Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №463/617/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/617/26

Провадження №1-кп/463/321/26

В И Р О К

Іменем України

02 лютого 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря с/з - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142360000039 від 16.01.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Підлуби Яворівського району Львівської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 15.01.2026 близько 21:00 год., перебуваючи на АЗС «ОККО» на вул. Личаківська, 152Б у м. Львові, вступили у словесний конфлікт із неповнолітнім ОСОБА_5 . В ході даного конфлікту, діючи в групі осіб, але без попередньої змови між собою, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно нанесли ОСОБА_5 три удари кулаком правої руки в область обличчя з ліва та один удар ногою в ділянку тулуба, спричинивши йому тілесні ушкодження у виді садна, рани на нижній губі зліва, садна на правій кисті, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Дії обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 125 КК України як заподіяння потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, вчиненого в групі осіб без попередньої змови між собою.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду 23 січня 2026 року.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяв обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які були складені в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , вбачається, що останні беззаперечно визнають свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28 - ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у заподіянні потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, вчиненого в групі осіб без попередньої змови між собою, погоджуються із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надали свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Потерпілий в присутності законного представника відповідно до поданої заяви повністю погоджуються із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026142360000039 від 16.01.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28 - ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального проступку, заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в яких вони зазначають, що не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинувачених, з урахуванням заяв та клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчинили кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяння потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, вчиненого в групі осіб без попередньої змови між собою.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в поданих заявах зазначені обставини не оспорюють, вважають, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винність у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнають в повному обсязі, їх позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кримінального проступку, дії обвинувачених вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 125 КК України як заподіяння потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, вчиненого в групі осіб без попередньої змови між собою.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

Також суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувають, раніше не судимі, спосіб життя, відношення обвинувачених до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; їх поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 125 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).

Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні. Слід вирішити долю речового доказу.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речовий доказ - диск із відеозаписом - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1