Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №403/694/25 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/694/25 провадження № 2/403/186/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі по тексту рішення - ТОВ «Свеа Фінанс») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 15246 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 4500,00 грн., заборгованість по відсотках - 10746,00 грн..

Позов обгрунтовується тим, що 01 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі по тексту рішення - ТОВ «Лінеура Україна»), як товариством, та відповідачем ОСОБА_1 , як клієнтом, був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2426802, за яким товариство надає відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності грошові кошти в гривні на наступних умовах: сума кредиту - 4500,00 грн.; строк кредиту - 30 днів; стандартна процентна ставка - 1,9% в день, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Вказаний кредитний договір був укладений сторонами відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом його підписання відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Х600, який був надісланий на номер його мобільного телефону НОМЕР_1 . На виконання умов договору товариством було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок відповідача за реквізитами вказаної ним платіжної картки № НОМЕР_2 . Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а також заміну в порядку укладення договору факторингу №2-15072022 від 15 липня 2022 року сторони кредитора у кредитному договорі №2426802 від 01 жовтня 2021 року з ТОВ «Лінеура Україна» на ТОВ «Свеа Фінанс», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь зазначену вище суму заборгованості.

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2422,40 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «Свеа Фінанс» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник ТОВ «Свеа Фінанс» згідно письмових клопотань, викладених в прохальній частині позовної заяви, прохав провести розгляд справи без його участі та у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення (а.с.6). Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.40-41).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 30 січня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01 жовтня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна», як товариством, та ОСОБА_1 , як клієнтом, був укладений договір №2426802 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір, кредитний договір, договір №2426802), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений в електронній формі шляхом його підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Х600, надісланого йому товариством у виді смс-повідомлення на зазначений відповідачем фінансовий номер: НОМЕР_5 (а.с.8-14).

Укладення сторонами 01 жовтня 2021 року кредитного договору в електронному вигляді відповідає умовам пункту 1.1 розділу 1 Договору, яким визначено, що укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток, а також пункту 10.7 Договору, згідно з яким цей Договір укладається шляхом направлення його тексту в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання та вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання ним електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер його мобільного телефону, повідомлений останнім товариству. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Згідно умов укладеного Договору (пункти 1.2, 1.3, 2.1) ТОВ «Лінеура Україна» надає відповідачу ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності та платності строком на 30 днів грошові кошти в розмірі 4500,00 грн. в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену ним в особистому кабінеті, яка має наступні реквізити № НОМЕР_2 , а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (пункти 1.3, 9.15 Договору).

За змістом пунктів 1.4, 1.4.1, 1.4.2 та 3.1 Договору процентна ставка є фіксованою та становить: 1) стандартна процента ставка - 1,99% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору; 2) знижена процентна ставка - 0,01% в день та застосовується у разі, якщо клієнт у межах строку, визначеного в п.1.3 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк; 3) нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Умовами Договору також визначено, що: у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1-4.1.6 Договору (шляхом укладення додаткового договору до Договору), за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту (пункт 4.2.1); клієнт, підписуючи цей Договір, дає згоду на його автопролонгацію, -продовження дії Договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3, п.4.1.5 Договору) ще на 15 календарних днів (пункт 4.2.2); сторони погодили, що за користування кредитом в період автопролонгації нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою у відповідності до п.1.5.1 Договору (пункт 4.2.3); загальна кількість автопролонгацій за цим Договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (пункт 4.2.5).

Згідно з Графіком платежів, який є Додатком №1 до Договору, повернення відповідачем ОСОБА_1 кредиту (без застосування автопролонгації) здійснюється одноразово шляхом сплати ним 31 жовтня 2020 року суми кредиту 4500,00 грн. та нарахованих процентів в сумі 2686,50 грн., а всього: 7186,50 грн. (а.с.11 зворот).

01 жовтня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» на виконання умов кредитного договору було здійснено переказ грошових коштів в загальній сумі 4500 грн. 00 коп. на картковий рахунок за № НОМЕР_3 , що відповідає сумі кредиту, способу його надання та реквізитам платіжної картки відповідача згідно з умовами укладеного ним кредитного договору (а.с.18).

