її не співмірною та такою, що підлягає зменшенню або відмову у стягненні. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія "ЕЙС"» у зв`язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані додаткові пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Судом встановлено, що 03.01.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 864152771, згідно якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної ліній в розмірі кредитного ліміту на суму 8050 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитний договір відповідач ОСОБА_1 підписав електронним підписом шляхом використання 03.01.2024 о 21:48:03 одноразового ідентифікатора «YDSХ-7255», який був відправлений 03.01.2024 о 21:48:15 на вказаний ним номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Договору, сума кредиту, що зазначена у п. 2.1 Договору, складається з двох частин: одна частина в розмірі 7000 грн. видається Позичальнику в порядку, передбаченому Договором (Чиста сума кредиту), а інша частина у розмірі 1050 утримується Кридитодавцем із суми кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати комісії.

Кредит надається строком на 91 день з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника.

Відповідно до п. 4.2. договору, зобов`язання Позичальника по сплаті процентів розраховуються згідно процентної ставки 146,00 (сто сорок шість) відсотків річних, що становить 0,40 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

8050,00 грн. (сума виданого кредиту) * 30 (строк Кредиту) * 0,40 (процентна ставка)/100= 966,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів)

966,00/30 = 32,20 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 03.01.2024 - 03.02.2024 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Згідно з п. 4.3 договору, сторони погодили, що за умови якщо повернення Кредиту здійснюється не згідно погодженого Графіку платежів (за виключенням дострокового повернення Кредиту), то умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за процентною ставкою 361,35 (триста шістдесят одна цілих тридцять п`ять сотих) відсотків річних, що становить 0,99 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (далі - Базова процентна ставка), починаючи з наступного дня, що слідує за датою чергового платежу який не було сплачено.

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

8 050,00 грн. (сума виданого кредиту) * 0,99 (процентна ставка)/100= 79,70 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 04.02.2024 - 03.04.2024 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних коштів за кредитним договором у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві, представник позивача надав суду копію платіжного доручення від 03.01.2024 на суму 7000,00 грн., отримувач ОСОБА_1 , кошти зараховані на картку НОМЕР_2 .

Крім цього судом за клопотанням позивача витребувано інформацію у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за № БТ/Е-1404 від 15.01.2026, згідно якої встановлено, що:

На ім`я ОСОБА_1 (РНОКПІІ: НОМЕР_3 ) Банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_4 .

На картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_4 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) був зарахований платіж у сумі 7000,00 грн. у період з 03.01.2024 по 08.01.2024.

Номер телефону НОМЕР_5 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_4 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повний номер рахунку платіжної карти - маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), НОМЕР_6 . Також надано роздруківку руху коштів по картці, що також підтверджує факт отримання відповідачем вказаних коштів за кредитним договором у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві, представником позивача.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод: № 19 від 28 листопада 2019 року на строк до 31 грудня 2020 року, № 26 від 31 грудня 2020 року на строк до 31 грудня 2021 року, № 27 від 31 грудня 2021 року на строк до 31 грудня 2022 року, № 31 від 31 грудня 2022 року на строк до 31 грудня 2023 року, № 32 від 31 грудня 2023 року на строк до 31 грудня 2024 року. За умовами договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 280 від 16.04.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 864152771 від 03.01.2024 в сумі 13830,20 грн., з яких: 8050,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5780,20 грн. - заборгованість по відсоткам.

19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 19/1224-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим Договором.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 19.12.2024, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 864152771 від 03.01.2024 в сумі 13830,20 грн., з яких: 8050,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5780,20 грн. - заборгованість по відсоткам.

29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 864152771 від 03.01.2024 в сумі 13830,20 грн., з яких: 8050,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5780,20 грн. - заборгованість по відсоткам.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії Договору закінчувався 28.11.2019. Відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.

Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює його (п.2.2).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п.4.1).

Відповідно пункту 1.3 договору, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).

Надалі вищезазначений Договір було пролонговано Додатковими угодами між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» від 28.11.2019, від 31.12.2020, від 31.12.2021, від 31.12.2022 та від 31.12.2023, тобто строк дії договору факторингу послідовно продовжувався та діяв у період з 28.11.2018 по 31.12.2024.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 280 від 16.04.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 13830,20 грн., з яких: 8050,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5780,20 грн. - заборгованість по відсоткам.

Таким чином, відповідно до п. 4.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 право вимоги до боржника в повному обсязі перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» 16.04.2024, тобто, в день підписання Реєстру прав вимоги № 280.

