Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №463/10023/25 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/10023/25

Провадження №1-кп/463/259/26

В И Р О К

Іменем України

23 січня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження № 12025140000000629 від 22.05.2025, що надійшли до суду з обвинувальним актом, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополя, АР Крим, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого продавцем у ФОП ОСОБА_6 , раніше не судимого, зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_5 21 травня 2025 року, приблизно о 21 годині 11 хвилин, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN EOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вул. Шота Руставелі у м. Львові в напрямку до центру міста, грубо порушив вимоги п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків) Розділу 1; п. 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) Розділу 2; п.п. 12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.); 12.9 б) (Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил) Розділу 12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, керував вказаним транспортним засобом в межах населеного пункту зі швидкістю 119 км/год, чим завідомо поставив себе у становище, при якому він з моменту об`єктивної можливості виявлення небезпеки для руху у вигляді автомобіля «TOYOTA Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який в цей час здійснював виїзд із другорядної дороги вул. Костомарова на вул. Шота Руставелі зліва направо відносно напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5 , був позбавлений технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди, хоча мав би таку можливість за умови руху із максимально дозволеною швидкістю руху на даній ділянці дороги, при цьому йому не було б необхідності у застосуванні гальмування чи маневрування, внаслідок чого, будучи на перехресті вулиць Шота Руставелі - Костомарова у м. Львові, здійснив зіткнення із автомобілем марки «TOYOTA Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 . Після зіткнення автомобіль марки «VOLKSWAGEN EOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи у некерованому стані здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги на правий по напрямку свого руху тротуар та зупинку громадського транспорту, на якій здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка в цей час перебувала на вказаній зупинці громадського транспорту. Внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_8 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні винність визнав повністю та показав, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини відповідають вчиненому ним кримінальному правопорушенню. Через неуважність та переоцінку власних можливостей він дійсно порушив Правила дорожнього руху, спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження. Однак після скоєння правопорушення він надав першу допомогу потерпілій та повністю відшкодував спричинену їй матеріальну та моральну шкоду. У скоєному розкаявся, просив суворо його не карати. Потерпіла ОСОБА_8 у поданій до суду заяві та її представник у судовому засіданні підтвердили факт повного відшкодування потерпілій обвинуваченим матеріальної та моральної шкоди, у зв`язку з чим просили не позбавляти його волі.

Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху собою, яка керувала транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжкі тілесні ушкодження. Його дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких злочинів, особу винного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання. Обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди. Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

З врахуванням особи винного та наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання, з врахуванням фактичних обставин вчиненого та позиції потерпілої ОСОБА_8 , яка просила обрати обвинуваченому міру покарання, не пов`язану з реальним позбавленням волі, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення та звільнити його від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Одночасно з врахуванням фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, значного перевищення швидкості руху у населеному пункті у місці, де таке перевищення становить підвищену небезпеку виникнення ДТП, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній. Після набрання вироком законної сили слід вирішити долю запобіжного заходу у вигляді застави, процесуальних витрат, долю речових доказів та накладеного арешту майна.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України,-

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі період тримання його під вартою з 23.05.2025 по 26.05.2025.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 у виді застави - залишити без змін. Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 242240 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5 , на рахунок ТУ ДСА у Львівській області UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, відкритий у ДКС України (МФО 820172), - повернути заставодавцю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 116098,14 грн.

Речові докази - диск із відеозаписом - зберігати у матеріалах кримінального провадження; ліве переднє колесо марки «PAXARO» 215/50 R17 W XL, ліве заднє колесо марки «PAXARO» 215/50 R17 W XL, передані на зберігання в камеру речових доказів СУ ГУНП у Львівській області, а також автомобіль марки «Volkswagen Eos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_5 , скасувавши в цілому накладений на них арешт згідно ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.06.2025 (справа № 461/4111/25, провадження № 1-кс/461/3843/25) та від 23.05.2025 (справа № 461/4041/25, провадження № 1-кс/461/3332/25).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1