15 липня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (новий кредитор) було укладено договір факторингу №2-15072022, за яким: 1) первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед первісним кредитором (пункт 3.1.1); 2) право вимоги переходить до нового кредитора з моменту зарахування грошових коштів в повному обсязі в розмірі, визначеному в п.2.5 Договору, на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам (пункт 3.1.3) (а.с.23-24).

Платіжним дорученням від 18 липня 2022 року за №8664 підтверджується оплата новим кредитором на користь ТОВ «Лінеура Україна» за відступлені права вимоги до боржників за договором №2-15072022 від 15 липня 2022 року ціни продажу, визначеної в пункті 4.1 цього договору (а.с.19).

Як вбачається із копії витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу №2-15072022 від 15 липня 2022 року, ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №2426802 від 01 жовтня 2021 року на загальну суму заборгованості 15246,00 грн., з яких: сума основного боргу складає 4500,00 грн., сума нарахованих процентів - 10746,00 грн. (а.с.25-26, 27).

Відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» №1 від 25 березня 2024 року змінено назву товариства з «ТОВ «Росвен Інвест Україна» на «ТОВ «Свеа Фінанс» із внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.31, 33).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором за період з 01 жовтня 2021 року по 29 січня 2022 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 15246,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4500,00 грн., за процентами - 10746,00 грн.. Суми внесених відповідачем платежів на погашення заборгованості за нарахованими процентами відсутні (а.с.20-22).

Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 01 жовтня 2021 року кредитного договору та отримання від ТОВ «Лінеура Україна» кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом в повному обсязі або частково відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір №2426802 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 жовтня 2021 року був підписаний відповідачем по справі після його ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця ТОВ «Лінеура Україна» за допомогою одноразового ідентифікатора Х600 (пункт 1.1, розділ 11 «Реквізити та підписи сторін» Договору), що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавців та позикодавців за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразового ідентифікатора Х600, укладення зазначеного вище кредитного договору було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «Свеа Фінанс» щодо здійснення саме відповідачем електронного підпису кредитного договору за допомогою надісланого йому одноразового ідентифікатора Х600 суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором №2426802 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 жовтня 2021 року, вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 4500,00 грн., а заборгованість за процентами - 10746,00 грн..

Наведений позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» розрахунок заборгованості ОСОБА_1 щодо заборгованості за кредитом та процентами відповідає умовам кредитного договору, в тому числі щодо: 1) нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою 0,01% (пункт 1.4.2 Договору) протягом перших тридцяти днів до 30 жовтня 2021 року, що становить по 0,45 грн. в день (0,01% від 4500,00 грн.); 2) перерахунок суми процентів за цей період з огляду на непогашення заборгованості відповідачем за стандартною процентною ставкою 1,99% (пункт 1.4.1 Договору) в день, що становить по 89,55 грн. (1,99% від 4500,00 грн.); 3) подальше нарахування процентів, починаючи з 01 листопада 2021 року в порядку автопролонгації строку кредиту за стандартною процентною ставкою 1,99% в день, що становить 89,55 грн. (1,99% від 4500,00 грн.) в межах загальної кількості календарних днів користування кредитом (п.4.2.5 Договору), що становить 10746,00 грн. (120 днів х 89,55 грн.).

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності зазначеного вище кредитного договору, укладеного за його участю, а також укладеного в подальшому щодо права вимоги за цим договором договору факторингу.

Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за договором №2426802 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 жовтня 2021 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом) у розмірах та строки, передбачені цим договором, право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №2-15072022 від 15 липня 2022 року, та приходить до висновку про задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованості за: тілом кредиту в сумі 4500 грн. 00 коп. та відсотками в сумі 10746 грн. 00 коп., а всього в загальному розмірі 15246 грн. 00 коп..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. з урахуванням пониження ставки судового збору на коефіцієнт 0,8 (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позову, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «Свеа Фінанс» кошти по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп., що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №2426802 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 жовтня 2021 року в загальній сумі 15246 грн. 00 коп. (п'ятнадцять тисяч двісті сорок шість гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: вул.Іллінська, буд.№8, м.Київ, поштовий індекс 04070, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.Ю.Атаманова