Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №199/17454/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/17454/25

(3/199/240/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

30.01.2026 року місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Машкіна Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522040 від 24.11.2025 року ОСОБА_1 24.11.2025 року о 09:10 год. в м.Білозерське, траса Т 0515 км, керував транспортним засобом Опель Омега, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від продуття газоаналізатора алкотест Драгер 6810 на місці зупинки та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водію.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Конюшко Д.Б. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого посилався на такі обставини:

-матеріали справи не містять жодного доказу керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його зупинку поліцейськими. З відеозапису, наявного у матеріалах справи, вбачається, що автомобіль стоїть припаркований на узбіччі дороги, а ОСОБА_1 в цей час перебував на вулиці;

-огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений не уповноваженою особою, а саме: працівником поліцій. В той же час, відповідно до ч.2 ст. 266-1 КУпАП такий огляд відносно військовослужбовців здійснюється органами військової служби правопорядку чи командиром відповідної військової частини. За таких обставин, вимога поліцейського до військовослужбовця ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння була протиправною;

-не дотримано встановлений законом порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки не було зафіксовано його відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, одночасно поліцейський повідомив про необхідність проїхати в лікарню в м.Краматорську та право відмовитися від проходження медичного огляду. За таких умов, будучи юридично необізнаним, ОСОБА_1 обрав найбільш сприятливий варіант поведінки, запропонованої поліцейським – відмовитися від проходження огляду. Однак, умислу на вчинення адміністративного правопорушення він не мав.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Частиною другою ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП для встановлення в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення має бути доведено, зокрема факт керування ним транспортним засобом, факт відмови від проходження згідно із встановленим порядком огляду на стан сп`яніння, передбаченим ст. 266 КУпАП.

Порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння закріплений в ст. 266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 року № 1452/735 МВС України, МОЗ України.

Так, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

В судовому засіданні були досліджені такі наявні в матеріалах справи докази:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522040 від 24.11.2025 року, зміст якого викладено вище;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження вказаного огляду;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- екзаменаційна картка водія, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 06.11.2018;

- відеозапис з бодікамери поліцейського.

Дослідженням вказаного відеозапису встановлено, що відео зйомка розпочинається о 09:09 год., коли автомобіль Опель Омега, державний номерний знак НОМЕР_2 , стоїть припаркований. О 09:10 год. поліцейський наблизився до автомобіля, протягом цієї хвилини він не рухався. ОСОБА_1 , який стояв поруч, на питання поліцейського повідомив, що це його автомобіль. В ході спілкування поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння та на відмітці часу 09:13 пропонує продути газоаналізатор Драгер. У відповідь ОСОБА_1 запитує: «Які є варіанти?», на що поліцейський повідомляє, що в разі відмови можливо проїхати для огляду в лікарню до м.Краматорська, а також водій має право відмовитися від огляду. ОСОБА_1 каже, що він відмовляється, від якого огляду не уточнює. Після чого, поліцейський повідомляє про складання протоколу про адміністративне правопорушення. Далі фіксується оформлення адміністративного матеріалу.

В той же час, згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.

Дослідженням відеозапису підтверджуються доводи сторони захисту, що поліцейський не отримав відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, перш ніж пропонувати йому проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я. При цьому, поліцейський повідомив водієві спотворене тлумачення вимог закону про право відмовитися проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Україна, давши згоду на обов`язковість міжнародного договору, зобов`язується діяти таким чином, щоб не позбавити його мети та не зробити його неможливим для виконання. Тому і ратифікована Конвенція і практика ЄСПЛ відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» для України є джерелами права і обов`язковими до застосування.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, ReportsofJudgmentsandDecisions 1998-VI;

У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).

Даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд вважає, що дії поліцейського не відповідають встановленому законом порядку виявлення у водіїв стану алкогольного сп`яніння, яким не передбачено роз`яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності прав, що суперечать чинному законодавству, пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, не отримавши відмову від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів або незгоду з результатами такого огляду.

З огляду на такі обставини є очевидним, що без провокації поліцейського та схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння правопорушення не було б вчинено.

Також, суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо відсутності доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в дату та час, зазначені в протоколі. На відеозаписі припаркований автомобіль фіксується з відмітки часу 09:09, а згідно з протоколом ОСОБА_1 керував ним о 09:10 год.

Щодо доводів сторони захисту про проведення огляду ОСОБА_2 не уповноваженою особою, суд вважає їх неспроможними, оскільки ст. 266 КУпАП передбачено проведення огляду водія на стан сп`яніння саме поліцейськими або в закладі охорони здоров`я.

Таким чином, встановлені на підставі досліджених судом доказів фактичні обставини справи свідчать про недоведеність в судовому засіданні факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження згідно із встановленим порядком огляду на стан сп`яніння, а відповідно і складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В Постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) Верховний Суд висловив правову позицію, згідно якої у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.40-1, ч. 1 ст.130, п. 1 ст.284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя Н.В. Машкіна