Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №354/668/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/668/25

Провадження № 22-ц/4808/228/26

Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Девляшевського В.А., Максюти І.О.,

секретар Гудяк Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хоптія Мирослава Васильовича на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року, постановлену судом у складі головуючої судді Ваврійчук Т.Л., у м. Яремче, у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, ОСОБА_2 про скасування технічної документації із землеустрою та скасування державної реєстрації земельних ділянок,

у с т а н о в и в:

01 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, ОСОБА_2 у якому просила скасувати технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель житлової і громадської забудови комунальної власності Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, виготовлену ФОП ОСОБА_3 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 2611040300:20:006:0137 площею 0,0957 га; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0957 га із кадастровим номером 2611040300:20:006:0137 та припинити речові права та обтяження щодо вказаної ділянки; скасувати технічну документацію із землеустрою для переоформлення державного акта на землю ОСОБА_2 , виготовлену МП «Геоінформ» в частині, яка стосується земельної ділянки із кадастровим номером 2611040300:19:006:0039 площею 0,2001 га; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2001 га із кадастровим номером 2611040300:19:006:0039 та припинити речові права та обтяження щодо вказаної ділянки.

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області ухвалою від 09 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, ОСОБА_2 про скасування технічної документації із землеустрою та скасування державної реєстрації земельних ділянок залишив без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Хоптій М.В. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, представник апелянтки вказує, що підготовче судове засідання у даній справі, призначене на 23.10.2025 року, було проведене за участю представника позивачки та відкладене на 17.11.2025 року. Крім того, під час розгляду справи 23.10.2025 року розглядалося клопотання про призначення експертизи, а розгляд справи відкладено з формальних підстав за клопотанням відповідачки ОСОБА_2 , яка вперше прибула до суду та клопотала про надання часу для ознайомлення із матеріалами справи. 17.11. 2025 року представник позивачки подав клопотання про зайнятість в іншій справі та просив про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.12.2025 року. На судове засідання, яке було відкладено на 09.12.2025, представник апелянтки вказує, що також направляв клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншій справі.

Таким чином, жодної неявки без поважних причин в судові засідання після 23.10.2025 року не відбулося, а тому позовна заява залишена без розгляду необґрунтовано. Крім того зазначає, що позивачку жодного разу належним чином про проведення судового засідання повідомлено не було.

Тому оскаржена ухвала постановлена без з`ясування обставин, що мали значення, без дотримання вимог процесуального закону.

Просить ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року скасувати, справу направити для продовження судового розгляду до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позивач та відповідачі до апеляційного суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хоптія М.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду від 03.06.2025 року відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.06.2025 року о 15 год 30 хв.

У підготовче судове засідання 17.06.2025 року позивачка та її представник не з`явились. Від представника позивачки адвоката Хоптія М.В. надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з його зайнятістю у розгляді іншої справи.

У підготовче судове засідання, призначене на 03.07.2025 року, позивачка та її представник не з`явилися. Адвокат Хоптій М.В. направив до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку із його перебуванням у відпустці у період з 20.06.2025 року по 11.07.2025 року включно.

07.07.2025 року підготовче судове засідання відкладено на 20.08.2025 року у зв`язку із неявкою учасників.

У підготовче судове засідання, призначене на 20.08.2025 року позивачка та її представник Хоптій М.В. не з`явилися. Від представника позивачки 20.08.2025 року надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою суду від 20.08.2025 року було повернуте заявнику без розгляду у зв`язку із не виконанням вимог, визначених ч.2 ст.212 ЦПК України.

20.08.2025 року підготовче судове засідання відкладено на 11.09.2025 року у зв`язку із неявкою учасників.

У підготовче судове засідання, призначене на 11.09.2025 року, позивачка та її представник не з`явилися. Адвокат Хоптій М.В. направив до суду клопотання про відкладення судового засідання, посилаючись на його зайнятість у розгляді іншої справи.

11.09.2025 року підготовче судове засідання відкладено на 30.09.2025 року у зв`язку із неявкою учасників.

У підготовче судове засідання, призначене на 30.09.2025 року позивачка та її представник не з`явилися. Адвокат Хоптій М.В. направив до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку із його перебуванням у відпустці у період з 29.09.2025 року по 10.10.2025 року включно.

30.09.2025 року підготовче судове засідання відкладено на 23.10.2025 року у зв`язку із неявкою учасників.

