Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №298/1765/23 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1765/23

Номер провадження 1-кп/298/139/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

номер кримінального провадження №42023072030000070 від 12 травня 2023 року,

про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Домашин Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, з базовою середньою освітою, непрацюючого, не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.

Так, ОСОБА_4 розробив злочинну схему, відповідно до якої він підводить до встановленого місця неподалік державного кордону України з Словацькою Республікою особу або осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон та за обумовлено грошову винагороду надає поради та вказівки, зокрема, вказує точний напрямок руху через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, після чого особи призовного віку передають йому грошову винагороду.

На виконання вказаної схеми, ОСОБА_4 , діючи умисно 09.06.2023 близько 15:00 год. за попередньою домовленістю прибув за адресою: Закарпатська область Ужгородський район с.Оноківці по вулиці Головній, 41, в АВС «Зіна», де зустрівся з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв під контролем правоохоронних органів, повідомив останньому, що організує його незаконне переправлення через державний кордон України поза межами пунктів пропуску до Словацької Республіки. За вказані дії ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_8 про надання грошової винагороди у розмірі 3000 доларів США. Після чого, домовились про зустріч в с.Сіль Ужгородського району, куди ОСОБА_8 з м. Ужгород привезе таксист.

У подальшому, 20.06.2023 близько 16:00 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, залучившись допомогою таксиста, надав вказівку ОСОБА_8 сісти на заднє сидіння до автомобіля служби таксі марки «Тоуоta», моделі «Аvensis», д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, який прибув за останнім до м.Ужгород, по вул.Фединця, біля буд.№25, після чого, на вказаному транспортному засобі під керуванням невстановленої органом досудового розслідування особи по території Ужгородського району ОСОБА_8 доставлено до заздалегідь обумовленого місця, а саме: за адресою Закарпатська область Ужгородський район, за с. Сіль, біля повороту на с.Домашин, де ОСОБА_4 зустрів ОСОБА_8 та надав вказівку останньому швидко рухатись за ним до лісового масиву. Після цього, рухаючись близько 30 хвилин по лісовій місцевості в напрямку державного кордону України, на околицях села Домашин, ОСОБА_4 висунув вимогу надати обумовлену грошову винагороду, а саме: 3000 доларів США ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, за організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Після чого, ОСОБА_8 близько 17:37 год. надав заздалегідь ідентифіковані імітаційні грошові кошти у розмірі 3300 доларів США ОСОБА_4 , який вказані грошові кошти одразу перерахував та 300 доларів США повернув ОСОБА_8 , сказавши, що там більше, ніж було попередньо між ними обумовлено, де в подальшому надав вказівку останньому прямувати за ним до державного кордону України з Словацькою Республікою. Надалі, проходячи лісовою місцевістю близько чотирьох годин та дійшовши на відстань 100 метрів в напрямку до 43-го прикордонного знаку державного кордону України з Словацькою Республікою, координати згідно «Гугл Мапс» 49.00156, 22.540922 ОСОБА_4 показав напрямок перетину кордону та залишив ОСОБА_8 на вказаному місці, де останній був виявлений військовослужбовцями ДПСУ, а сам в свою чергу направився в сторону свого місця проживання в АДРЕСА_2.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України.

В ході судового розгляду провадження обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що вину не визнає, у подальшому відмовився від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_4 повідомив про визнання ним вини, вказав на вчинення злочину під збігом сімейних обставин, посилаючись на необхідність утримання матері похилого віку та двох неповнолітніх дітей. Запевнив про щире каяття, оскільки зрозумів, що чинив неправильно і що це все була "підстава", просив суворо не карати, ствердив, що більше не вчинятиме протиправних дій, просив перерахувати внесену за нього заставу на користь ЗСУ.

Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судових дебатах вказали на можливість застосування щодо ОСОБА_4 ст.75 КК України, враховуючи його щире каяття, а також перебування на його утриманні матері похилого віку, яка постійно хворіє, та двох неповнолітніх дітей, а також волевиявлення обвинуваченого перерахувати суму внесеної за нього застави на користь ЗСУ.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення, визначеним частинами 2 та 4 статті 17 КПК України, за змістом яких ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Отже обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до змісту статті 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

В контексті принципу доведення вини поза розумним сумнівом суд акцентує увагу на тому, що показання свідків, письмові докази, не можуть оцінюватись відокремлено один від одного. Навіть якщо один із доказів не повною мірою підтверджує вину особи у вчиненні злочину, аналіз цього доказу у взаємозв`язку із іншими доказами може свідчити про доведеність такої вини.

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів, за обставин та в обсязі, встановленому в судовому засіданні та наведеному в мотивувальній частині вироку, вказане підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні узгоджених між собою, стосовних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які оцінені судом у відповідності до вимог ст.94 КПК України.

Суд на обґрунтування доведеності вини обвинуваченого проаналізував показання свідка ОСОБА_8 , протоколи слідчих (розшукових) дій та інші письмові докази, які були безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що з 2020 року проживає в м.Ірпінь, з початком війни в місті працевлаштуватися було важко і свідку друзі порадили телеграм канали, де є люди, які можуть його нелегально перевезти через державний кордон, на той час свідку було 20 років, тому він не мав права виїзду за кордон. Показав, що ОСОБА_9 знайшов у телеграм каналі, зателефонував йому, той запитав, з якою метою свідок їде за кордон, останній відповів, що для кращого життя за кордоном. В ході розмови вони домовилися, що свідок приїде до ОСОБА_4 і все обговорять. У червні 2023 року свідок приїхав до ОСОБА_4 в м.Ужгород, той наказав приїхати в с.Оноківці до магазину «Зіна», свідок під`їхав до магазину, його зустрів чоловік 50 років, сивий, запропонував випити каву, потім запропонував пройтися, під час чого вони познайомилися ближче, ОСОБА_4 почав розказувати свідку, щоб той не переживав, все буде добре, він його переведе через кордон, також наказав видалити його номер і переписки, купити новий телефон, другу сім-картку, так як він пояснив знаходиться на "прослушці". ОСОБА_4 сказав, що сума послуг за здійснення перетину свідка через кордон становитиме 3000 доларів США, також сказав, що треба зібрати свої речі в сумку. Також домовились, що ОСОБА_4 напише свідку з іншого номера телефону. ОСОБА_4 у подальшому дійсно подзвонив свідку, вони зустрілися в м.Ужгород, той наказав свідку заселитися в готелі «Аліна», а ввечері подзвонить свідку і розкаже як все буде відбуватися далі. Так і було, ОСОБА_4 ввечері зателефонував свідку і повідомив, що завтра буде перехід через кордон, за свідком приїде таксист - друг ОСОБА_4 . Зранку ОСОБА_4 близько 8 год. набрав свідка і сказав, що в нього похорон на 12 год, тому не зможе це зробити, все буде після обіду на 15 год. Після похорон ОСОБА_4 подзвонив свідку, дав номер таксиста, який має сконтактувати з ним, наказав збирати речі і сісти в таксі на заднє сидіння. Через годину подзвонив таксист, під`їхав таксист до готелю «Аліна» на темно-сірій «Тойоті», свідок поставив валізу в багажник, рюкзак взяв з собою і сам сів на заднє сидіння. Свідок питав таксиста про ОСОБА_10 , на що останній відповів, що давно його знає, це його давній знайомий. Таксист повідомив свідку, що проїжджатимуть два блокпости, і щоб він казав, що їде з метою туризму в готель. На першому блокпості їх зупинили, перевірили документи, до другому блокпості не перевіряли, пропустили. Під час поїздки свідку зателефонував ОСОБА_4 і сказав дати таксисту 100 доларів США за довіз. Коли приїхали в с.Сіль, на початку села на повороті вийшли з машини, свідок віддав водію гроші, забрав свої речі, попрощався, водій поїхав в своєму напрямку, при цьому, таксист вказав рукою на ОСОБА_10 , який сидів в кущах, свідок до нього підбіг, той наказав ховатися, бо їхала машина, сиділи в кущах, потім встали і різко побігли в сторону лісу, в траві ОСОБА_4 взяв рюкзак і мисливську рушницю. Йшли вони в сторону гори хвилин 20, потім ОСОБА_4 запропонував трохи відпочити і спитав, чи має свідок при собі гроші, свідок відповів, що так і передав ОСОБА_4 3000 імітаційних доларів і 200 своїх доларів, але точно не пам"ятає скільки було своїх, після чого ОСОБА_4 забрав собі 3000 доларів, а інші вернув свідку. Свідок питав Кузьму, чи довго буде йти, на що останній відповів, що сьогодні ввечері або завтра зранку. Питав, чи будуть його зупиняти прикордонники, на що той наказав відповідати, щоб надали статус біженця. Після того, як дійшли до кордону близько 200 метрів, посиділи і ОСОБА_4 наказав свідку, що коли той перетне кордон, то хай біжить кущами, допоки не дійде до села. Після цього, вони з ОСОБА_4 розпрощалися, а свідок, підійшовши до кордону, був затриманий прикордонниками.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що ціна 3000 доларів була обумовлена тим, що в середньому така ціна за такі послуги стільки становила. ОСОБА_4 розповідав свідку, що займається організацією перетину кордону не перший рік і вони йдуть найбезпечнішим шляхом, тому що в інших місцях засада, давав свідку вказівки бігти, розказував про маршрут руху. Місцевість ОСОБА_4 добре знав, на карти не дивився, казав, що йде не вперше цим шляхом. Передача грошових коштів ОСОБА_4 відбулася у 20 хв ходьби в лісовому масиві від с.Сіль, останній перерахував кошти, проявив радість, став більш веселим, активнішим. ОСОБА_4 не пояснював свідку, чому далі не може йти з ним, лиш зазначив, що залишилось трохи до кордону, а він не хоче попастися прикордонникам, сказав, що зв`яжеться зі свідком пізніше.

Окрім показань свідка ОСОБА_8 , які узгоджуються з іншими матеріалами справи, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за встановлених судом обставин повністю підтверджується іншими дослідженими судом доказами, зокрема:

- 12.05.2023 за матеріалами правоохоронних було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023072030000070 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄДРДР. Згідно повідомлення заступника начальника загону з ОРД - начальника ОРВ 94 прикордонного загону ОСОБА_11 від 11.05.2023 №5/1-61, що зареєстроване в Ужгородській окружній прокуратурі 11.05.2023 №5154-23, прикордонним ОРВ отримано інформацію відносно громадянина ОСОБА_12 , який за грошову винагороду спільно з іншими невстановленими особами здійснює незаконне переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон, в діях громадянина ОСОБА_12 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України;

- 17.05.2023 заступником начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП в Закарпатській області ОСОБА_13 від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято заяву про добровільну згоду на його залучення до проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні №42023072030000070 від 12.05.2023, попереджено про недопустимість розголошення даних досудового розслідування та передбачену за це відповідальність;

- постановою заступника начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП в Закарпатській області ОСОБА_13 від 17.05.2023 залучено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, попереджено про недопустиміть розголошення даних досудового розслідування, з постановою ознайомлено ОСОБА_8 під підпис;

- 19.05.2023 заступник начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП в Закарпатській області ОСОБА_13 звернувся до Закарпатського апеляційного суду з клопотаннями про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ухвалами слідчого судді Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_14 від 22.05.2023 (вих.№№02432, 02431), якими задоволено клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП в Закарпатській області ОСОБА_13 та надано дозвіл на проведення строком до 21.07.2023 негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_8 , візуальне спостереження за ОСОБА_8 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж - картки оператора мобільного зв`язку ПрАТ "ВФ Україна" № НОМЕР_3 та ПрАТ "Київстар" № НОМЕР_4 , якими користується ОСОБА_4 , візуальне спостереження за ОСОБА_4 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях;

- даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії аудіоконтролю та відеоконтролю особи ОСОБА_8 від 18 липня 2023 року у період о 13.29, та 15.30 09.06.2023, з 15.30 по 23.00 20.06.2023, та додатками до нього, зафіксована розмова обвинуваченого ОСОБА_4 зі свідком ОСОБА_8 під час телефонної розмови, яка відбулась 09.06.2023 о 13.29 год. В ході розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_4 домовляються про зустріч, ОСОБА_4 визначає місце зустрічі - "Зіна" в Оноківцях.

