Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №607/13966/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2026 Справа №607/13966/25 Провадження №3/607/141/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №372464 від 25.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 25 червня 2025 року о 14:16 в селищі В.Березовиця по вул. Микулинецька, керував транспортним засобом ВАЗ21033 номерний знак НОМЕР_1 , при цьому рішенням Тернопільського міськрайонного суду був позбавлений права керування транспортним засобами строком на 5 років, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР та ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух». Вказане правопорушення вчинене повторно протягом року, ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, постанова серії ББА №339357 від 22 травня 2024 року, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР. Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився із невідомої суду на те причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У контексті рішення Європейського суду з прав людини «Надточій проти України» (заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ч. 5 ст.126 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Як слідує із змісту протоколу серії ЕПР1 №37264 від 25.06.2025, в такому зазначено, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ21033 номерний знак НОМЕР_1 , при цьому рішенням Тернопільського міськрайонного суду був позбавлений права керування транспортним засобами строком на 5 років, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР та ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух». Вказане правопорушення вчинене повторно протягом року, ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, постанова серії ББА №339357 від 22 травня 2024 року, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) ПДР.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт повторного вчинення дій ОСОБА_2 , зокрема, дані про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 2-4 статті 126 КУпАП, а також постанова суду про позбавлення його права керування транспортними засобами до протоколу не долучені.

З метою усунення цих недоліків постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2025 року матеріали справи щодо ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП були повернуті до Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області, однак орган поліції зазначені недоліки не усунув.

Приймаючи до уваги, що відсутність вказаної інформації позбавляє суд можливості встановити суть та склад адміністративного правопорушення, а тому зазначені недоліки унеможливлюють всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі у відповідності з діючим КУпАП.

Таким чином, даний протокол про адміністративне правопорушення, не може вважатися доказом вини ОСОБА_3 в контексті положень ст.251 КУпАП.

Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суд наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так само Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справах «Кобець проти України» (рішення від 14.02.2008), «Берктай проти Туреччини» (рішення від 08.02.2001), «Леванте проти Латвії» (рішення від 07.11.2002) вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв`язку доводили б винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та наявність у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких підстав суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не доведена належними доказами, у зв`язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 19 ч. 2, 62 Конституції України, ст. 7, 9, 126, 245, 247, 251-252, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін