Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №308/134/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 22 січня 2026 р.

Справа: №308/134/26

Суддя: Шепетко І. О.

Справа № 308/134/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І. О.,

за участі секретаря судового засідання Мурги С.В.,

представника позивача Ільницького С.М.;

представника відповідача Олексія В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в особі Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Ільницький Сергій Михайлович, що діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1944061 від 24.12.2025 та провадження у справі за ст. 183 КУпАП закрити..

Свої вимоги позивач мотивував тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1944061 від 24.12.2025 накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за те, що вона 19.12.2025 о 14 год. 56 хв. здійснила завідомо неправдивий виклик за номером 102 та повідомила, що її сестра, яка проживає разом з нею, погрожує їй, хоча заявниця проживає сама і сестра їй не погрожувала, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Зазначив, що спірна постанова не містить посилань на докази, які приймалися до уваги уповноваженою особою та були основою її винесення, зокрема не містить посилань на безпосередні свідчення позивачки щодо фактичних обставин виклику та прибуття поліції на такий виклик, у постанові не зазначено свідків, які могли б підтвердити чи спростувати обставини неправильного виклику.

Звернув увагу, що як вбачається з матеріалів справи, позивачка 19.12.2025 викликала працівників поліції, оскільки їй погрожувала сестра, тобто в неї були підстави для виклику поліції і вона не бажала безпідставного виїзду на місце виклику поліцейських. При винесенні постанови не були з`ясовані обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, як передбачено ст. 280 КУпАП.

Додатково зазначив, що підставами вважати заяву (скаргу) чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах (скаргах) або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інше). Вважає, що повідомлення позивачки про вчинення кримінального правопорушення відповідає зазначеним вимогам, оскільки в ньому містяться достатні відомості про кримінальне правопорушення. Таким чином, відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставин, які зумовили позивачку повідомити про погрози, тобто не вивчивши фактичні обставини справи, притягнув останню до відповідальності неправомірно.

Ухвалою суду від 05.01.2026 було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

09.01.2026 представником відповідача Олексій В.В. було надіслано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції.

В обґрунтування поданого відзиву зазначив, що 24.12.2025 громадянка ОСОБА_1 здійснила повідомлення на спеціальну лінію 102, та повідомила, про здійснення по відношенню до неї домашнього насильства та її сестрою однак по прибутті працівників поліції за місцем виклику даної обставини не було виявлено.

Постановою серії ЕГА № 1944061 від 24.12.2025 громадянку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.

Згідно з ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, інспектором Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції Стушко Р.О. було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено постанову серії ЕГА № 1944061 від 24.12.2025 року та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП.

Звернув увагу суду, що постанова серії ЕГА № 1944061 від 24.12.2025 року складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інспектор Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції Стушко Р.О. при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв розсудливо та пропорційно, оскаржувана постанова від 03.11.2023 серії ЕГА № 1225854 у справі про адміністративне правопорушення винесена з додержанням норм чинного законодавства і з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано було рішення про накладення штрафу, а тому підстав для її скасування не вбачається.

В судовому засіданні позивачка, представник позивачки з`явилися, позовні вимоги підтримали у повній мірі з підстав, наведених у позові. Після оголошеної перерви позивачка в судове засідання не повернулась.

В судове засідання представник відповідача з`явився, щодо задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.12.2025 інспектором Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції Стушко Р.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1944061, за якою 19.12.2025 в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик за №102 та повідомила, що сестра що її сестра, яка проживає разом з нею, погрожує їй, хоча заявниця проживає сама і сестра їй не погрожувала. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 183 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.

Приписами ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Частиною 1 статті 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Статтею 183 КУпАП передбачено, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника, спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб ніби-то для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що вина особи повинна доводитись певними доказами.

Так, на обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови, відповідачем надано відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, який досліджено судом.

З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що поліцейським, який прибув на місце події, було проведено опитування заявниці, та встановлено факт не проживання разом з нею сестри. При цьому поліцейським було здійснено виїзд і за місцем проживання сестри позивачки, здійснено її опитування і встановлено, що дійсних погроз на адресу заявниці ОСОБА_1 та не вчиняла.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

На спростування доводів позивача, представником відповідача у відзиві зазначено, що дані правопорушення поліцейським було зафіксовано за допомогою портативних технічних приладів, як це передбачено згідно наказу МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, зберігання та видачі відеозаписів", про що долучено відповідні відеоматеріали.

Встановлено, що після прибуття працівників поліції не виявлено будь-яких доказів вчинення домашнього психологічного насильства сестрою позивачки чи перебування сестри біля позивачки, тобто не підтвердилась інформація, яка повідомлена позивачкою 19.12.2025 на лінію «102».

У свою чергу, позивачкою не було надано жодних доказів щодо фактів, викладених при дзвінку на 102, в тому числі доказів погроз з боку сестри, які б могли бути обґрунтованою правдивою підставою для виклику працівників поліції.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Суд вважає, що відповідачем на дотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що у інспектора Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було достатньо підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке передбачено ст.183 КУпАП, а тому постанова інспектора Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, проте, враховуючи обставини вчинення правопорушення, відсутність тяжких наслідків, особу порушниці, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення більшої довіри суспільства до правоохоронних органів, суд вважає за можливе змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, звільнивши позивачку від відповідальності за малозначністю скоєного правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в особі Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Змінити захід стягнення, застосований постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1944061 від 24.12.2025 року до ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП.

На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.

В решті вимог позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Представник позивача: адвокат Ільницький Сергій Михайлович, діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 07.10.2011 №21/704 та ордеру на надання правничої допомоги серії АО №1186884 від 02.01.2026;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913 в особі Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, місцезнаходження: 88006, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Карпатської України, 10А.

Суддя І.О. Шепетко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua