Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №517/1311/25 — Захарівський районний суд Одеської області

Суд: Захарівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №517/1311/25

Суддя: Тростенюк В. А.

Справа № 517/1311/25

Провадження № 2-о/517/5/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, у якій просить встановити факт належності їй трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 27.08.1984 року.

Вимоги своєї заяви обґрунтовує тим, що з метою пошуку роботи ОСОБА_1 звернулась до центру зайнятості. Для визначення розміру такої допомоги, нею було подано до Пенсійного фонду України наявні документи для визначення її страхового стажу роботи. За результатами розгляду поданих документів згідно рішення № 155650006152 від 03.11.2025р., до страхового стажу було зараховано 19 років 5 місяців 19 днів. За результатами розгляду документів до страхового стажу не було зараховано трудову книжку НОМЕР_1 . Причиною не зарахування відомостей трудової книги стало відсутність посилання на документи на підставі яких було вчинено напис про зміну прізвища « ОСОБА_1 ».

Відомості про зміну її прізвища було внесено неправильно, оскільки не було дотримано послідовність зміни прізвища, а також не було зазначено посилання на документ, що підтверджує зміну прізвища. ОСОБА_1 трудова книжка у графі «Прізвище» містить прізвища: ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . Всі ці прізвища зазначено без закреслень, однак їх зазначення є невірним оскільки зміна її прізвища відбувалась в наступній черговості: дівоче прізвище « ОСОБА_1 »; після одруження прізвище « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 »; після розлучення прізвище « ОСОБА_1 » відновлено на дошлюбне « ОСОБА_1 »; після одруження прізвище « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 ». Після розлучення прізвище « ОСОБА_1 » не змінювалось.

Внести відомості про зміну прізвища на « ОСОБА_1 » не можливо оскільки відсутнє свідоцтво про одруження під час якого прізвище було змінено. Крім того, неможливо змінити послідовність написання зміни прізвища.

Згідно рішення про відмову в призначенні пенсії від 03.11.2025 р. № 155650006152, заявнику не зараховано наявний згідно трудової книжки стаж роботи та зараховано до стажу роботи лише 19 років 5 місяців, 19 днів. Однак згідно відомостей про роботу, які вказані в трудовій книжці НОМЕР_1 її трудовий стаж налічує більше 28 років. За рішенням Пенсійного фонду України її страховий стаж не зараховано повністю, чим обмежено заявника права щодо визначення страхового стажу та в подальшому відсутні підстави для призначення пенсії за віком.

Оскільки внести зміни до трудової книжки не має можливості, заявник змушена звертатись до суду з метою встановлення факту належності їй трудової книжки.

Ухвалою суду від 23.12.2025 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі № 517/12111/25, призначено до підготовчого судового засідання (а.с. 25).

Заявник у судове засідання не з`явилася, надала до суду письмову заяву, в якій вимогу про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підтримала і просила її задовольнити, справу просить розглянути за її відсутності (а.с. 30).

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги заяви визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с. 28).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За результатами розгляду наданих заявником доказів судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 04.07.1967 р. Фрунзівським районним бюро ЗАГС Одеської області, заявник документована як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

За паспортом громадянина України НОМЕР_3 , виданого 08.05.2007 року Фрунзівським РВ УМВС України в Одеській області, заявник документована як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-8).

У відповідності до дубліката картки фізичної особи - платника податків виданої 27.01.2011р. Роздільнянською МДПІ, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_4 (а.с. 8).

Індивідуальними відомостями у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування який містить індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою Форми ОК-5 сформованої 10.11.2025 р. (а.с. 17-19).

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , яка заповнена 27 серпня 1984 року, у графі «Прізвище» зазначено « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10-13).

Прізвище « ОСОБА_1 », що вказано на титульній сторінці трудової книжкиНОМЕР_1 підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009834707 від 12.12.2011 р., згідно актового запису про шлюб № 2 від 15.02.1986 р. відомості про дружину: прізвище до реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 », прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 ». Даний шлюб було розірвано 10.11.1994 р. актовий запис № 32 (а.с. 20).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 від 08.12.2011р. після розірвання шлюбу 10.11.1994 р. прізвище заявника « ОСОБА_1 » було змінено на дошлюбне « ОСОБА_1 » (а.с. 22). Таким чином з 10.11.1994 року по 01.06.1999 рік заявник мала прізвище « ОСОБА_1 », яке не було внесено до трудової книжки взагалі.

