Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №404/4186/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/4186/25

Номер провадження 2/404/1417/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», у квітні 2025 року, звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 97709 від 15 лютого 2022 року в загальній сумі 16372,35 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 13334,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 3038,35 грн. Позов мотивований тим, що 15 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем було укладений кредитний договір № 97709. 28 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 28012025, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 97709 від 15 лютого 2022 року. Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором 97709 від 15 лютого 2022 належним чином не виконав та відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 16372,35 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 13334,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 3038,35, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 30 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання (а.с.50).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову зазначив про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с. 1-4).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 57), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань та відзиву на позов до суду не подавав.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, та є адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (довідка № 010512/1 про реєстрацію місця проживання, а.с. 48), а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 15 лютого 2022 року укладено Договір про споживчий кредит № 97709 (індивідуальна частина) (а.с. 13-18).

Відповідно до умов пункту 2.1 вказаного договору типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 68890,00 грн.

Згідно умов пункту 2.2.2 договору перший транш в сумі 13334,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: 10000,50 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3333,50 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно пункту 2.5 індивідуальної частини. Другий транш, в сумі, що не може перевищувати 55556,00 грн надається не пізніше наступного дня після погодження Кредитодавцем заяви/звернення Позичальника про отримання другого траншу (пункт 2.2.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.3 Договору про споживчий кредит № 97709 від 15 лютого 2022 року проценти за користування першим траншем кредиту нараховується за ставкою 286,00 % річних, проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550,00 % річних. Тип процентної ставки – фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту (траншем) Позичальником протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів, розмір процентної ставки незмінний.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 900 днів з 15.02.2022 року (дата надання кредиту) по 02.08.2024 року і складається з строків на які надаються перший та другий транш (пункт 2.6 Договору про споживчий кредит № 97709 від 15 лютого 2022 року).

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № CRD_389564 від 15 лютого 2022 року на суму 10000,50 грн (а.с. 40).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 28 січня 2025 року укладено договір факторингу № 28012025. За умовами пункту 1.1 якого за цим договором на умовах, встановлених цим Договром, Клієнт передає (відступає) Фактору за плату, а Фактор приймає належні Клієнту грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між клієнтом і Боржниками (Портфель Заборгованості) (а.с. 9).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 28012025 від 28 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 97709 від 15 лютого 2022 року (а.с. 10-12, 19).

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 , за кредитним договором № 97709 від 15 лютого 2022 року становить в загальній сумі 16372,35 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 13334,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 3038,35 грн (а.с. 8), яку і заявив до стягнення позивач.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, Правила надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статтей 641, 644 Цивільного кодексу України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення кредитного договору із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами.

Статтею 1082 Цивільного кодексу України, передбачено боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки попереднього кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитом в сумі 13334,00 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 3038,35 грн.

У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно договору про споживчий кредит № 97709 (індивідуальна частина) від 15 лютого 2022 року сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом. Крім того, паспортом споживчого кредиту також визначена відсоткова ставка за користування кредитом. Відповідач ознайомився з даними умовами кредитування, про що засвідчив підписом на вказаному договорі та паспорті споживчого кредиту (а.с. 13-18).

Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні кредиту ознайомлений з відсотковою ставкою за кредитним договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 3038,35 грн.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійно правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1136/18.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» затверджений Рішенням Загальних зборів № 01-11/2023 від 01 листопада 2023 року, Заявку на надання юридичної допомоги № 421 від 01.03.2025 року, Витяг з Акту № 7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року.

Враховуючи, категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які суд вважає завищеними, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в порядку пункту 1 частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України понесені позивачем у справі судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 141, 206, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», заборгованість за кредитним договором № 97709 від 15 лютого 2022 року в загальній сумі 16372,35 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 13334,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 3038,35 грн, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, будинок № 6, офіс № 521;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 02.02.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка