Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №441/2185/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 441/2185/25 Головуючий у 1 інстанції: Перетятько О.В.

Провадження № 33/811/85/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року,

з участю правопорушника - ОСОБА_1 ,

захисника правопорушника - адвоката Маєвської М.В.

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , 08 жовтня 2025 року о 02 год. 54 хв., на вул. Львівській, 579 у м. Городок Львівського району Львівської області, у порушення пункту 2.1 а ПДР України, не маючи права керування транспортними засобами, повторно, протягом року, керував транспортним засобом марки «BMW 120D», р.н.з. НОМЕР_1 .

Крім цього, ОСОБА_1 , 08 жовтня 2025 року о 02 год. 54 хв., на вул. Львівській, 579 у м. Городок Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «BMW 120D», р.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, зокрема, почервоніння очей, не природня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова суду є незаконною, необгрунтованою, ухваленою без належного дослідження матеріалів справи. Вважає, його що огляд на стан сп`яніння проведено у відсутності свідків, що суперечить Інструкції. Звертає увагу на те, що він повідомляв працівникам поліції, що являється інвалідом другої групи, внаслідок поранень, під час проходження військової служби, та не може пересуватися без автомобіля, при цьому, пояснював, що посвідчення водія ще не отримав, так як не закінчив навчання, однак 8 жовтня 2025 року, в силу сімейних обставин змушений був сісти за кермо автомобіля та поїхати в м.Городок. Звертає увагу на те, що місцевим судом не викликалися свідки, хоча він про це клопотав. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази правомірності зупинки автомобіля. Крім цього, апелянт покликається на те, що відеозапис події небезперервний та неповний, а протоколи про адміністративні правопорушення складено з порушенням вимог Закону.

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника - адвоката Маєвську М.В. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшла до вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст. 130 КУпАП, який грунтується на сукупності досліджених та перевірених судом доказів.

Такий висновок суду першої інстанції, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у постанові, обгрунтований наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №476749 та серії ЕПР1 №476749 від 8 жовтня 2025 року, де викладені фабули вчинених правопорушень; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 8 жовтня 2025 року; довідкою інспектора САП Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області Т.Михайляк від 15 жовтня 2025 року; відеозаписом події, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №476749 та серії ЕПР1 №476749 від 8 жовтня 2025 року, складені щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, містять у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 та та ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника.

Що стосується покликань правопорушника ОСОБА_1 щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.

Апеляційний суд вважає безпідставними твердження правопорушника ОСОБА_1 про те, що працівники поліції незаконно зупинили його, оскільки такі можуть бути предметом іншого розгляду у визначеному законом порядку.

Щодо доводів в апеляційній скарзі про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння

Що стосується покликань апелянта про нездійснення суддею першої інстанції допиту свідків, то такі апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки виклик у судове засідання та допит свідків є правом, а не обов`язком суду. Поряд з тим, у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративних правопорушень, вчинених 8 жовтня 2025 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що докази по справі є належними, допустимими, а також достатніми, для підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, твердження правопорушника ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Маєвської М.В. про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

При цьому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції враховуючи обставини вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, небезпечність скоєних ним порушень, на підставі статті 36 КУпАП підставно наклав стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.