19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 19/1224-01 відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 за договором факторингу № № 19/1224-01 від 19.12.2024, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13830,20 грн., з яких: 8050,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5780,20 грн. - заборгованість по відсоткам.

29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 864152771 від 03.01.2024 на загальну суму 13830,20 грн.

Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а саме передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі, відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Копії договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 19/1224-01 від 19.12.2024 та № 29/05/25-Е від 29.05.2025 містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, на підтвердження укладання таких договорів.

Копії витягів з Реєстру прав вимоги, укладених договорів факторингу.

З огляду на те, що договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який було пролонговано на підставі додаткових угод №19, №26, №27, №31 та № 32 до даного договору (строк договору пролонговано до 31.12.2024) на момент укладання кредитного договору (06.01.2024) був чинним, то відповідно до витягу з Реєстру права вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача, яке в подальшому перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відповідно, та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача.

Вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК Ейс».

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що позивачем ТОВ «ФК «Ейс» доведено факту переходу до нього права вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором №864152771 від 03.01.2024.

Також суд звертає увагу на те, що договорами факторингу визначено умову, яка полягає в тому, що клієнт передає фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Так, в матеріалах справи містяться витяги з реєстрів, в яких зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається, а також у яких сторонами погоджена ціна відступлення прав вимоги.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни; б) дарування; в) факторингу, (див. постанову Верховного суду від 07.10.2018 у справі №243/11704/15-ц).

Враховуючи викладене, помилковими є доводи відповідача ОСОБА_1 про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до наступних кредиторів.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.

Указані договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорено, а тому підлягають до виконання.

З огляду на викладене позивач підтвердив свій процесуальний статус щодо права вимоги за кредитним договором №864152771 від 03.01.2024, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не заперечує проти факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, проте не погоджується щодо нарахування відсотків за кредитним договором посилаючись на те, що позивач не врахував зміни, внесені до Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 %.

ТОВ «ФК «ЕЙС», як новий кредитор, звертаючись до суду з позовом, просило у тому числі, крім заборгованості по тілу кредиту, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.

Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Договір про надання споживчого кредиту №864152771 укладений 03.01.2024, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Разом з тим, зі змісту положень частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» убачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Пунктом 1-2 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Договору, сума кредиту, що зазначена у п. 2.1 Договору, складається з двох частин: одна частина в розмірі 7000 грн. видається Позичальнику в порядку, передбаченому Договором (Чиста сума кредиту), а інша частина у розмірі 1050 утримується Кридитодавцем із суми кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати комісії.

Відповідно до п. 4.2. договору, зобов`язання Позичальника по сплаті процентів розраховуються згідно процентної ставки 146,00 (сто сорок шість) відсотків річних, що становить 0,40 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

8050,00 грн. (сума виданого кредиту) * 30 (строк Кредиту) * 0,40 (процентна ставка)/100= 966,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів)

966,00/30 = 32,20 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 03.01.2024 - 03.02.2024 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Згідно з п. 4.3 договору, сторони погодили, що за умови якщо повернення Кредиту здійснюється не згідно погодженого Графіку платежів (за виключенням дострокового повернення Кредиту), то умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за процентною ставкою 361,35 (триста шістдесят одна цілих тридцять п`ять сотих) відсотків річних, що становить 0,99 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (далі - Базова процентна ставка), починаючи з наступного дня, що слідує за датою чергового платежу який не було сплачено.

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

8 050,00 грн. (сума виданого кредиту) * 0,99 (процентна ставка)/100= 79,70 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 04.02.2024 - 03.04.2024 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Таким чином, з урахуванням положень частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту проведений з урахуванням максимальної денної процентної ставки 1% визначеної частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Отже доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими, враховуючи, що ОСОБА_1 власних розрахунків процентної заборгованості, здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема положень Закону України «Про споживче кредитування» суду не надано.

Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025, додаткову угоду № 25770841966 від 30.05.2025 до договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025, копію протоколу погодження вартості послуг, копію акту прийому передачі наданих послуг від 05.06.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956, ордер, а тому з урахуванням вимог ст.137 ЦПК України суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позовних вимог, таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 19965 від 26.06.2025 (а.с.1), підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 598-599, 610, 615, 626, 628-629, 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 , задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005) заборгованості за договором № 864152771 від 03.01.2024 в розмірі 13830,20 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 20 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005) 2422,40 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. у рахунок відшкодування судових витрат у розмірі сплаченого судового збору та 7000,00 (Сім тисяч) гривень 00 коп. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дамчук О.О.