Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №185/1010/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1010/26

Провадження № 3/185/816/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербина О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Павлоградського районного відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , одруженого, проживаючого АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 675256 складеного 14.01.2026 року поліцейським Жуковим В.С. слідує, що 14.01.2026 року об 11.00год.на 1056км автодороги М-30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КАМАЗ 45143 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння ( 0.28 проміле), чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 наполягав на закритті провадження у справі через порушення, які на його думку, були допущені правоохоронним органом під час встановлення та фіксування обставин правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначав суду про те, що зупинка його транспортного засобу відбулася в порушення Закону України «Про Національну поліцію», оскільки до зупинки працівниками поліції він не порушував Правил дорожнього руху; його огляд на наявність ознак стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводився, застосування газоаналізатора «Драгер» відбувалося із застосуванням мундштука, який вже був у користуванні. Крім того, перед застосуванням прибору «Драгер» працівники поліції не надали йому змоги пересвідчитись, що даний прилад має показники 0,00 проміле, тощо.

З ясувавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, й данні, що містяться в наданому суду відео-доказі, проаналізувавши та зіставивши все між собою та в сукупності з вимогами діючого законодавства України, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повинна бути закрита за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП за таких підстав.

Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В контексті вимог, зазначених у ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити усі відомості з детальним викладенням обставин, що стосуються правопорушення, з метою повного відображення фактів учиненого порушення.

Проте, під час складання протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення правоохоронним органом не дотримано зазначених положень закону, а також вимог ст.266 КУпАП.

Зокрема, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

3) Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містить посилання на те, що останній 14.01.2026 року, об 11.00год., на 1056км автодороги М-30 керував транспортним засобом КАМАЗ 45143 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння ( 0.28 проміле), чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Разом з тим, перегляд судом відео-доказу у справі свідчить про те, що причина зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 була відсутня, або ж, про причину зупинки водій ОСОБА_1 щонайменше не був проінформований працівниками поліції під час зупинки керованого ним авто, оскільки відеофіксація адміністративного правопорушення та складання відповідних документів починається та відбувається, як це випливає з вказаного відео-доказу, в той час, коли водій ОСОБА_1 на своїй полосі руху, без порушень швидкісного режиму, рядності, правил обгону, проїзду перехрестя, тощо, прямує серед інших автомобілів проїжджою частиною м.Павлограда та був вибірково зупинений особою із жезлом у військовому однострої.

Відсутність законних підстав зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 суперечить вищезазначеним вимогам, закріпленим у ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а, відтак, є незаконною.

Крім того, у відповідності до положень п.6 Розділу ІІ «ІНСТРУКЦІЇ

про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби), та відповідно до інструкції з їх експлуатації.

В свою чергу, Інструкція з експлуатації Драгер вимагає автоматичний само тест, а також індикацію 0.00 або «Ready» перед забором повітря.

Разом з тим, перегляд наданого поліцейським відео доказу фіксації обставин правопорушення відносно водія ОСОБА_2 свідчить про те, що вказані само-тест, або індикацію газоаналізатор Драгер під час його застосування відносно даного водія не пройшов, вказана процедура не була зафіксована ані під час відео фіксації обставин події, ані за участі двох свідків.

Також, згідно з п.7 Розділом ІІ тієї ж Інструкції визначено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням одноразового мундштука, який після проведення огляду підлягає знищенню.

Дослідження цього питання під час розгляду справи судом вказує на те, що заперечення з даного приводу, висловлені водієм ОСОБА_1 , заслуговують на увагу, оскільки відео-фіксацією обставин правопорушення не підтверджено застосування під час огляду водія на стан алкогольного сп`яніння одноразового мундштука.

Перегляд наданого суду відео-доказу з вказаних питань підтверджує позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про те, що зупинка керованого ним автомобіля відбулася в порушення Закону України «Про Національну поліцію», а огляд на стан сп`яніння та фіксація вказаної процедури – із порушенням вимог зазначених вище законів та підзаконних актів.

Частиною 5 ст.266 КУпАП закріплено, що огляд особи, в тому числі й на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, яке має ознаки злочину», залежно від ступеню її суспільної небезпеки (Рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччин», «Девеєр проти Бельгії»).

Отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Обов язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність водія ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.

На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути провадженням закрита, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 10 днів.

СУДДЯ: ЩЕРБИНА О.О.