Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №336/10789/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/10789/25

Провадження №: 2-а/336/18/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у якій просить скасувати постанову №2322 від 29 жовтня 2025 року за ч.3 ст.210 КУпАП, про накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , провадження по справі закрити.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 є призовником та на даний час перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . На виконання вимог ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 02 липня 2024 року, через мобільний застосунок «Резерв +» уточнив свої дані. Позивач навчався у Харківському національному університеті міського господарства імені О.М.Бекетова, тому з 30 вересня 2019 року був зареєстрований у АДРЕСА_1 . Далі відпала необхідність в реєстрації місця проживання, тому ОСОБА_1 знявся з місця реєстрації та у зв`язку із тим, що не було де зареєструватися із згоди власника, позивач не мав місця реєстрації. 08.10.2025 ОСОБА_1 через мобільний застосунок Резерв + дізнався що його розшукує поліція з метою доставляння до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до інформації з мобільного застосунку «Резерв +» ОСОБА_1 в розшуку у зв`язку із тим, що не став на облік за новим місцем проживання. 21.10.2025 позивач ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та написав заяву про взяття на військовий облік. 23.10.2025 позивач зареєстрував місце проживання у АДРЕСА_2 . 29.10.2025 на виконання норм чинного законодавства, ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу пояснили, що він не став на військовий облік за новим місцем проживання, а саме коли та де він повинен був стати працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомили. Тому працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 в усній формі повідомили, що ОСОБА_1 буде притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на 17 000 грн., тому для економії коштів йому необхідно визнати вину та написати заяву, що він не проти, щоб справу розглянули без його участі. Тому, позивач ОСОБА_3 виконав прохання працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 та написав відповідну заяву за формою (бланком), наданим уповноваженою особою. Цього ж дня, 29 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 видали постанову №2322 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, встановлено, що ОСОБА_1 , 06 квітня 2021 року змінив місце проживання та не звернувся в семиденний строк для постановки на військовий облік військовозобов`язаних до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 5 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Вказаною постановою накладено стягнення на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000 грн. Постанову №2322, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 вважає протиправною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що винесена з порушенням строків, визначених ст.38 КУпАП та не містить всіх необхідних відомостей.

Ухвалою судді від 10.11.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В порядку ст.162 КАС України, 22.12.2025 від представника відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне. Позивач з 08.10.2025 перебував у розшуку у єдиному електронному реєстрі «Оберіг» через те, що змінив місце проживання і не став на військовий облік у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом семи днів. Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 29.10.2025, однак, на якій підставі у позові не зазначає. При складанні протоколу позивачу доводилась до відома інформація, на підставі чого складається відповідний протокол. Позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього був накладений штраф в розмірі 8500 грн. Строки накладення адміністративного стягнення на момент складання протоколу не пройшли. Щодо дати постанови зазначає, що була допущена технічна помилка.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, 29.10.2025 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 2322, у якому зазначено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік, дії кваліфіковані за ч.3 ст.210 КУпАП. У протоколі містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що він не встиг стати на облік (а.с.26).

29.10.2025 ОСОБА_1 надано письмову заяву, у якій заначено, що він погоджується з правопорушенням та згоден з притягненням його до адміністративного правопорушення без його участі (а.с.27)

Постановою № 2322 від 29.10.2025 притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Згідно з постановою, ОСОБА_1 06.04.2021 змінив місце проживання та не звернувся в семиденний строк для постановки на військовий облік військовозобов`язаних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз.5 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Поданий у розшук 08.10.2025 (а.с.11).

Згідно з Військово-обліковим документом сформованим у «Резерв +», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уточнив дані вчасно 31.10.2025 (а.с.10).

Судом досліджено інформацію щодо постановки на облік позивача (а.с.28-29).

Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 72 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною шостою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Частиною першою статті 210 КУпАП визначено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною другою передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до частини третьої стати 210 КУпАП відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та діє на даний час.

Отже, на дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210 КУпАП

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що спірною постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 від 29.10.2025 № 2322 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч.3 ст.210 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000 грн. через те, що ОСОБА_1 06.04.2021 змінив місце проживання та не звернувся в семиденний строк для постановки на військовий облік військовозобов`язаних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз.5 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Поданий у розшук 08.10.2025.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року.

Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають обов`язок громадянина України чоловічої статі стати на військовий облік за місцем проживання.

З оскаржуваної постанови №463 від 04.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за не перебування на військовому обліку.

Тобто, позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Під час прийняття рішення, суд також приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 у протоколі № 2322 про адміністративне правопорушення, у яких зазначено, що він не встиг стати на військовий облік (а.с.26).

Твердження позивача про те, що він не мав де зареєструвати місце проживання, суд не бере до уваги, оскільки позивач мав можливість звернутись для постановки на військовий облік за місцем свого фактичного проживання.

Щодо дати вчинення правопорушення, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що при складанні постанови було допущено технічну помилку.

Таким чином, жодних законних та обґрунтованих підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення судом не встановлено, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджений належними та допустимими доказами.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.А. Савеленко

02.02.26