Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №946/10531/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/10531/25

Провадження № 1-кп/946/268/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

02 лютого 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162150001204, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Петрівка Іванівського району Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, працюючої за наймем, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК),

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачена ОСОБА_3 ,

інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 327 КПК, неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.03.09.2025 в обідній час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись в службовому приміщенні під назвою «Сестринська», що розташоване на першому поверсі в КНП Ізмаїльської районної ради «Центральна районна лікарня» за адресою: вул. Білгород-Дністровська, 31, м. Ізмаїл Одеської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрала з гаманця, який знаходився у коричневій жіночій сумці грошові кошти у сумі 8 000 грн та жіночу футболку білого кольору з принтом «Двох риб», яка знаходилась на вішалці, вартістю 282,50 грн, після чого з викраденим майном залишила місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 8 282,50 грн.

2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Частина статті КК, що передбачає відповідальність за злочин, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена

3.Кримінальний кодекс України

«Стаття 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) –

…

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, –

карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд, за їх згодою, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються її особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

5.Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала себе винною в обсязі пред`явленого їй обвинувачення. Вона детально розповіла про обставини кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік, вартість майна та суму коштів, якими вона заволоділа, та пояснила, що у вересні 2025 року вона працювала в лікарні в м. Ізмаїлі молодшою медсестрею. Коли зайшла в «Сестринську», то побачила сумку, з якої вона викрала 8 000 грн, а також футболку, після чого залишила місце події. В той же день частину коштів вона витратила на власні потреби, зокрема на придбання електронних цигарок, частину віддала матері, а частина залишилась у неї, яку видала поліцейським в той же день. Видала також і викрадену футболку. Потерпілій до теперішнього часу вона шкоду не відшкодувала, оскільки не знала, що треба відшкодовувати.

6.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені нею кримінального правопорушення, та з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 злочину, тобто станом на 03.09.2025, відповідно до Указу Президента України №478/2025 від 14.07.2025, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 4524-IX від 15.07.2025, кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

7.Хоча в обвинувальному акті і зазначене щире каяття як обставина, що відповідно до ст. 66 КК пом`якшує покарання ОСОБА_3 , але суд не вбачає таких, оскільки обвинувачена, повністю визнавши свою винуватість у вчиненому злочині, щиро не покаялася в ньому, не засудила свою поведінку, не виказала щирого жалю, не вжила жодних заходів повернути обставини у первісний стан та усунути заподіяну шкоду.

8.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченої.

Мотиви призначення покарання

9.При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65 – 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

10.Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисний тяжкий злочин проти власності.

11.З медичних довідок вбачається, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

12.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

13.Отже, з урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , даних досудової доповіді, середніх ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують її покарання, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливе з призначенням їй покарання у виді позбавлення волі в нижніх межах санкції ч. 4 ст. 185 КК та зі звільненням її на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, оскільки, на думку суду, призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

14.Також, враховуючи те, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою з корисливих мотивів, з метою задоволення власних потреб, а також того, що під час судового розгляду обвинувачена щиро не покаялася у вчиненому злочині, не вжила заходів відшкодувати шкоду, пославшись на те, що вона не знала про таку необхідність, що свідчить про низький рівень моральних засад обвинуваченої, суд вважає, що виправленню ОСОБА_3 сприятиме додатково покладені обов`язки, передбачені п.п. 2, 4 ч. 3 ст.76 КК, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

15.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувалася та під вартою не трималася.

16.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-25/21951-ТВ від 11.09.2025 в сумі 1 337,10 грн.

17.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

Керуючись ст.ст. 369 – 371, 373 – 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд –

ухвалив:

1. ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

2.У відповідності до ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в два роки не вчинить систематично (три та більше) правопорушень, що потягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки.

3.У силу ст. 76 КК покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК, а саме:

– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

– не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

– виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

4.Згідно ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 02 лютого 2026 року.

5.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2025 арешт, та:

–купюри номіналом по 500 гривень: ЄП 1852607, ЕА 2061731, ЄС 3035390, ЄП 8922349, купюри номіналом по 1 000 гривень: ВУ 2805422, ГН 5338131, які упаковано до паперового конверту НПУ CRI 1195834; футболку білого кольору з принтом двох риб синього кольору з біркою «L 100% cotton», поліетиленовий пакет червоного кольору із зображенням Санта Клауса та написом «Sarlatari fericite la multi anil», що упаковано до сейф пакету НПУ RIC 2011978, – повернути потерпілій ОСОБА_5 ;

–електронну сигарету помаранчевого кольору «Elfbar Raya D3 double mango», електронну сигарету синього кольору «Elfbar GH 23000 blueberry pear», що упаковано до сейф пакету НПУ RIC 2011978, – конфіскувати.

6.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 1 337,10 грн (одна тисяча триста тридцять сім гривень 10 копійок).

7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

9.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

10.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченій та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

11.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1