Зафіксовано о 15:10 09.06.2023 зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_8 поблизу продуктового магазину «АВС» в с.Оноківці Ужгородського району, в ході якої ОСОБА_4 дає вказівки свідку видалити всю інформацію про ОСОБА_4 та його номер з телефона, запевняє, що організує все, за ним буде вислана машина, яка забере свідка з м.Ужгород і довезе його до ОСОБА_4 , потім буде сказано про порядок дій, запевняє, що особисто доведе свідка до кордону, і це буде коштувати - "трьошка баксів". ОСОБА_4 зазначає, що зв"яжеться зі свідком з іншого номеру телефона, забороняє йому шось по телефону говорити, бо на "прослушці", наказав йому мати при собі гроші. Повідомляє свідку, що він його переправить через кордон нелегально, а той потім попросить прихисток. Повідомив, що буде переправляти свідка вдень, він все організує, дає вказівки казати свідку, якщо хтось буде питати, що той приїхав в Ужгород як турист.

Зафіксована розмова обвинуваченого ОСОБА_4 зі свідком ОСОБА_8 під час телефонної розмови, яка відбулась 20.06.2023 о 15.30 год. В ході розмови ОСОБА_4 продиктував ОСОБА_8 номер телефона чоловіка, який довезе свідка до ОСОБА_4 , той чоловік знає куди везти, надає вказівку заплатити 100 за послуги перевезення.

Зафіксована розмова обвинуваченого ОСОБА_4 зі свідком ОСОБА_8 під час телефонної розмови, яка відбулась 20.06.2023 о 15.40 год. В ході розмови ОСОБА_4 надав вказівки ОСОБА_8 сісти в авто таксі на заднє сидіння, повідомив про блок пости, і те, що свідок повинен повідомити якщо будуть питати, що іде в с.Кострино у Віссон на відпочинок.

Зафіксовано о 17:20 20.06.2023 зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_8 на околиці населеного пункту Домашин, в подальшому рух лісовою місцевістю, в ході чого ОСОБА_4 дає вказівку заборони розповідати, що ОСОБА_4 його вів і вони знайомі, дає вказівку повідомити, що свідок сам, якщо будуть давати свідку на впізнання фото, то він його не знає, бо інакше їм буде "тюрма", так як наразі воєнний стан і ОСОБА_4 з проблем не вилазить, бо людям помагає, так на життя заробляє, свідок не перший, питає, чи взяв свідок гроші, розповідає маршрут руху, розповідає, що всюди багато військових, повідомляє, що має за кордоном друзів, які допоможуть свідку оформити біженця. ОСОБА_4 отримує грошові кошти від свідка ОСОБА_8 , перераховує, зазначає, що багато.

Носій - DVD-R диск до протоколу аудіо- та відеоконтролю особи був безпосередньо досліджений судом в ході судового розгляду даного кримінального провадження, наявна на ньому інформація відображена в зазначеному протоколі. Обставини події в період о 13.29 та 15.30 09.06.2023, з 15.30 по 23.00 20.06.2023 зафіксовані на диску;

- даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих дій візуального спростереження особи ОСОБА_4 від 28 червня 2023 року та візуального спростереження особи ОСОБА_8 та додатками до них - DVD-R дисків, інформація на яких безпосередньо досліджена судом в судовому засіданні;

