Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №521/20374/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ЗАОЧНЕ Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 521/20374/25

провадження № 2/521/1721/26

19 січня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 29.11.2019 року між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза» та відповідачем укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №000191118012.

Позивач вказує, що 30.06.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №20210630-Ф/2, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №000191118012 від 29.11.2019 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000191118012 від 29.11.2019 року в розмірі 12906 (дванадцять тисяч дев`ятсот шість) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок, суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до позовної заяви просить суд позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за відсутності сторони позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 5, 9 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29.11.2019 року між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000191118012.

Договір укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та акцептована ОСОБА_1 29.11.2019 року шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором) Заяви-формуляра про акцептування оферти №000191118012 від 29.11.2019 року про прийняття пропозиції ТОВ «Фінансова компанія «Форза» укласти Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту на визначених умовах.

Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів № банківської картки, на який в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 3998,00 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім гривень, нуль копійок), № картки НОМЕР_1 вказаний відповідачем при оформленні Договору позики (п. 1.6.).

На умовах Договору позики (п.5) кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні, на умовах передбачених Договором позики № 000191118012, у розмірі 3998,00 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених Договором позики, з кінцевим терміном погашення (п.5) не пізніше 28.12.2019 року, процентна ставка в день становить 0.56% (п.5 та п.5.3.), та процентною ставкою 2,50% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення (користування коштами поза межами строку на який надано кредит) (п.5).

Кредитодавець свої зобов`язання за Договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договором позики.

Відповідач в подальшому проводила часткове погашення нарахованих процентів за користування кредитом, а також спочатку частково погашала основну суму (тіло) кредиту, внаслідок чого неодноразово оформляла пролонгацію кредиту, зокрема: 28.12.2019 року оформила пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжила користування коштами в розмірі 3647,31 грн. ще на 29 днів, кінцева дата погашення кредиту 26.01.2020 року; 27.01.2020 року оформила пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжила користування коштами в розмірі 3647,31 грн. ще на 30 днів, кінцева дата погашення кредиту 26.02.2019 року; 26.02.2020 року оформила пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжила користування коштами в розмірі 3347,63 грн. ще на 16 днів, кінцева дата погашення кредиту 13.03.2020 року; 13.03.2020 року оформила пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжила користування коштами в розмірі 3347,63 грн. ще на 15 днів, кінцева дата погашення кредиту 28.03.2020 року, що підтверджено Графіком платежів.

Відповідач не виконала свої зобов`язання в повному обсязі та всього здійснила оплат (погашались нараховані відсотки і незначна сума основного (тіла) кредиту) на загальну суму 3983,48 грн., сума останнього платежу – 602,55 грн., дата останнього платежу – 27.02.2020 року, та припинила вносити платежі, передбачені умовами Договору позики, як повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом.

Судом також встановлено, що 30.06.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №20210630-Ф/2, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №000191118012 від 29.11.2019 року.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України, визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони з належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами Договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за Договором позики належним чином не виконала.

Згідно із наданим стороною позивача розрахунком, заборгованість відповідача становить 12906 (дванадцять тисяч дев`ятсот шість) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок, а саме: залишок заборгованості за тілом – 3347 (три тисячі триста сорок сім) гривень 63 (шістдесят три) копійки; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом (нарахованих відповідно до ст.1048 ЦК України та умов Договору позики) – 1205 (одна тисяча двісті п`ять) гривень 10 (десять) копійок; заборгованість за пенею – 0 (нуль) гривень; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом поза межами строку дії договору (нараховано Новим кредитором згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України та умов Договору позики за період 01.07.2021 року по 28.09.2021 року) – 7532 (сім тисяч п`ятсот тридцять дві) гривні 16 (шістнадцять) копійок; інфляційне збільшення (нараховано Новим кредитором, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за період 29.03.2020 року по 23.02.2022 року) – 822 (вісімсот двадцять дві) гривні 07 (сім) копійок.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000191118012 від 29.11.2019 року в розмірі 12906 (дванадцять тисяч дев`ятсот шість) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.

Статтею 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №2179 від 20.11.2025 року.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень, на підтвердження чого надав договір про надання правової допомоги №20251110-ЗК від 10.11.2025 року, розрахунок суми судових витрат.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено, то вказані суми судового збору та витрат на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 205, 207, 512, 526, 536,, 625-627, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 10, 12,, 76, 89, 133, 141, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 87, оф. 54, код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528) заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000191118012 від 29.11.2019 року в розмірі 12906 (дванадцять тисяч дев`ятсот шість) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 87, оф. 54, код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528) – 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок в рахунок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 87, оф. 54, код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528) витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк

19.01.26