Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №904/2487/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2487/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Вдовенко М.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Радушненського житлово-комунального підприємства

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р.

( суддя Назаренко Н.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 21.07.2025 р.)

у справі

за позовом:

Комунального підприємства "Кривбасводоканал",

м. Кривий Ріг

до:

Радушненського житлово-комунального підприємства,

сел. Радушне

про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Радушненського житлово-комунального підприємства заборгованість за договором про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 450 від 08.05.2020 р. у загальному розмірі 419 019,55 грн. Ціна позову складається з наступних сум: заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 409 002,00 грн; пеня у розмірі 7 761,69 грн; 3% річних у розмірі 751,13 грн; інфляційні втрати у розмірі 1 504,73 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р. у справі № 904/2487/25 позов задоволено. Стягнуто з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" заборгованість за послуги з централізованого водопостачання у розмірі 194 400,00 грн, пеню у розмірі 7 761,69 грн, 3% річних у розмірі 751,13 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 504,73 грн, 2 453,01 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням, через систему "Електронний суд" Радушненське житлово-комунальне підприємство звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р. у справі № 904/2487/25 та ухвалити нове рішення у відповідних частинах, яким стягнути з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" пеню в сумі 776 грн. 17 коп., а в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р. по справі № 904/2487/25 залишити без змін.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник не погоджується із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р з наступних підстав: неповне з`ясування судом обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи; невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; необґрунтована відмови судом першої інстанції в задоволенні заяви Радушненського ЖКП про зменшення розміру пені.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що Господарський суд Дніпропетровської області безпідставно відхилив всі доводи Відповідача та відмовив йому в задоволенні заяви про зменшення розміру пені на 90 %, мотивуючи це наявністю негативних наслідків для КП «Кривбасводоканал» та тривалим невиконанням грошового зобов`язання.

З даною позицією Господарського суду Дніпропетровської області Радушненське ЖКП не може погодитись, оскільки судом не було враховано наступні причини неналежного виконання зобов`язання: Радушненське ЖКП не є кінцевими споживачем послуги з централізованого водопостачання за спірним договором. Об`єктивна можливість Радушненського ЖКП здійснити розрахунок за централізоване водопостачання у даному випадку залежала, в тому числі, від платіжної дисципліни кінцевих споживачів послуги з централізованого водопостачання - населення, юридичних осіб. Під час розгляду цієї справи Радушненським ЖКП було погашено більше 50 % розміру заявленої КП «Кривбасводоканал» в позові заборгованості, з чого можна зробити висновок, що Радушненським ЖКП вчиняються дії щодо якнайшвидшої оплати отриманої послуги з централізованого водопостачання. Радушненське ЖКП, підтверджуючи свою добросовісність, не ухиляється від відповідальності за порушення умов договору, наявність прострочення під час розгляду даної справи судом не заперечувало. Радушненське ЖКП має важливе значення для громади, метою діяльності якого є безперебійне надання споживачам такого комплексу житлово-комунальних послуг, як постачання теплової енергії, централізоване водопостачання, управління побутовими відходами. Радушненське ЖКП знаходиться в скрутному матеріальному становищі.

Крім того, Скаржник звертає увагу на те, що КП «Кривбасводоканал» в позовній заяві не було надано жодного доказу понесення збитків внаслідок неналежного виконання Радушненським ЖКП своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв`язку з порушенням Радушненським ЖКП умов договору. Відповідно Господарський суд Дніпропетровської області зробив передчасний висновок про тривале невиконання Радушненським ЖКП своїх зобов`язань перед КП «Кривбасводоканал», адже вони не виконувались впродовж 2 (двох) місяців та наразі вживаються всі можливі заходи для залучення коштів з метою повного погашення наявної заборгованості.

Окремими поясненнями Скаржник виклав свою точку зору відносно нарахування пені, посилаючись на п. 6.3. Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 08.05.2020 р. № 450, яким предбачена відповідальність за несвоєчасну оплату виставлених виконавцем рахунків у термін, визначений пунктом 3.2 Договору, у вигляді пені в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

На думку Скаржника, послуги, які надані КП «Кривбасводоканал» з водопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми ст.26 Закону України "Про житлово- комунальні послуги", який є спеціальним для наведених правовідносин сторін. Отже, пеня, що підлягає стягненню з Радушненського ЖКП в рамках цієї справи має становити 776 грн. 17 коп.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від КП «Кривбасводоканал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вимога Скаржника, яка зазначена у апеляційній скарзі, щодо скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р. по справі № 904/2487/25 в частині зменшення стягнення пені з 7 761,69 грн. до 776,17грн., за думкою Позивача, є безпідставною, оскільки суд першої інстанції дослідив правомірність нарахування пені, ретельно розглянувши клопотання Відповідача про зменшення розміру пені на 90%.

