Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №215/6042/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 січня 2026 р.

Справа: №215/6042/25

Суддя: Коноваленко М. І.

Справа № 215/6042/25

2/215/497/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Коноваленко М.І.

за участю: секретаря - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2025 позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулись до суду з даною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 11.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4453763, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 4000 грн. строком до моменту повного фактичного виконання своїх зобов`язань. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконав, має заборгованість, яка становить 18960 грн. та складається з наступних сум: 4000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 13800 грн. - заборгованість по відсотках та 1160 грн. - заборгованість за комісією.

09.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимог №80-МЛ, згідно якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №4453763 від 11.11.2021.

На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №4453763 від 11.11.2021 в розмірі 18960 грн., а також витрати по сплаті судового збору 2422,40грн. та 8000грн. витрат на правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.59,64).

Відповідач надав заяву від 29.01.2026 р. про визнання позову та проведення розгляду справи за його відсутності (а.с.67).

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.08.2025 р. відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано у Монобанк, емітент АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ:21133352, юридична адреса: 04082, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19) інформацію щодо належності ОСОБА_1 банківської карти з прихованим номером № НОМЕР_1 ; чи була успішною транзакція здійснена 11.11.2021 на банківську карту № НОМЕР_1 в сумі 4000грн. з призначенням платежу «Кошти згідно договору 4453763»; чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ; чи проводилася верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 .

01.10.2025 з АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь на виконання ухвали щодо витребування доказів (а.с.55).

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст. 206 ЦПК України наслідків визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, представник відповідача не обмежений у праві на подачу заяви про визнання позову.

Згідно матеріалів справи, 11.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4453763 /далі - Договір/, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 4000 грн., дата повернення кредиту 26.11.2021 (а.с.18зворот).

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодеку України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Поаною заявою про визнання позову відповідач ОСОБА_1 підтверджує факт укладення 11.11.2021 між ним та ТОВ «Мілоан» Договору й не заперечує отримання грошових коштів на підставі даного договору.

Так, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 вищезазначеного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 вказаного Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 цього ж Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 зазначеного вище Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зазначений кредитний договір був укладений за допомогою відповідного електронного сервісу та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором J13704 (а.с.25зворот).

Під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан», позичальник надав всі необхідні відомості шляхом заповнення обов`язкових реквізитів кредитного договору та проставив відмітку про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, що відповідає ЗУ «Про захист персональних даних» та рекомендаціям Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо застосування положень цього Закону.

Водночас, відповідач ОСОБА_1 є дієздатною особою, який в повній мірі має можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними, розуміти наслідки вчинення певних дій та можливість відмовитись від вчинення таких дій, що будуть суперечити його інтересам, адже без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений.

Крім того, підписанням за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Договору, ОСОБА_1 підтвердив свою обізнаність та згоду із запропонованими умовами надання кредиту, що свідчить про його вільне волевиявлення, спрямоване на укладення Договору саме на тих умовах, що у ньому визначені.

Пунктом 2.2.3 Договору, визначено, якщо після настання встановленої дати повернення кредитних коштів, процентів та комісії, Позичальник користується кредитом, проценти за стандартною (базовою ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку (а.с.а.с.19зворот-25).

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків і комісії належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на 17.07.2025 становить 18960 грн. та складається з наступних сум: 4000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 13800 грн. - заборгованість по відсотках та 1160 грн. - заборгованість за комісією, що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.26зворот-27).

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що спірна заборгованість є законною та нарахована відповідно до умов Договору, а тому підлягає стягненню з відповідача.

09.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимог №80-МЛ, згідно якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №4453763 від 11.11.2021 (а.с.27зворот-33).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4453763 від 11.11.2021 є цілком законними та обгрунтованими, у зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) від 08.07.2025 р. АТ «Райффайзен Банк Аваль» сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., які просив стягнути з відповідача на його користь. Також позивачем сплачено витрати на правову допомогу в сумі 8000грн., що підтверджується копією договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, Актом №303 наданих послуг від 06.07.2025, детальним описом наданих послуг від 06.07.2025 (а.с.36-37).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового зб ору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі, зокрема укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуючись ст.141 ЦПК України, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50% понесених ним та документально підтверджених витрат зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою 1211,20 гривень, інша половина судових витрат в розмірі 1211,20 гривень, має бути повернута позивачу з державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Щодо витрат позивача на правову допомогу в сумі 8000грн., то вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, враховуючи визнання відповідачем позову та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-89, 133, 141, 142, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, а також ст.ст. 526,530,536,623,624,629,1049,1054,1077,1078,1082ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28, заборгованість за кредитним договором №4453763 від 11.11.2021 в розмірі 18960 та 1211,20 грн. судового збору, 8000грн. витрат на правову допомогу, а всього 28171,20 грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28), 50 відсотків від сплаченої суми судового збору, згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) від 08.07.2025 р. АТ «Райффайзен Банк Аваль», що становить грошову суму у розмірі 1211,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.01.2026 р.

СУДДЯ:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua