Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №727/14762/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/14762/25

Провадження № 2/727/215/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 січня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Вовкун Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

ТОВ «ФК «Віва Капітал»» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ціна позову становить 9834,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати, які складаються з 2422,40 грн судового збору та витрати на професійну правову допомогу в сумі 10600,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 грудня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачці наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідачки не надійшло.

Правом на подання відзиву відповідачка не скористалась.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 ЦПК України, клопотав про розгляд справи у його відсутності, вимоги, викладені в позові, підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка до суду не з`явилась, про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями статтями 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Про причини неявки не повідомила.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі доказів та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Віва Капітал»» обґрунтовані такими доводами.

Відповідно до умов кредитного договору №1429938280692 від 25.10.2024, укладеного між ОСОБА_1 та TOB «Фінансова компанія «Віва Капітал» відповідачка отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 5000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 357,39% до 361,35% (0,792% в день перші 20 днів, 0,99% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 2334,74% до 2670,76%.

Згідно з п. 1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 25.10.2024 по 22.02.2025. Відповідачка звернулася із заявкою на отримання кредиту 25.10.2024 о 13:38, а в 13:46 25.10.2024 нею було підписано кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті OTP паролю «H2J5H9». ТОВ « ФК «Віва Капітал» свої зобов`язання за даним договором виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачці кредиту у розмірі встановленому Договором.

Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів TOB «Фінансова компанія «Віва Капітал» здійснює TOB «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до договору №М1805/1 від 18.05.2023 про надання послуг з приймання та переказу платежів. Відомості про факт перерахунку коштів передаються шляхом електронного обміну даними.

TOB «Фінансова компанія «Контрактовий дім» було сформовано довідку про ідентифікацію, як підтвердження переказу кредитних коштів за транзакцією.

Станом на 11.11.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за договором №1429938280692 від 25.10.2024 становить 9834,00 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 5000,00 грн; заборгованість за відсотками - 1584,00 грн, штраф 3250,00 грн.

Відповідачка існуючу заборгованість не погасила, тому, у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, а також відповідно до статей 509, 526, 1054 ЦК України, ТОВ «ФК «Віва Капітал»» звернулось до суду із вказаним позовом.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 25.10.2024 між ТОВ «ФК «Віва Капітал»» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» №1429938280692 відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.1. Кредитного договору).

Згідно з п.1.2., 1.3. Кредитного договору сума кредитного ліміту складає: 5000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредитування: 120 днів з 25.10.2024 по 22.02.2025. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 22.02.2025 або достроково.

Відповідно до п.1.4., 1.4.2. Кредитного договору, позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у графіку платежів, протягом дії кредиту. Тип процентної ставки - фіксована. Загальні витрати за кредитом: 5795,71 грн. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі цілі. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить: 2334,72%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору становить 10795,71 грн. Денна процентна ставка становить 0,96595% (п.1.5.- п.1.9. Кредитного договору).

Пунктом 2.19. Кредитного договору сторони погодили, що кредит надається шляхом здійснення переказу коштів кредитодавця в сумі 5000,00 грн на банківський рахунок позичальника за реквізитами платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яка зазначена у форматі НОМЕР_2 , емітовану банком України, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Електронного договору. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб та/або з незалежних від кредитодавця обставин (у тому числі але не виключно, обставини форс-мажору), кредитодавець відповідальності не несе.

Згідно з п. 6.4 Договору, разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором сума кредиту за яким не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку: • на 2 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 250,00 грн. (250,00грн=сума кредиту * 5%); • на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 1500,00 грн. (1500,00грн=сума кредиту * 30%); • на 10 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 1500,00 грн. (1500,00грн=сума кредиту * 30%); • на 15 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 1500,00 грн. (1500,00грн=сума кредиту * 30%); • на 20 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 1500,00 грн. (1500,00грн=сума кредиту * 30%); • на 25 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 1750,00 грн. (1750,00грн=сума кредиту * 35%); • на 30 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 2000,00 грн. (2000,00грн=сума кредиту * 40%).

Відповідачка підписала анкету-заяву на отримання кредиту та кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора H2J5H9; в анкеті-заяві та кредитному договорі зазначено позичальника - ОСОБА_1 , її мобільний номер телефону НОМЕР_3 , адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також реквізити банківської картки для зарахування кредитних коштів № НОМЕР_1 .

Відповідно до Додатку № 1 до Договору №1429938280692 від 25.10.2024 сторони погодили Графік платежів, який визначає кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення Позичальником з повернення Кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також визначили загальну вартість Кредиту для Позичальника та реальну річну проценту ставку за договором про споживчий кредит. Так, відповідно до Графіку платежів черговий платіж, який підлягає до сплати, включає: суму платежу за розрахунковий період, яка складається з погашення суми кредиту та проценти за користування кредитом.

Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» здійснює ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до договору №М1805/1 від 18.05.2023 про надання послуг з приймання та переказу платежів.

На підтвердження виконання Договору позивачем надано лист ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 06.11.2025 за №17411, відповідно до якого вбачається, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім», згідно з договором укладеним з ТОВ «ФК «Віва Капітал»» №М1805/1 від 18.05.2023 здійснило переказ коштів в сумі 5000,00 грн відповідачці ОСОБА_1 25.10.2024 о 13:48 год. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі - 1498931712, номер замовлення - 20b87f4a-d3ed-4c57-8c26-a3e62eeba6e4.

Зазначений факт також підтверджується довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «ФК «Віва Капітал»» на ім`я ОСОБА_1 , з якою укладено кредитний договір № 1429938280692 від 25.10.2024, у якій міститься інформація про перерахування відповідачці кредитних коштів у сумі 5000,00 грн 25.10.2024 о 13:48:24, номер транзакції - 1498931712, номер банківської картки - НОМЕР_1 , банк - ПАТ «ПУМБ» м. Київ.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1429938280692 від 25.10.2024 за відповідачкою перед ТОВ «ФК «Віва Капітал» станом на 11.11.2025 обліковується заборгованість, яка становить 9834,00 грн та складається з: заборгованості за кредитом - 5000,00 грн; заборгованість за відсотками - 1584,00 грн, штраф 3250,00 грн.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по отриманому та неповернутому кредиту, відсоткам за користування отриманими коштами та штрафу.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Щодо визнання договору укладеними

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 25.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит за продуктом «СТАРТ» № 1429938280692 шляхом підписання зазначеного договору позичальником електронним підписом - одноразовим ідентифікатором H2J5H9. В анкеті-заяві та кредитному договорі зазначено позичальника - ОСОБА_1 , її мобільний номер телефону НОМЕР_3 , адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також реквізити банківської картки для зарахування кредитних коштів - НОМЕР_1 .

З наведеного суд доходить висновку, що відповідачка через особистий кабінет на вебсайті кредитора подала заявку на отримання кредиту на умовах, які вважала для себе зручними, та підтвердила умови його отримання, після чого кредитор за допомогою засобів зв`язку надіслав відповідачці на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS-коду, який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору. Без вчинення зазначених вище дій відповідачкою кредитний договір не був би укладений між сторонами.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитні договори, укладенні в електронній формі, вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Щодо стягнення суми заборгованості за основною сумою кредиту та процентами

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору, укладеного 25.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 , позичальнику було надано кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн зі сплатою дисконтної процентної ставки, яка становить 0,792% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно, та базової процентної ставки, яка становить 0,99% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення Кредиту. Сума нарахованих процентів становить 1584,00 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «ФК «Віва Капітал»» на ім`я ОСОБА_1 , з якою укладено кредитний договір № 1429938280692 від 25.10.2024, кредитні кошти у сумі 5000,00 грн були перераховані відповідачці 25.10.2024 о 13:48:24, що підтверджується номером транзакції 1498931712, на банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту в ПАТ «ПУМБ» м. Київ.