- протоколом огляду та вручення імітаційних грошових коштів від 19.06.2023 зафіксовано огляд та вручення ОСОБА_8 імітаційних грошових коштів в сумі 3000 доларів США - 30 купюр номіналом 100 без видимих пошкоджень з єдиним серійним номером РЕ 15032543;

- із протоколу огляду місця події від 20.06.2023 та фототаблиці до нього, вбачається, що старшим слідчим СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУПН в Закарпатській області ОСОБА_30, в період з 22.20 год. до 22.50 год., в присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , з участю ОСОБА_8 , із застосуванням фотографування на фотокамеру «Nikon», проведено огляд загальнодосупної ділянки лісової місцевості, на околиці с.Домашин Ужгородського району Закарпатської області - координати згідно «Гугл Мапс» 49.00156, 22.540922 на відстані близько 100 метрів до державного кордону України з Словацькою республікою, на напрямку 43 прикордонного знаку, та виявлено громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з рюкзаком чорного кольору та барсеткою чорного кольору, який повідомив, що до вказаного місця його провів громадянин на ім"я ОСОБА_18 , мешканець Ужгородського району, якому він на початку маршруту надав імітаційні грошові кошти в сумі 3000 доларів США;

- із протоколу проведення слідчого експерименту від 15.09.2023 та флеш накопичувача до нього, вбачається, що старшим слідчим СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУПН в Закарпатській області ОСОБА_30, в період з 11.27 год. до 12.03 год., в присутності понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , з участю ОСОБА_8 , із застосуванням відеозапису на відеокамеру «Panasonic Full HD», проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей викладених свідком ОСОБА_8 в протоколах допиту свідка від 17.05.2023 та від 21.06.2023, в ході чого свідок ОСОБА_8 дав відповідні показання, а також показав місце в с.Домашин - з`їзд (перехрестя) з траси «Ужгород-Львів» на село Домашин та в подальшому відтворив події.

Флеш накопичувач до протоколу проведення слідчого експерименту був безпосередньо досліджений судом в ході судового розгляду даного кримінального провадження;

- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, що складений 26.06.2023 з 19.17 год. до 19.30 год., з якого вбачається, що старшим слідчим СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУПН в Закарпатській області ОСОБА_21 , в присутності понятих захисника ОСОБА_22 , складено протокол про те, що 26.06.2023 о 17.10 год. затримано особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2023;

- протоколами вручення технічних засобів від 09.06.2023, від 09.06.2023 стверджується, що з метою фіксації факту і змісту розмов, які будуть відбуватись між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м.Ужгород або в інших місцях, на яких буде вказано особами, начальником групи ОТЗ відділу організації ОРД ГОРВ ОСОБА_23 , за участю старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) групи ОТЗ відділу організації ОРД ГОРВ ОСОБА_24 громадянину ОСОБА_8 09.06.2023 об 11.45 год. вручався спеціальний технічний засіб - малогабаритний відео/аудіо реєстратор "Відео-12" інв.№11160001112724940667, о 15.45 год. вручався спеціальний технічний засіб - мініатюрний цифровий диктофон Card A95 інв №11160001112724940663;

- протоколами вручення технічних засобів від 12.06.2023, від 12.06.2023 стверджується, що з метою фіксації факту і змісту розмов, які будуть відбуватись між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м.Ужгород або в інших місцях, на яких буде вказано особами, начальником групи ОТЗ відділу організації ОРД ГОРВ ОСОБА_23 , за участю старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) групи ОТЗ відділу організації ОРД ГОРВ ОСОБА_24 громадянину ОСОБА_8 12.06.2023 об 11.45 год. вручався спеціальний технічний засіб - малогабаритний відео/аудіо реєстратор "Відео-12" інв.№11160001112724940667, о 15.45 год. вручався спеціальний технічний засіб - мініатюрний цифровий диктофон Card A95 інв №11160001112724940663;

- протоколами про результати контролю за вчиненням злочину від 18.07.2023 та постановами прокурора про контроль за вчиненням злочину від 22.05.2023 №708т, від 22.05.2023 №709т, згідно яких було зафіксовано 09.06.2023 та 20.06.2023 розмови та зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_4 ;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2023 зі свідками ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , згідно яких свідки впізнали ОСОБА_8 , якого останні під час несення служби в прикордонному наряді «секрет» на напрямку 43 прикордонного знаку затримали 20.06.2023 о 22.10 год. та в подальшому доставили до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » для складання процесуальних документів.

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2023, від 29.06.2023 зі свідком ОСОБА_29 , згідно яких свідок впізнав ОСОБА_4 , та вказав, що останній є особою, яка 09.06.2023 в с.Оноківці Ужгородського району поблизу продуктового магазину розповіла йому про обставини, за яких буде здійснено доставку свідка з м.Ужгород до прикордонного населеного пункту Сіль Ужгородського району в обхід блокпостів з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон з України в Словаччину та надав інструктаж щодо способів зв`язку та легенди перебування свідка в Закарпатській області, назвав суму 3000 доларів США, яку свідок має сплатити за здійснення свого незаконного переправлення через державний кордон з України в Словаччину. Також 20.06.2023 організував доставку свідка з м.Ужгород до околиці села Сіль Ужгородського району, в подальшому зустрів свідка та за грошову винагороду у розмірі 3000 доларів США організував та здійснив його незаконне переправлення через державний кордон з України до Словацької Республіки, через гірсько - лісисту місцевість поза встановленими пунктами пропуску.

- постановою про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 16 травня 2023 року, постановою про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 19 липня 2023 року, постановою про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 7 серпня 2023 року, постановою про доручення проведення досудового розслідування від 12 травня 2023 року, постановою про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 2 серпня 2023 року, постановою про продовження строку досудового розслідування від 18 серпня 2023 року, постановою про визначення групи слідчих від 16 травня 2023 року, постановою про створення слідчої групи від 14 липня 2023 року, постановою про визначення підслідності від 12 липня 2023 року, постановою про зміну групи слідчих від 10 серпня 2023 року, дорученням прокурора про проведення слідчих (розшукових) дій від 12 травня 2023 року №07.53-107-3671вих23, дорученням прокурора про проведення слідчих (розшукових) дій від 12 травня 2023 року №07.53-107-3670вих23, дорученням слідчого на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 1 червня 2023 року, дорученням слідчого на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 7 червня 2023 року, дорученням слідчого на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10 червня 2023 року, повідомленням про підозру від 21.06.2023 з протоколом роз"яснення прав та пам"яткою, листом-повідомленням 94 прикордонного загону від 19.05.2023 про виконання доручення з долученими до нього рапортами, протоколом надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.09.2023.

Клопотань щодо визнання наданих стороною обвинувачення доказів недопустимим стороною захисту не заявлялось і на це жодним чином не вказувалось.

Показання свідка та письмові докази в своїй сукупності повно відтворюють картину події та переконливо свідчать про те, що вина ОСОБА_4 в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненої з корисливих мотивів, є доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.332 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Кримінальна відповідальність за ч.3 ст.332 КК України настає за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів.

Частиною 1 статті 332 КК України передбачена відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Підвищена суспільна небезпека організованих форм злочинної діяльності з незаконного переправлення осіб через державний кордон обумовила специфічну структуру цього складу: по-перше, сама організаторська діяльність, незалежно від того, чи вдалося переправлення, чи ні, а також керівництво цією діяльністю розглядаються як закінчені злочини (злочини з усіченим складом); по-друге, особи, які здійснюють незаконне переправлення, а також особи, які сприяють цьому порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вважаються виконавцями злочину.

Безпосереднім об`єктом цього злочину є встановлений порядок перетинання державного кордону України. Додатковими об`єктами можуть бути життя та здоров`я людей, їхня свобода, авторитет держави.

За конструкцією об`єктивної сторони склад злочину незаконного переправлення осіб через державний кордон України характеризується як злочин з формальним складом. Це означає, що злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із перерахованих у диспозиції ст.332 КК України дій, а саме: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; керівництво такими діями; сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України характеризується як спроба переправлення або безпосередньо переправлення особи через державний кордон України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади. У відповідності з законодавством України та міжнародними договорами тільки у пунктах пропуску, які встановлюються Кабінетом Міністрів України, здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне або інше сполучення через державний кордон України. При цьому всі дії організатора, керівника такого переправлення або особи, яка сприяє йому, можуть бути повністю виконані ще до того, як особи, яких вони переправляють через державний кордон України, перетнули його. Організація - це дії, які виявляються у розробці планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо.

Із суб`єктивної сторони цей злочин вчинюється з прямим умислом. Має значення мотив вчинення злочину, оскільки якщо мотив корисливий, то вчинене кваліфікується за третьою частиною статті 332 КК України.

Під корисливим мотивом слід розуміти випадки, коли винний, здійснюючи незаконне переправлення через державний кордон України, бажав одержати у зв`язку з цим протиправні матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 332 КК України обов`язковим є наявність об`єктивної сторони цього злочину у виді незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; керівництва такими діями; сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, а також суб`єктивної сторони у виді прямого умислу.

Змістовний аналіз диспозиції ст.332 КК України свідчить про те, що вказаний злочин є закінченим з моменту, зокрема, надання відповідних настанов, проведення інструктажу щодо виконання тих чи інших фактичних дій, спрямованих на незаконний перетин кордону, координації таких дій, забезпеченні їх прикриття тощо.

Суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження зібрані достатні та беззаперечні докази, які підтверджують той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 організував незаконне переправлення особи через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та діяв з корисливих мотивів.

З показань свідка, так і за результатами негласних слідчих розшукових дій, ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_8 , спілкувався з ним по телефону, розповідав йому план дій, вартість незаконного переправлення, займався організацією та забезпечував транспортування ОСОБА_8 , отримав від ОСОБА_8 обумовлену суму коштів, визначав місце та час незаконного переправлення через кордон, розказував маршрут руху, супроводжував свідка та провів його до лісового масиву в прикордонній зоні, де надав вказівки та інструктаж щодо подальшого його руху, рухався зі свідком лісовим масивом, здійснював дії з метою конспірації, всі ці дії ОСОБА_4 свідчать про організацію ним незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_8 порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів.

Всі негласні оперативно-розшукові заходи були спрямовані на викриття злочинної діяльності обвинуваченого та проводились на підставі відповідних процесуальних рішень, прийнятих із дотриманням вимог КПК України та процесуальних строків. Кримінальна діяльність ОСОБА_4 ґрунтувалась на його волі.

Зазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є такими, що доповнюють одне одного, належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, вважає, що діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце, дії обвинуваченого містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України і становлять організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів.

Допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що такі поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст.332 КК України і становлять організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів.

Досліджені у ході судового слідства матеріали кримінального провадження, підтверджують наявність в діях ОСОБА_4 корисливого мотиву під час організації переправлення особи через державний кордон України, та доводять отримання самим обвинуваченим коштів за вчинення протиправних дій.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена і він підлягає покаранню за його вчинення.

Невизнання вини ОСОБА_4 в ході судового розгляду провадження не відповідають встановленим судом фактичним обставинам, спростовуються матеріалами кримінальної справи та здобутими судом доказами, які узгоджуються між собою.

На думку суду, невизнання винуватості у ході судового слідства, є обраним обвинуваченим способом захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Надаючи оцінку показанням обвинуваченого, який впродовж всього судового розгляду заперечував свою провину, відмовившись від дачі показань по суті пред`явленого обвинувачення, а в судових дебатах та в останньому слові вказав на визнання своєї вини та щире каяття, суд вважає їх неприйнятними та суперечливими з огляду на наступне.

Так, суд критично ставиться до показів обвинуваченого щодо визнання ним своєї провини, оскільки під час всього судового розгляду, останній заперечував вину у вчиненні злочину.

Лише в судових дебатах та в останньому слові обвинувачений змінив свою позицію, зазначивши, що визнає свою провину та щиро кається, послався на те, що вину визнає і розуміє, що це була «підстава», що вказує на те, що обвинувачений не визнає своєї провини та не кається у скоєному, а виключно, під тягарем досліджених доказів винуватості, змінив свою позицію та розуміючи невідворотність покарання, під тягарем досліджених доказів, намагався у такий спосіб пом`якшити свою відповідальність.

Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Відтак, суд критично ставиться до зміни показів обвинуваченого та не вбачає у нього щирого каяття, а тому така позиція обвинуваченого є неприйнятною.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Слід зазначити, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з незаконним переправлення осіб через державний кордон України, саме в період запровадженого в країні воєнного стану, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який є несудимим в силу ст.89 КК України, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є розлученим, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає разом з матір"ю похилого віку, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання.

Так, санкцією ч.3 ст.332 КК України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дев`яти років. Додатковим безальтернативним покаранням є позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Суд приходить висновку про призначення покарання необхідного, достатнього для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у межах передбачених санкцією ч.3 ст.332 КК України, основне покарання у виді мінімального покарання, визначеного санкцією даної норми, що буде відповідати тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого.

При призначенні покарання суд враховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення не було пов`язане з його діяльністю чи займаною посадою.

Разом з цим, відповідно до закону України про кримінальну відповідальність надавши оцінку суспільній небезпеці вчиненого ОСОБА_4 злочину, для упередження вчинення ним правопорушень аналогічної категорії, суд вважає за необхідне призначити обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із здійсненням охорони державного кордону, та посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки.

Приймаючи рішення щодо цього, суд відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №404/2081/22 викладено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ст. 55 КК України (застосування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю). При розгляді вказаної справи судом зазначено, що зміст ст. 55 КК не містить законодавчих заборон чи обмежень щодо призначення такого додаткового покарання в залежності від того, чи обіймав обвинувачений певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Суд, мотивуючи рішення у частині застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, керується нормами закону України про кримінальну відповідальність, враховує, що ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий корисливий злочин у період воєнного стану, у складний для держави та суспільства час, за грошову винагороду здійснив дії щодо організації незаконного переправлення через державний кордон особи, щодо якої діє заборона щодо виїзду за кордон.

У даному випадку підстав для застосування відносно ОСОБА_4 положень ст.69 КК України та ст.75 КК України суд не вбачає.

Суд враховує також усталену практику Верховного Суду, згідно якої визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

На думку суду, враховуючи принципи індивідуалізації та співмірності заходу примусу, характеру вчинених дій, даних про особу винного, таке покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням положень ст. 50 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним у подальшому нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні, речових доказів нема.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні 26.06.2023 о 17.10 год. був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2023 у справі №308/10614/23 (провадження 1-кс/308/2633/23), якою щодо ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 134200 грн. Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2023 у справі №308/10614/23 (провадження 1-кс/308/2633/23) щодо ОСОБА_4 залишена в силі ухвалою Закарпастького апеляційного суду від 19.07.2023.

30.06.2023 ОСОБА_4 був звільнений під заставу і є таким, щодо якого діє вказаний запобіжний захід.

Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу немає, а тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу, після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу застави у відповідності до ч.11 ст.182 КПК України її слід повернути заставодавцю.

Щодо клопотання сторони захисту про зарахування застави на користь ЗСУ, то таке суд відхиляє з урахуванням недотримання вимог ст.182 КПК України щодо заявлення такого клопотання та відсудності згоди заставодавця.

Згідно з ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 у період 26.06.2023 по 30.06.2023 перебував під вартою, то йому слід зарахувати зазначений строк попереднього ув`язнення у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, і призначити йому за ч.3 ст.332 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням охорони державного кордону, та посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави залишити до набрання вироком законної сили без змін.

Після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 заставу в розмірі 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень у відповідності до ч.11 ст.182 КПК України повернути заставодавцю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання та його затримання. В строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати час його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 26 червня 2023 року по 30 червня 2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1