Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №606/1927/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1927/25

Постанова

Іменем України

26 січня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , -

за ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу від 05.11.2025 серії ЕПР1 № 503737, 05.11.2025 о 02 год. 28 хв. на автодорозі М-19, 347 км. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Caddy» з державними номерними знаками (далі – д.н.з.) НОМЕР_1 на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору та гучномовця не зупинився, був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі марки «Toyota» з д.н.з. НОМЕР_2 . Тим самим, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.4. Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Крім того, відповідно до протоколу від 05.11.2025 серії ЕПР1 № 503734, 05.11.2025 о 02 год. 28 хв. на автодорозі М-19, 347 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Caddy» з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в комунальному некомерційному підприємстві Теребовлянської міської ради «Теребовлянська міська лікарня» (далі – КНП ТМР «Теребовлянська МЛ») ОСОБА_1 відмовився в категоричній формі, що вчинено особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП. Тим самим, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 3 статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Представник ОСОБА_1 адвокат Снітинський Б.Є. подав до суду заяви про закриття проваджень у справах за ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши долучені до справи матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Так, оглядом відеоматеріалів з DVD-R компакт-дисків вбачається, що транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Caddy» з д.н.з. НОМЕР_1 перебуває в нерухомому стані, поліцейські зупиняються позаду вказаного автомобіля, та підходять до нього, згодом також і ОСОБА_1 підходить до поліцейських. Суд звертає увагу, ОСОБА_1 не знаходився на місці водія автомобіля, тобто не виконував функцію водія. Далі відеофіксація продовжується із портативного відеореєстратора поліцейського, із якої вбачається розмова поліцейських із ОСОБА_1 поряд нерухомого транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Caddy» з д.н.з. НОМЕР_1 , під час якої, ОСОБА_1 озвучує, що він не є водієм, а тому не підлягає огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно роз`яснень, що містяться у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Таким чином, з відеозаписів долучених до матеріалів справи не можливо встановити, що ОСОБА_1 був особою, яка керує транспортним засобом, тобто виконує функцію водія, зокрема, що 05.11.2025 о 02 год. 28 хв. на автодорозі М-19, 347 км. він керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та порушив пункт 2.5. ПДР – відмовивсяна вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, та порушив пункт 2.4 ПДР, - 05.11.2025 о 02 год. 28 хв. на автодорозі М-19, 347 км. на вимогу поліцейського не зупинився з дотриманням вимог ПДР.

Зазначений у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 503737, № № 503734 від 05.11.2025 транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Caddy» з д.н.з. НОМЕР_1 від початку відеозаписів і до їх закінчення перебував в нерухомому стані.

Таким чином, суд погоджується із твердженням представника ОСОБА_1 адвоката Снітинського Б.Є. у заявах про закриття провадження у справах про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, автомобіль був припаркованим.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння і відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, а також не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.

До справи не додано будь-яких належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопоорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст.130 КУпАП, за таких обставин, суд приходить до висновку, що належнихта допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом беззаперечно спростовували пояснення представника ОСОБА_1 відносно того, що останній не керував транспортним засобом суду не надано.

Таким чином, з наданих суду доказів неможливо встановити об`єктивну сторону правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи вказані вище обставини в їх сукупності, у суду виникають сумніви щодо наявності у ОСОБА_1 умислу на порушення вимог пунктів 2.4, 2.5. ПДР України, а саме: невиконання вимоги поліцейського про зупинку та умислу на ухилення від огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Виниклі сумніви щодо наявності у ОСОБА_1 умислу на порушення вимог пунктів 2.4, 2.5. ПДР України суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь ОСОБА_1 та приходить до висновку щодо недоведеності події та складу адміністративного правопорушення в його діях.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, що відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.36, ч.1 ст.122-2, ч.3 ст.130, 221, 247, 251, 283, 284, 287, 289, 308 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя: В.В. Малярчук