Відповідачка не надала суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному договором, так і розмір нарахованих відсотків за користування кредитними коштами. Доказів погашення заборгованості по отриманому кредиту та нарахованим відсотків відповідачкою також надано не було.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування штрафу в розмірі 3250,00 грн відповідно до п. 6.4 Договору.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані доповнення були введені в дію 17 березня 2022 року.

Так, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «ФК «Віва Капітал»» та ОСОБА_1 був укладений 25.10.2024, тобто вже після введення в Україні воєнного стану та набрання чинності пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахування штрафу, згідно з Розрахунком заборгованості, здійснено за період з 25.10.2024 по 17.11.2025.

З урахуванням обмежень, встановлених п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд доходить висновку, що нарахування штрафу позивачем здійснено неправомірно, оскільки, починаючи з 24 лютого 2022 року позичальник звільняється від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язання.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Віва Капітал»» в частині стягнення неустойки слід відмовити.

Висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо суті позовних вимог

Таким чином, беручи до уваги досліджені в ході розгляду справи докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал»» до ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідачки та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал»» підлягає стягненню заборгованість за Договором №1429938280692 від 25.10.2024 в розмірі 6584,00 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 5000,00 грн; заборгованості за відсотками - 1584,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Віва Капітал»» (далі - Клієнт) та Адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.» (далі - Адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2025 року.

Відповідно до вказаного договору Адвокат зобов`язався надати правову допомогу ТОВ «ФК «Віва Капітал»».

Відповідно до акту від 27 червня 2025 року виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 02 січня 2025року Адвокатське бюро «Грушевий Ю.В.» надало ТОВ «ФК «Віва Капітал»» таку правову допомогу щодо стягнення кредитної заборгованості: опрацювання кредитної справи боржника - 0,5 год., надання усної консультації - 0,5 год., опрацювання державних реєстрів з приводу майнового стану - 1 год., пошук контактів боржника, його місце знаходження згідно з відкритих джерел - 1 год., підготовка пропозицій дій відносно позичальника - 0,5 год., підготовка та направлення претензії - 1 год., здійснення телефонних дзвінків за відомими контактами - 1 год., підготовка та подання позовних матеріалів - 2 год. Вартість наданих послуг складає 10600,00 грн.

Згідно з рахунком № 27/27-01 від 27.10.2025 ТОВ «ФК «Віва Капітал»» перерахувало Адвокатському бюро «Грушевий Ю.В.» 10060,00 грн в рахунок оплати за надання правової допомоги згідно з договором №1 від 02.01.2025.

Суд вважає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, необхідно враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору, ціну позову, суд вбачає наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 4500,00 грн, що, на думку суду, відповідає критерію реальності, розумності та співмірності.

Так, частинами першою, другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Віва Капітал»» задоволені частково, стягненню підлягає сума судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі, пропорційному до задоволених позовних вимог.

За розгляд справи судом першої інстанції ТОВ «ФК «Віва Капітал»» сплатило судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Отже, сума судового збору, яка підлягає стягненню, становить 1623,00 грн (2422,40 грн * ( 6584,00 грн / 9834,00 грн)).

Розмір витрат на професійну правничу допомогу, які слід стягнути з відповідачки на користь позивача, становить 3015,00 грн (4500,00 грн * (6584,00 грн / 9834,00 грн)).

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 141, 247, 263, 265, 280-282, 285, 289, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал»» заборгованість за кредитним договором №1429938280692 від 25.10.2024 в розмірі 6584,00 грн (шість тисяч п`ятсот вісімдесят чотири грн 00 коп.), з яких: заборгованості за кредитом - 5000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 1584,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1623,00 грн (одна тисяча шістсот двадцять три грн 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3015,00 грн (три тисячі п`ятнадцять грн 00 коп.)

В задоволенні решти позовних вимоги та вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал»», юридична адреса: Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20, код ЄДРПОУ 40860735.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Дата складання повного судового рішення 30 січня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.