Отже, Позивач вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р. у справі № 904/2487/25 є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які Позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджено доказами, які є належними, допустимими, достатніми, які були досліджені при судовому розгляді.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді – Чус О.В., Верхогляд Т.А..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2025 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/2487/25.

Матеріали справи № 904/2487/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначе апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 28.01.2026р.

Від представника Комунального підприємства "Кривбасводоканал" надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. судове засідання у справі № 904/2487/25 призначене на 28.01.2026 р. вирішено провести з представником Комунального підприємства "Кривбасводоканал", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

У судовому засіданні 28.01.2026 р., проведеному в режимі відеоконференції була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" утворено відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного та Господарського кодексів України. Засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (пункти 1.1. та 1.2. Статуту підприємства).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2 Статуту комунального підприємства "Кривбасводоканал" підприємство створене з метою отримання прибутку за рахунок виробництва та надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення населенню, підприємствам, установам та організаціям. Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання, транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах.

08.05.2020 р між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" ( Виконавець ) та Радушненським житлово-комунальним підприємством ( Споживач ) укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 450 (далі – договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

У пункті 12.1. Договору сторони визначили, що договір набирає чинності з 01.03.2020 р і діє в частині надання послуг з водопостачання до 31.12.2020 р, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.

Договір укладено з протоколом розбіжностей (а.с.21-22).

Додатковими угодами № 1 від 25.03.2021 р, № 12 від 23.12.2021 р, № 3 від 20.12.2022 р, № 4 від 29.12.2023 р до договору № 450 від 08.05.2020 р строк дії договору продовжується на рік, а саме: до 31.12.2021 р, до 31.12.2022 р, до 31.12.2023 р та до 31.12.2024 р, відповідно (а.с.23-26).

Згідно з пунктом 1.2. Договору орієнтовний обсяг послуг з централізованого водопостачання складає 163 145 м3/рік та орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 0 м3/рік.

Об`єкти користування водопостачання розташовані за адресою: підключення водопровід - 300 мм споживача до водогону с. Радушне в 225 мм виконавця (пункт 1.2.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору договірний обсяг централізованого водопостачання та водовідведення може бути змінений письмовою заявкою споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу. У випадку, якщо виконавець має технічну можливість виконати таку заявку, зміна оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 4.1. Договору вузли обліку беруться виконавцем на абонентський облік після їх опломбування представником виконавця в місцях їх приєднання до трубопроводів. Неопломбовані вузли обліку до експлуатації не допускаються.

За умовами пункту 1.4. Договору характеристика встановлених засобів обліку води: лічильник "POWOGAZ", заводський номер 057035; місце встановлення: підключення водопровід - 300 мм споживача до водогону с. Радушне в 225 мм виконавця.

У розділі 2 Договору сторонами були визначені умови щодо тарифів на послуги та їх загальна вартість, а саме: тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетика та комунальних послуг № 283 від 04.02.2020р "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Кривбасводоканал", тарифи становлять з 05.02.2020 р: на централізоване водопостачання - 5,03 грн. за 1 куб. м (без ПДВ) (пункт 2.1. Договору); у випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія що здійснює державне регулювання у сфері енергетик та житлово-комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг. За згодою сторін можливе застосування авансової форми розрахунків: авансовий платіж вноситься споживачем згідно з виставленим виконавцем рахунком по мірі фінансування.

Відповідно до пункту 3.4. Договору визначення обсягу спожитих послуг з централізованого водопостачання здійснюється на підставі даних засобів обліку води, встановлених споживачем у відповідності до виданих виконавцем технічних умов, що є невід`ємною частиною договору та оформлюється актом про приймання-передавання послуг. За умови погодження з виконавцем можливе встановлення декількох засобів обліку в точках розбору послуг з централізованого водопостачання.

Як убачається з матеріалів справи, Позивачем у період з березень - квітень 2025 р надавались Відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками: № 12558/01/397н від 28.03.2025 р на суму 214 992,00 грн.; № 17813/01/397н від 29.04.2025 р на суму 194 040,00 грн.

Рахунки на оплату за березень та квітень 2025 року були вручені уповноваженими особами КП “Кривбасводоканал” представнику Відповідача в день виписки рахунків, про що свідчать підписи та печатки Відповідача на реєстрах- попередженнях про вручення рахунків (а.с. 43).

Також, вказані рахунки було направлено листами за вих. №28-10/7731 від 28.03.2025 р та №28-10/12896 від 29.04.2025 р засобами поштового зв`язку (а.с.35-37).

Позивач вказує, що за спірний період з 01.03.2025 р по 30.04.2025 р Відповідачем було сплачено Позивачу суму заборгованості в розмірі 30,00 грн. (а.с. 21,23).

В позові Позивач зазначив, що у зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх обов`язків в частині своєчасної оплати за отримані послуги з централізованого водопостачання згідно Договору № 450 від 08.05.2020 р. у Позивача станом на 12.05.2025 р рахується заборгованість Відповідача перед Позивачем за надані послуги з водопостачання у розмірі 409 002, 00 грн.

