Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №211/651/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер 211/651/26 Номер провадження 1-кп/211/905/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046720000011 від 15 січня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2026 року приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_3 знаходився за місцем свого поживання за адресою: АДРЕСА_1 , де розпивав алкогольні напої зі своїми знайомими: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Під час розпиття алкогольних напоїв на кухні квартири, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_3 почав виганяти останнього з квартири викристовуючи ненормативну лексику.

Одразу після цього приблизно о 20 год. 25 хв. 14.01.2026 року ОСОБА_3 , знаходячись за вищевказаною адресою, реалізуючи свій раптово виниклий протиправний намір, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , і бажаючи їх настання, схопив зі столу кухонний металевий ніж із різнокольоровою пластиковою ручкою, із лезом довжиною приблизно 10 см, та підійшовши до ОСОБА_6 , який сидів на стільці біля виходу з кухні, на відстань витягнутої руки навпроти нього, наніс один тичковий удар вищеописаним кухонним ножем, тримаючи його правою рукою, в область правого колінного суглоба ОСОБА_6 , після чого виконавши всі дії, які ОСОБА_3 вважав за необхідними для доведення правопорушення до кінця, припинив їх.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення удару який спричинив тілесні ушкодження.

Згідно із ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

До обвинувального акту при його направленні до суду, додано заяву ОСОБА_3 , складену у присутності захисника ОСОБА_7 , про беззаперечне визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Також до обвинувального акту додана заява потерпілого ОСОБА_6 про надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, у якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий у порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування розгляду за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення удару який спричинив тілесні ушкодження.

Судом досліджені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, неодружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, за місцем проживання характеризується задовільно, за медичною допомогою до лікаря психіатра та лікаря нарколога не звертався, на обліку не перебуває.

Обставиною, що у відповідності до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставини, що у відповідності до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, фактичні обставини та їх наслідки, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судових витрат і речових доказів по справі немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 301, 302, 368-374, 381, 382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1