Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №183/321/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/321/26

№ 1-кп/183/39/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Самарівського міськрайонного суду у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12026049080000003 від 05 січня 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності (а.с.9-10).

Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти такого розгляду, про що надав відповідну заяву (а.с.11).

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 03 січня 2026 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , прийшов до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_5 , щоб забрати грошові кошти в сумі 100,00 гривень, які йому був винен ОСОБА_5 . Перебуваючи на подвір`ї вказаного домоволодіння, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, через те, що останній не мав можливості повернути борг. В ході сварки у ОСОБА_3 раптово виник прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій умисел, діючи умисно, перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, ОСОБА_3 , знаходячись у безпосередній близькості від ОСОБА_5 , наніс останньому один удар кулаком своєї правої руки в область лівого ока, після чого вони у двох вийшли на вулицю. В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 збив з ніг ОСОБА_5 та, сівши на нього зверху, наніс ще не менше шести ударів кулаком своєї правої руки в область правої щоки та правого ока ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_5 почав підводитися з землі, та ОСОБА_3 своєю правою ногою наніс ще не менше трьох ударів в область носа ОСОБА_5 .

Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді забійних ран в правій надбрівній області, синців навколо обох очей, на спинці носа, правій шоці, садна на спинці носа зліва у середній третині, які відносяться до легкого ступеню тяжкості.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному легкому тілесному ушкодженні при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Щире каяттяОСОБА_3 визнається обставиною, що пом`якшує його покарання.

Обставин, що обтяжують покаранняОСОБА_3 , судом не встановлено.

Разом з тим суд враховує, щоОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів не перебуває.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення покарання у вигляді штрафу чи виправних робіт, оскільки ОСОБА_3 офіційно не працює, а вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді громадських робіт буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 100,369,370,373,374,381,382 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 150 (сто п`ятдесят) годин громадських робіт.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1