Підготовче судове засідання, призначене на 23.10.2025 року, було проведене за участю представника позивачки адвоката Хоптія М.В. та відкладено на 17.11.2025 року за клопотанням відповідачки ОСОБА_2 , яка вперше прибула до суду та клопотала про надання часу для ознайомлення із матеріалами справи.

Представник позивачки адвокат Хоптій М.В. 14.11.2025 року направив до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 17.11.2025 року, посилаючись на свою зайнятість у розгляді іншої справи (т.2 а.с.7-9).

У підготовче судове засідання, призначене на 17.11.2025 року, позивачка та її представник, будучи належно повідомлені про день та час судового розгляду, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою за особистим підписом представника позивачки та довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету позивачки у підсистемі «Електронний суд», не з`явилися. (т.2 а.с.1,2,11)

17.11.2025 року підготовче судове засідання відкладено на 09.12.2025 року у зв`язку із неявкою учасників.

Представник позивачки адвокат Хоптій М.В. 05.12.2025 року направив до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 09.12.2025 року, посилаючись на свою зайнятість у розгляді іншої справи (т.2 а.с.20-21).

У підготовче судове засідання, призначене на 09.12.2025 року, позивачка та її представник, будучи належно повідомлені про день та час судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документу до електронних кабінетів позивачки та її представника у підсистемі «Електронний суд», не з`явились. (т.2 а.с.15,16, 25)

Залишаючи позовну заяву без розгляду 09.12.2025 року, суд виходив з того, що сторона позивача двічі підряд не з`явилась у судові засідання, 17.11.2025 року та 09.12.2025 року, будучи належно повідомленими про день та час судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку документів до зареєстрованих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд». Представник позивачки вкотре подав заяву про відкладення підготовчого судового засідання. Заяви про розгляд справи у відсутності позивача та її представника до суду не надходило.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі було відкрито провадження, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Отже, підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Метою підготовчого засідання є виконання завдання підготовчого провадження, а саме з`ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частинами першою-третьою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі №756/6049/19 (провадження №61-4177св21), в ухвалі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №127/5778/21 (провадження №61-533ск23), вказано,що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 5 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 вказано, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином виключно неявка позивача у судові засідання не може слугувати підставою для залишення позову без розгляду, керуючись пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Необхідною умовою для вчинення відповідної процесуальної дії є також відсутність у матеріалах справи заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Колегією суддів установлено, що розгляд даної справи перебуває на етапі підготовчого судового засідання, тобто позивач повторно не з`явилася у підготовче судове засідання.

У матеріалах справи відсутні докази про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (гл. 3 розд. III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (гл. 6 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України включена у параграф 2 «Відкриття розгляду справи по суті» Глави 6 «Розгляд справи по суті» і встановлює право суду у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті - отже, вказана процесуальна норма не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання (постанова Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 752/21845/19 (провадження № 61-2696св21).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому судовому розгляду, оскільки під час застосування тієї чи іншої норми процесуального права суд має виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права в цілому.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, у постанові від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18, у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17, у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19, у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 752/21845/19.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, не врахував ту обставину, що стороною позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказані посилання жодного правового значення для залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача або його представника не має. Представник позивача, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи, мотивував їх своєю зайнятістю в інших судових справах без належного обґрунтування відкладення саме цієї справи, без аргументації переваги тієї чи іншої справи.

Норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20,від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц).

Також аргументи апеляційної скарги про те, що позивачку належним чином про проведення підготовчого судового засідання повідомлено не було, спростовуються наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документу (т.2 а.с.1-2, 15-16). Апеляційний суд установив, що позивачка та її представник були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, проте не з`явилися у судові засідання призначені на 17.11.2025 року та 09.12.2025 року.

Тим не менш, враховуючи, що розгляд справи перебував на стадії підготовчого судового засідання, і з урахуванням правових позицій Верховного Суду, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції передчасно залишив позовну заяву без розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, виходячи з того, що позивачка не з`явилась в підготовче засідання, а не в судове засідання.

Відповідно до ст.379 ч.1 п.4 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є серед іншого порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За результатами розгляду апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хоптія М.В. на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права на підставі ст.379 ч.1 п.4 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хоптія Мирослава Васильовича задовольнити.

Ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 02 лютого 2026 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.А. Девляшевський

І.О. Максюта