Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №204/12448/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12448/25

Провадження № 2/204/1185/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Волноваської районної ради, третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федорова Ксенія Іванівна, про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2025 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до Волноваської районної ради, третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федорова Ксенія Іванівна, в якій просили визнати за кожним з них право власності в порядку спадкування на частину квартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є рідною матір`ю позивачів. Після смерті матері ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 45 кв.м., яка належала ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі–продажу квартири, укладеного 08 травня 1992 року між Домоуправлінням Волноваської міськради та ОСОБА_3 . З відкриттям спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері ОСОБА_3 , спадкодавця, її діти – син ОСОБА_1 та дочка – ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги у праві на спадкування за законом. На день смерті, крім ОСОБА_3 , яка була зареєстрована та проживала у квартири АДРЕСА_1 , у її квартирі був зареєстрований син – ОСОБА_1 та постійно там проживав разом з мамою за вищезазначеною адресою, в тому числі, і на час відкриття спадщини. ОСОБА_1 , син спадкодавця ОСОБА_3 , в силу частини 3 статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, адже постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявив про відмову від неї. У липні 2025 року ОСОБА_1 , як такий, що прийняв спадщину, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федорової Ксенії Іванівни із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину на частки квартири АДРЕСА_1 . Також за згодою ОСОБА_1 , у липні 2025 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федорової Ксенії Іванівни із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину на частки вищевказаної квартири звернулася його сестра – ОСОБА_2 , як така, що пропустила строк для прийняття спадщини. Однак, своїми постановами № 32/02-14, 33/02-14 від 09 липня 2025 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федорова К.І., відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з неможливістю отримати інформацію про зареєстроване право власності на нерухоме майно. Іншим способом, ніж в судовому порядку, встановити право власності в порядку спадкування за законом неможливо. У зв`язку з викладеним позивачі вимушені звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивачів – ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивачів, позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити (а.с. 69-72).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали цивільної справи, ознайомившись із заявами сторін, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08 травня 1992 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Волноваської держнотконтори Гузенко Іваном Сергійовичем, зареєстровано в реєстрі за № 1260, ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 32). На вказаному правовстановлюючому документі міститься реєстраційний напис про те, що 10 червня 1992 року право приватної власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру в будинку АДРЕСА_3 зареєстровано Волноваським бюро технічної інвентаризації за номером 6518 кн. 29. (зв. бік а.с. 32).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим повторно 08 травня 2024 року Волноваським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) , актовий запис № 1716 (а.с.57).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як зазначено ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина 1 статті 1296 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У частині 1 статті 1261 ЦК України закріплено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – « ОСОБА_5 », яке змінено на « ОСОБА_6 » у зв`язку з укладенням 15 грудня 1990 року шлюбу з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 15.12.1990 року, актовий запис № 228 (а.с. 63)), є дітьми померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 27 березня 1984 року виконкомом Донської селищної ради Волноваського району Донецької області, актовий запис № 25 (а.с. 28-29); свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 06 серпня 1971 року Кіровським рай бюро ЗАГС м. Донецька, актовий запис № 1095 (а.с. 23) відповідно.

За таких обставин суд вважає встановленим той факт, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги спадкування, оскільки померлий спадкодавець доводився позивачам матір`ю.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

23 травня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федорової К.І. із заявою про прийняття спадщини, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим просила видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 54).

На підставі вищевказаної заяви приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоровою К.І. було заведено спадкову справу № 2/2024 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 51-102).

Однак, постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федорової К.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 травня 2024 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв`язку з пропуском спадкоємицею встановленого законодавством строку для прийняття спадщини (а.с.69).

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

При цьому, у частині 3 статті 1268 ЦК України закріплено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

09 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федорової К.І. з заявою № 4, в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщину він прийняв, мешкаючи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 72).

Крім того, 09 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федорової К.І. з заявою № 5, в якій зазначив, що йому відомо, що інший спадкоємець – сестра, дочка спадкодавця ОСОБА_2 пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим на підставі ст. ч. 2 ст. 1272 ЦК України підтвердив свою згоду на прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка пропустила строк для прийняття спадщини, передбачений законом (а.с. 73).

Відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Того ж дня, тобто 09 липня 2025 року, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федорової К.І. також звернулась ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, в якій зазначено, що у зв`язку з тим, що нею було пропущено встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, та керуючись ч. 2 ст. 1272 Цивільного кодексу України, просила визнати її такою, що прийняла спадщину, на підставі письмової згоди іншого спадкоємця – сина спадкодавця ОСОБА_1 , поданої нотаріусу відповідно до зазначеною статті, та видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 81).

Враховуючи наведене суд констатує, що кожен зі спадкоємців першої черги прийняв спадщину у встановленому законом порядку, що залишилася після смерті їх матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на спадкування після смерті матері на спадкову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , у рівних частках, тобто кожному по частки квартири.

Однак, постановами приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федорової К.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 32/02-14, № 338/02-14 від 09 липня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по частці квартири АДРЕСА_1 (а.с. 98-99). З вказаних постанов вбачається, що підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало те, що неможливо отримати інформацію про зареєстроване право власності на зазначене нерухоме майно.

У зв`язку з викладеним позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою захисту своїх спадкових прав, звернулись до суду з даною позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 цього ж Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент відкриття спадщини ОСОБА_3 дійсно належала квартира АДРЕСА_1 .

З заявою про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 не звертався та на підставі ст. 1268 ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину у встановленому законом порядку та набув право на спадкування спадкового майна, що залишилося після смерті його матері. Крім того, враховуючи письмову згоду ОСОБА_1 на прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка пропустила строк для прийняття спадщини, передбачений законом, позичав ОСОБА_2 також вважається такою, що прийняла спадщину у встановленому законом порядку та набула право на спадкування спадкового майна, що залишилося після смерті її матері.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , але у встановленому законом порядку не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вищезазначене нерухоме майно, суд приходить до переконання, що право позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спадкування спірної квартири підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом, захистити своє порушене право не можуть, то суд вважає за можливе визнати за кожним з них право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , а отже позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Волноваської районної ради, третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федорова Ксенія Іванівна, про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез