Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №191/148/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/148/26

Провадження № 1-кп/191/7/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2026м. м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 - в режимі відеоконференцзв`язку,

захисника - ОСОБА_4 - в режимі відеоконференцзв`язку,

обвинуваченого - ОСОБА_5 - в режимі відеоконференцзв`язку,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041540000686 від 15.11.2025 та угоду про визнання винуватості, стосовно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Токур Селемджинського району Амурської області Російська Федерація, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 у січні 2025 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), маючи умисел на незаконне зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, порушуючи «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевозки та використання вогнепальної, пневматичної, та холодної зброї а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затверджену наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 622 від 21.08.1998, перебуваючи біля лісосмуги, що розташована на східній околиці с. Зарічне Покровської ТГ Синельниківського району Дніпропетровської області, на відкритій ділянці місцевості виявив предмети, що зовні схожі на корпус гранати в зборі та 18 патронів, які вирішив привласнити, чим незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав бойові припаси, після чого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільну небезпеку, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, достовірно знаючи, що вищевказані предмети є бойовими припасами, а також розуміючи, що він не має передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаними предметами, переніс вказані предмети, що зовні схожі на корпус гранати в зборі та 18 патронів, до свого місця проживання, а саме на територію свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , помістив до пластикового коробу та залишив у кімнаті буднику, де, не маючи передбаченого законом дозволу, незаконно зберігав зазначені бойові припаси до моменту виявлення та вилучення їх працівниками поліції, а саме до 21 листопада 2025 року.

Так, 21 листопада 2025 року у період часу з 10 години 41 хвилини по 11 годину 37 хвилин працівниками поліції проведено обшук на території домоволодіння ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого кімнаті будинку було виявлено та вилучено наступне:

-дев`ять проміжних патронів 7,62-мм зразка 1943 року з кулею «ПC» зі сталевим осердям, один 9-мм (9x39 мм) патрон з бронебійною кулею «БП» (7Н12), вісім 5,45-мм проміжних патронів зразку 1974 року з кулями зі сталевими осердями, які належить до бойових припасів та придатні для до стрільби;

-ручну грана ту типу DM-51A2, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху.

Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, як незаконне зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Між прокурором Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_4 укладено угоду від 09 січня 2026 року по кримінальному провадженню про визнання винуватості.

Сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, із застосуванням ст.75 КК України та звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.

Прокурор ОСОБА_3 судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали, які надійшли з угодою про визнання винуватості, приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити ОСОБА_6 узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, які передбачено ст. 476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України є правильною.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, є тяжким злочином.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч. 1 ст. 263 КК України.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Суд встановив, що покарання, узгоджене сторонами, є цілком виконуваним для обвинуваченого

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне не обирати.

Долю речових доказів по справі суд вважає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 472, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 січня 2026 року у кримінальному провадженні №12025041540000686 від 15 листопада 2025 року, укладену між прокурором Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_4

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі: предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати, який упаковано та поміщено до спеціального пакету NPU6071105; предмет, зовні схожий на запал ручної гранати, який упаковано та поміщено до спеціального пакету NPU 6071106; вісім предметів, зовні схожих на патрони калібру 5,45 мм, які упаковано та поміщено до спеціального пакету NPU 6071104; десять предметів, зовні схожих на патрони калібру 7,62 мм, які упаковано та поміщено до спеціального пакету NPU 6071103 (т.2 а.с.31); чотири стріляні гільзи та чотири патрона які поміщено до спеціального пакету експертної служби МВС України №6182942 (т.2 а.с.57); шість патронів, чотири стріляні гільзи, одна куля, та первинне пакування, які запаковані до спец. пакету експертної служби МВС України №6182991 (т.2 а.с.68) -знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Токур Селемджинського району Амурської області Російська Федерація, на користь держави витрати на проведення судової вибухо-технічної експертизи та судових експертиз зброї:

-№ СЕ-19/104-25/45839-ВТХ від 28.11.2025 в розмірі 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 00 коп.;

-№ СЕ-19/104-25/48266-БЛ від 12.12.2025 в розмірі 3565(три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.;

-№ СЕ-19/104-25/48268-БЛ від 12.12.2025 в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп.

Роз`яснити ОСОБА_5 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому і прокурору.

Суддя ОСОБА_1