Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №183/467/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №183/467/26

Суддя: Олійник А. В.

Справа № 183/467/26

№ 1-кп/183/77/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026049080000006 від 22.01.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, маючої середньо освіту, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України,

в с т а н о в и в:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026049080000006 від 22.01.2026 відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.

Встановлено, що 21 січня 2026 року, приблизно о 17 годині 30 хвилини, ОСОБА_3 знаходилася в спальній кімнаті квартири АДРЕСА_3 , за місцем мешкання раніше знайомої ОСОБА_4 , де вони разом розпивали спиртні напої та на полиці письмового столу розташованого у вказаній кімнаті ОСОБА_3 побачила паспорт громадянина України у вигляді книжечки з серійним номером НОМЕР_1 .

В цей час та місці у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння паспортом громадянина України з метою в подальшому використати його у власних цілях.

Реалізуючи свій прямий умисел, 21 січня 2026 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_5 перебуваючи в спальній кімнаті квартири АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи в особистих інтересах, скориставшись тим, що ОСОБА_4 вийшла з кімнати, та її дії є непомітними для ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що паспорт є документом, який посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а тому має силу офіційного документа, взяла з полиці паспорт громадянина України у вигляді книжечки з серійним номером НОМЕР_1 , виданий 08.07.2013 Новомосковським РВ РУ ДМС України в Дніпропетровській області на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поклала його до кишені своєї куртки.

Продовжуючи реалізацію свого умислу ОСОБА_5 , приблизно о 18 годині 00 хвилин, утримуючи при собі паспорт ОСОБА_4 покинула місце мешкання останньої, тим самим незаконно заволоділа паспортом громадянки України.

В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_6 , у якій він зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згідний із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку; заяву обвинуваченої, в якому вона зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, згідна із встановленими під час дізнання обставинами, згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку; відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд установив, що обвинувачена ОСОБА_3 інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку.

Суд дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфікує за ч. 3 ст. 357 КК України, тобто, незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає - щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує те, що остання вину визнала повністю, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується негативно, офіційно не працевлаштована.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що обвинуваченій слід призначити покарання у межах санкції ч. 3 ст. 357 КК України, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченої не пред`являвся.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченій не обирався.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 357 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України до пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_3 строком на 1 (один) рік такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня взяття засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.

Речовий доказ по кримінальному провадженню:

-паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 08.07.2013 Новомосковським РВ ДУ ДМС України в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - вважати повернутим за належністю ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua