Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №444/4959/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4959/25

Провадження № 3/444/87/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., з участю:

особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ,

його захисника - адвоката Думич Іванни Іванівни,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городжів, Жовківського району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт № НОМЕР_1 виданий 27.12.2024 року, орган, що видав - 4628; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , 22.11.2025 року о 13 год. 40 хв. за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1 умисно висловлював погрози (образи, нецензурну лайку) в сторону свого тестя гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 ,в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав та пояснив, що в цей день суперечки були між його тестем та тещею. Він до даної сварки не мав відношення. Наголосив, що під час сварки між ними взагалі був у окремому приміщенні. Чому працівники поліції склали протокол відносно нього - не знає. Однак, наголосив, що його тесть постійно провокує сварки, виганяє його з будинку. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Думич І.І. в судовому засіданні просила провадження відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання та за відмову від давання показань без поважних причин, в судовому засіданні пояснив, що працівників поліції викликав не він, а його зять, дочка або колишня дружина. Наголосив, що між ними постійно виникають конфлікти з приводу майна та реєстрації його сина. Так, він є власником будинковолодіння та в будинку зареєстрований він, дочка, син та його колишня дружина. Зять та четверо його онуків не зареєстровані, однак проживають разом із ними за даною адресою. Дочка - ОСОБА_3 просила його дати документи для реєстрації онуків і він їй їх дав, однак в подальшому документів йому не повернули. З цього приводу постійно викикають сварки. Зазначив, що він працює водієм у ПП "Дублянський будівельник", та проживає у наданому йому роботодавцем приміщенні з понеділка по пятницю в м. Дубляни. Додому приїжджає лише на суботу та неділю. Однак, до будинку його не впускають, тому він змушений проживати у літній кухні. Був випадок, коли він пішов спати у кімнату на 2-му поверсі будинку, то вони викликали працівників поліції наголосивши, що він зі зброєю їм погрожував. Однак, це не відповідає дійсності. Вважає, що вони його провокують до сварки, щоби безперешкодно в подальшому користуватись його майном.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , яка була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка та за відмову від давання показань без поважних причин, показала, що вона працює медичною сестрою у дитячій поліклініці та не була присутня при вказаному конфлікті, однак знає про нього зі слів своєї матері. В цей день її мама хотіла накрити гребінку у гаражі, а тато це побачив та почав її бити якоюсь тряпкою (одягом) і виганяти з гаражу. З цього приводу мама викликала працівників поліції. ЇЇ чоловік - ОСОБА_1 не був присутній при даному конфлікті, та тим паче, не ображав її батька ОСОБА_2 . Додала, що вони з чоловіком на даною адресою проживають вже більш як 20 років та виховують четверо дітей. Після їхнього весілля почали проживати усі разом (з її батьками та її братом) у літній кухні у 2-х кімнатах, а коли вона завагітніла першою дитиною, то почали робити ремонти у будинку, щоби перейти проживати до нього. Однак, її батько - ОСОБА_2 знайшов іншу жінку, розлучився з її мамою та після цього почалися у них вдома сварки. На її думку, батько не хоче щоби вони проживали у будинку та постійно провокує сварки, виганяє її чоловіка з будинку.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідка, оглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Суд, вважає аргументи особи, що притягується до адміністративної відповідальності та сторони захисту, в загальному не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства відносно його тестя ОСОБА_2 ..

Вважаю, що пояснення надані ОСОБА_1 в судовому засіданні на думку суду є надуманими та такими, що надані з метою ухилення ним від адміністративної відповідальності.

Так, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 478892 від 22.11.2025 року;

- рапортом працівників поліції від 24.11.2025 року;

- письмовими поясненнями в матеріалах справи потерпілого ОСОБА_2 (а.с.7) та поясненнями наданими ним в судовому засіданні;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.11.2025 року;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22.11.2025 року;

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 ,

а також іншими матеріалами справи.

Враховую також і той факт, що в судовому засіданні ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 наголосили, що конфлікти між ними виникають постійно.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.

Його вина полягає в тому, що він вчинив насильство в сім`ї, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру відносно свого тестя - ОСОБА_2 .

Обставин, які б обтяжували чи пом"якшували відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

З врахуванням вищенаведеного, місця, способу вчинення правопорушення, відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, приходжу до переконання, що до правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності, і так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, на правопорушника слід накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, що буде достатнім та необхідним для його виправлення та запобіганню вчиненню ним в подальшому адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 22.11.2025 року, а тому ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, які встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слід рахувати станом на 01.01.2025 року.

Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" становить 3028, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 268, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді шрафу у розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесять) гривень 00 коп. в дохід держави .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городжів, Жовківського району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт № НОМЕР_1 виданий 27.12.2024 року, орган, що видав - 4628; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя: Зеліско Р. Й.