Позивач з метою досудового врегулювання спору щомісяця надсилав Відповідачу листи-повідомлення про сплату заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за укладеним договором.(а.с. 38-40).

Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.

Разом із тим, після подання Позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви до Радушненського ЖКП про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання у загальному розмірі 419 019,55 грн., Відповідач сплатив на користь Позивача частково суму основного боргу, на які Позивачем були подані заяви про зменшення позовних вимог: 12.06.2025р у розмірі 36 338,00грн. (частково з платіжної інструкції 11.06.2025 р №1 від 12.06.2025 р на суму 500 000,00грн.); 26.06.2025 р у розмірі 150 000,00 грн (платіжна інструкція від 25.06.2025 р № 3 від 26.06.2025р на суму 150 000,00грн.) (а.с. 79); 01.07.2025 р р у розмірі 28 624,00грн. (платіжна інструкція № 279 від 01.07.2025 на суму 28 624,00грн.) (а.с.80).

Станом на 09.07.2025 р заборгованість Відповідача перед Позивачем у справі № 904/2487/25 з основного боргу складала 194 040,00 грн. Інші позовні вимоги залишилися без змін.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості, що виникла, є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки. Також, приймаючи до уваги, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а також штрафні санкції, передбачені договором, суд задовольнив ці вимоги Позивача.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Зважаючи на те, що Радушненське житлово-комунальне підприємство оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно у частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7 761,69 грн, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судових рішень лише у межах зазначених позовних вимог.

Також, Скаржник вважає, що суд необґрунтовано відмовив йому в задоволенні заяви про зменшення розміру пені на 90 % мотивуючи це наявністю негативних наслідків для КП «Кривбасводоканал» та тривалим невиконанням грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість за надані в період з липня по вересень 2024 року послуги з водопостачання та водовідведення за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 450 від 08.05.2020 р. складає 194 400,00 грн..

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За несвоєчасну оплату виставлених виконавцем рахунків у термін, визначений п. 3.2. цього договору, Споживач зобов`язаний сплатити виконавцю пею в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.. (п. 6.3 Договору).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 7 761,69 грн за загальний період прострочення з 05.04.2025 р. по 12.05.2025 р..

Суд першої інстанції, здійснивши перевірку розрахунку Позивача, дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 7 761,69 грн.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення суми пені на 90%, суд першої інстанції не знайшов підстав для його задоволення, посилавшись на те, що належні до сплати штрафні санкції у даному випадку не є надмірно великими. Навпаки, суд вважає, що тривале невиконання грошового зобов`язання з боку Відповідача має негативний характер для Позивача та суперечить як домовленостям сторін, так і положенням законодавства щодо належного виконання взятих на себе зобов`язань.

Згідно з частиною третьою ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З аналізу наведених норм убачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, господарські суди повинні оцінювати, чи є кожен конкретний випадок винятковим, з урахуванням інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки відповідача тощо.

Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з Відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність ( пункт 6 ст. 3 ЦК України), а також принципах господарського судочинства, передбачених згідно зі ст. 2 ГПК України.

Крім того, згідно з чинним законодавством розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій не врегульований, а тому таке питання має вирішуватися судом з урахуванням вимог ст. 86 ГПК України.

Згідно з частинами третьою та четвертою ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, місцевий господарський суд, дослідивши всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо наявні у матеріалах справи докази відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, дійшов висновку про те, що доводи Відповідача, заявлені у клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, щодо його скрутного матеріального становища не заслуговують на увагу, оскільки не доведені Відповідачем належними та допустимими доказами.

У питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути однакових умов, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій: Верховний Суд не надавав висновків, які б певним чином додатково обмежували умови здійснення розсуду суду у питаннях зменшення розміру пені так, щоб тільки один варіант реалізації розсуду суду можна було вважати правильним. Тому відсутні підстави вважати, що у тих випадках, коли Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права при застосуванні судами власної дискреції, Верховний Суд зробив висновок про те, що тільки такий варіант реалізації дискреції слід вважати законним. Подібний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2021 р. у справі № 910/6471/20.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Скаржника щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 551 ЦК України, на підставі яких встановлена можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки місцевий господарський суд, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази в сукупності обґрунтовано визначив, що підстави для задоволення заяви про зменшення розміру штрафних санкцій - відсутні.

Доводи Скаржника відносно того, що послуги, які надані КП «Кривбасводоканал» з водопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який є спеціальним для наведених правовідносин сторін, не можуть вважатися обгрунтованими, оскільки Скаржник не є споживачем комунальних послуг Позивача в сенсі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Отже, викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Радушненського житлово-комунального підприємства - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р. у справі № 904/2487/25 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.02.2026 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя Т.А. Верхогляд