Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №444/2265/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2265/25

Провадження № 2-а/444/2/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

22 січня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жовква Львівської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

встановив:

ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 13 червня 2025 року постановою серія ЕНА № 4969371 в справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Так, 13 червня 2025 року його зупинили працівники поліції, інспектором відділу поліції № 2 (м.Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Пушкарем Михайлом Володимировичем було складено згадану вище постанову. Зупинку пояснили тим, що вони бачили, що він кермував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, і коли він побачив працівників поліції почав пристібати ремінь безпеки, тому виляв кермом по всій дорозі. На таке твердження працівників поліції він пояснив, що він був пристебнутий ременем безпеки і об`їжджав скло, яке було розсипане на дорозі. Також просив працівників поліції надати йому відеодоказ того, що він був без ременя безпеки. Однак, працівники поліції пояснили йому, що відео є нечітким і його проглянути неможливо.

Позивач вважає, що дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою.

Під час винесення постанови відповідач взагалі не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Жодних порушень ПДР він не вчинив. В даному випадку ніяких доказів його вини немає, а отже немає й суб`єктивної сторони і відповідно складу правопорушення.

Позивач просить скасувати постанову серія ЕНА № 4969371 від 13.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 04.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

30.09.2025 року представник позивача подала до суду письмове клопотання, в якому просить замінити відповідача у даній справі на Головне управління національної поліції у Львівській області (м.Львів, вул.Генерала Григоренка, 3, Львівської області, ЄДРПОУ: 40108833).

Ухвалою суду від 30.09.2025 року замінено первісного відповідача Львівське районне управління поліції №1 ГУНП у Львівській області належним відповідачем у справі на Головне управління Національної поліції у Львівській області.

23.09.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4969371 від 13.06.2025 року водій (позивач) здійснював рух на транспортному засобі, який обладнаний пасивними ремнями безпеки та був непристебнутий пасивним ременем безпеки чим порушив п.п. 2.3 «В» ПДР України. Також, відповідно до відеозаписів з нагрудної боді-камери працівника поліції №1082, позивач з вчиненням кваліфікованого йому правопорушення був згідний, та просив не притягувати його до адміністративної відповідальності, оскільки в нього тимчасове посвідчення водія, та вже є одне порушення ПДР України.

У відзиві також зазначено, що підстав вважати оскаржену постанову незаконною немає. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити та здійснювати розгляд справи без участі представника ГУНП у Львівській області.

Представник позивача Панюра Н.Ф. 22.01.2026 року подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності та за відсутності позивача ОСОБА_1 .. В заяві зазначила, що позовні вимоги позовні вимоги підтримує повністю.

В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов наступного висновку.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що 13 червня 2025 року інспектором Відділу поліції № 2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській лейтенантом поліції Пушкар М.В. винесено постанову серії ЕНА № 4969371, в якій зазначено, що ОСОБА_1 13.06.2025 о 17:36:20 м. Жовква вул. Вокзальна, 72, керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. За вчинення цього адміністративного правопорушення накладено стягнення на ОСОБА_2 у виді штрафу в сумі 510 грн. (арк. спр. 4).

Згідно з п. 2.3.в. ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень КУпАП, правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивач ОСОБА_1 обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив факт порушення ним ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

На долученому відповідачем та оглянутому судом відеозаписі зафіксовано факт зупинки працівником поліції транспортного засобу Skoda Octavia під керуванням ОСОБА_1 , а також зафіксовано, що водій ОСОБА_1 вийшовши з автомобіля, просив працівників поліції не складати відносно нього постанову, оскільки в нього наявне посвідчення водія, яке є тимчасовим, а вже одне адміністративне правопорушення в нього було.

Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи, відповідачем було всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини справи, досліджені та оцінені наявні в матеріалах справи докази та винесено оскаржену постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Позивачем не наведено жодних доводів на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд дійшов висновку, що постанову серії ЕНА № 4969371 від 13.06.2025 року належить залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 72, 77, 90, 241-246, 271, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4969371 від 13.06.2025 року, яка складена інспектором Відділу поліції № 2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській Пушкар М.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, - залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: 79007 м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, Львівської області, ЄДРПОУ 40108833.

Повне рішення суду складено 27.01.2026 року.

Суддя М. М. Олещук