В подальшому 01.06.1999 р. - ОСОБА_1 уклала шлюб (актовий запис № 20) та після державної реєстрації шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_1 », який був розірвано 06.02.2002 р. про що було складено актовий запис № 7, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00024060177 від 26.09.2019 р. (а.с. 21).

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 27.08.1984 року міститься запис за номером «18- 19» про трудову діяльність у Фрунзівській районній лікарні на посаді палатної молодшої медсестри з 16.10.2001 по 03.09.2009 р. Наявність такого стажу роботи підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування (форма ОК-5). Згідно форми ОК-5 за звітний період з жовтня 2001 р. до вересня 2009 р. з здійснювались виплати страхових внесків за працівника, який станом на 10.11.2025р. значиться в Реєстрі як ОСОБА_1 , та має РНОКПП: НОМЕР_6 (а.с. 10-13, 17-19).

Згідно рішення про відмову в призначенні пенсії від 03.11.2025 р. № 155650006152, заявнику не зараховано наявний згідно трудової книжки стаж роботи та зараховано до стажу роботи лише 19 років 5 місяців 19 днів (а.с. 14-16).

Слід зазначити, що згідно відомостей про роботу, які вказані в трудовій книжці НОМЕР_1 її трудовий стаж налічує більше 28 років.

Отже за рішенням Пенсійного фонду України ОСОБА_1 страховий стаж не зараховано повністю, чим обмежено заявника права щодо визначення страхового стажу.

Встановлення факту належності трудової книжки має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права на пенсійне забезпечення.

Оцінюючи встановлені обставини та правовідносини, що виникли між учасниками справи, суд находить заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для у охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Так, згідно з частиною другою статті 315 ЩІК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації, відомості про стягнення до неї не заносяться.

У відповідності до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів нормативно-правової бази законодавства України, яке регулює порядок нарахування пенсії, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

У разі сумніву в належності трудової книжки особі внаслідок помилки, коли прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, ураховуючи положення пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» факт належності цього документа відповідній особі може бути встановлено лише у судовому порядку. Внесення виправлень на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом від 29.07.93 № 58, у таких випадках не передбачено.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

З огляду на приписи пункту 2.11, 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що відомості про зміну прізвища ОСОБА_1 було внесено неправильно, оскільки не було дотримано послідовність зміни прізвища, а також не було зазначено посилання на документ, що підтверджує зміну прізвища. Трудова книжка ОСОБА_1 у графі «Прізвище» містить прізвища: ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . Всі ці прізвища зазначено без закреслень, однак їх зазначення є невірним оскільки зміна її прізвища відбувалась в наступній черговості: дівоче прізвище « ОСОБА_1 »; після одруження прізвище « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 »; після розлучення прізвище « ОСОБА_1 » відновлено на дошлюбне « ОСОБА_1 »; після одруження прізвище « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 ». Після розлучення прізвище « ОСОБА_1 » не змінювалось.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав заявник у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення заявника її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією паспорта.

Належність трудової книжки заявника підтверджено зокрема, рішенням про відмову у призначенні пенсії.

Досліджені судом письмові докази не дають підстав для розумного сумніву у належності заявнику спірної трудової книжки, а також з огляду на наведене, судом може бути встановлено факт перебування у трудових відносинах, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Зібрані у справі докази письмові документи та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту перебування у трудових відносинах, оскільки встановлення цих фактів необхідне заявнику для оформлення і призначення пенсії та остання позбавлена можливості підтвердити вказане в інший спосіб.

Встановлення даних фактів не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, а факт перебування заявника у трудових відносинах є необхідним для нарахування їй трудового стажу; вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними і підтвердженими доказами, та такими, що спрямовані на створення умов для конституційного права заявника на соціальний захист, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 234, 235, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 27 серпня 1984 року.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua